№96 (7494)

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Уряд хоче пришвидшити відбудову країни

     Тема відновлення стала наскрізною на черговому засіданні Кабінету Міністрів. Того дня урядова команда працювала на Харківщині та в місті-герої Харкові, і під час робочої поїздки урядовці відвідали село Циркуни, де ознайомилися з наслідками руйнувань, завданих російською агресією.

  • Директорка департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк: «Тернопільщину бачимо як своєрідний туристський хаб»

     Туризм для Тернопілля вже давно у пріоритеті. Тут є що показати й запропонувати: від відвідин замків і печер до прощі чи сплаву Дністром. Про туристські справи й маршрути в час великої війни цікавимося в директорки департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлани БАЙТАЛЮК.

  • Курсанти вивчають ворожі трофеї

     Відкриваючи виставку, яку експонують в одному з військових навчальних закладів Києва, керівник Центру дослідження трофейного і перспективного озброєння та військової техніки полковник Сергій Бачурін  зазначив, що розуміння принципів дій супротивника та рівня його озброєння підвищує ефективність наших дій з відбиття російської агресії проти України й дає змогу перемагати в надскладних умовах нинішньої війни.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «А синів у мене — ціла бригада»

     До 24 лютого 2022-го Анастасія Лосінець 32 роки працювала кухарем комбінату громадського харчування Володимирецької райспоживспілки на Рівненщині. Здавалося б, більш мирної професії просто не буває.

    «А вже на початку березня дівчата мені кажуть: «Наша Настя пішла в тероборону, тепер готує для хлопців», — розповідає директор комбінату Марія Сиротюк.

  • Шануючи традиції, дбаючи про майбутнє

     Національний театр ім. Марії Заньковецької заснувала 1917 року влада УНР як перший державний театр України. Від самого початку  тактику та стратегію новоствореної інституції істотно, а часом і радикально коригували тогочасні реалії: їй довелося пережити кілька реорганізацій, рятуючись від безгрошів’я, певний час перебувати у статусі мандрівного театру, а з 1931-го на цілих 13 років затриматися в Запоріжжі, щоб зрештою 1944-го облаштуватися у Львові.