За сім кілометрів від північної околиці Києва лежить село Мощун. У лютому — березні 2022 року воно зупинило елітні рашистські десантні та війська морської піхоти, що рвалися до столиці України. Окупанти, які переважали захисників Мощуна в живій силі й техніці, наштовхнулися на героїчний опір місцевих тероборонівців, 80 воїнів  (фактично одна рота солдатів) 72 окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, артилеристів 128 гірсько-штурмової бригади, спецпризначенців, нацгвардійців та бійців «Азову». 

 Агресорка-окупантка росія вбиває українців, вбиває і природу України. Мільйони гектарів лісу спалено обстрілами російських терористів. Забруднено атмосферу від спричинених обстрілами пожеж на нафтобазах, хімічних підприємствах тощо. Мільйони загиблих тварин на суходолі та у воді. Десятки затоплених вугільних шахт. Майже 200 тисяч гектарів української родючої землі (це як половина території Японії, півтори Греції чи дві площі Австрії) забруднено мінами й снарядами, які не розірвалися.

 Як зазначають фахівці, за десять років український бюджет втратив щонайменше 3 мільярди гривень податків від роботи криптобірж, діяльність яких досі не врегульовано. У лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про віртуальні активи», який регулює правовідносини в царині обігу віртуальних активів у нашій країні. Він набуває чинності з дня внесення та ухвалення змін до Податкового кодексу України. Та досі відповідних норм щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами не ухвалено. Коли такі зміни стануть чинними та що відбувається на ринку віртуальних активів, аналізує «Урядовий кур’єр».

 В інтерв’ю Укрінформу колишній командувач Військово-Морських сил України Сергій Гайдук порівняв український і російський флоти, оцінив, скільки коштуватиме Україні побудувати власні кораблі, пояснив, у чому головна перевага морських дронів, та розповів про соціальний проєкт адаптації й соціалізації учасників бойових дій на базі очолюваного ним яхт-клубу.

 Розв’язати житлову проблему пощастило поки що тільки сотні переселенців. Але найближчим часом мешканців у містечку побільшає. «Уже 200 осіб погодилися на переїзд сюди. У когось закінчується договір оренди квартири, тому збирають речі і планують переїхати. Якщо в кожну кімнату поселити по чотири особи, це модульне містечко може вмістити 528 людей. Тут повна забезпеченість для мешканців та їхніх дітей, а головне — людей з інвалідністю. 

 На Закарпатті одне зі злободенних питань у становищі вимушено переміщених осіб — набуття ними рівних із членами територіальних громад прав і можливостей. Переселенці хочуть бути повноправними учасниками місцевого життя, отримувати всі послуги, передбачені у громадах, на рівні з іншими. Однак так буває далеко не завжди. Які обставини не сприяють або й перешкоджають цьому, з’ясовували автори дослідження, презентованого в Ужгородському пресклубі.