№110 (7508)

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Українські діти нині вважають святом тиху ніч

    У всьому світі діти знають, що День захисту дітей — їхнє свято. Тож 1 червня вони чекають повітряних кульок, ласощів, святкування. Але не українські діти. Наші діти вважають святом тиху ніч, коли спокійно можна спати у власному ліжечку, коли вони та їхні батьки в безпеці. Через сусіда-терориста наші діти вже 463 дні чекають на це.

  • Підтримка Молдови і застереження кремлю

     «Нам потрібне чітке позитивне рішення про членство України в ЄС», — сказав Володимир Зеленський,  назвавши 2023-й роком рішень. Українці, які доводять своєю кров’ю відданість свободі та цінностям об’єднаної Європи, досі не почули позитивної відповіді щодо членства в ЄС та  НАТО. За його словами, така ситуація робить повністю ілюзорними сподівання інших країн і вносить розчарування серед їхніх громадян.

  • Помічник Генерального секретаря НАТОз нових викликів з безпеки Девід ван Віль: «Українці застосовуютьнові ідеї й інноваціїнегайно і простона полі бою»

     Минулого тижня відбулася знакова подія, за великим рахунком, трохи недооцінена громадськістю в шаленому інформаційному потоці, з яким фактично щодня мають справу наші співвітчизники. А саме такі події можуть пропонувати розв’язання проблем і врегулювання трагедій, з якими щодня стикаються українці. Наприклад, допомогти краще перехоп­лювати російські повітряні атаки, знищувати іранські дрони, забезпечувати стійкість енергетичної інфраструктури, відбивати кібернетичні напади і робити ще безліч корисних речей. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Школярі мають почуватися в повній безпеці

     Роменська загальноосвітня школа №7 одна з найбільших у місті й районі, нині тут 720 учнів. Як каже її директор Світлана Федько, з початком вторгнення московитських військ пріоритетним стало облаштування укриттів, у яких могли б перебувати під час повітряних тривог чи надзвичайних ситуацій учні й педагогічний та технічний персонал.

  • Олександр КРЮЧКОВ

    «Щоб ви не знали, як болить нога, якої немає…»

     Якщо 15—20 років тому людина без ноги чи руки викликала в нас не зовсім позитивні емоції (догрався, допився…), то нині до молодих інвалідів на милицях ставимося здебільшого з повагою. Бо хлопці без кінцівок — це переважно фронтовики, які добровольцями пішли захищати Україну. За даними Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів, в Україні мають інвалідність  майже 500 тисяч учасників бойових дій працездатного віку. З них першу групу мають 222,3 тисячі, другу — 900,8 тисячі та третю — 1 мільйон 416 тисяч. 

  • Кадрові питання

     Президент України

    звільнив