«Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга». Такі слова ще у XVIII столітті написав Григорій Сковорода. Але вони актуальні й нині. Цим афоризмом філософ начебто передбачав події, які відбуваються та зачеплять і його пам’ять. Підступний ворог, а до цього удаваний друг, прямим влучанням ракети знищив приміщення музею Григорія Сковороди на Харківщині. Найзухваліше в цьому те, що росіяни, які самі дуже часто приписували спадщину Сковороди собі та називають його «першим філософом російської імперії», зробили це в рік 300-річчя з дня народження мислителя.

Вогонь знищив майже все

У ніч із 6 на 7 травня 2022 року в селі Сковородинівка Богодухівського району Харківської області пролунав вибух та зайнялася пожежа. російська ракета влучила в садибу XVIII століття, пам’ятку національного значення, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди. Саме в цій домівці, яка належала поміщикам Ковалевським, у гостях у друзів провів останні роки життя Григорій Сковорода, в ній і помер 9 листопада 1794 року. Його поховали неподалік.

«Це велика трагедія. У жоден здоровий глузд не вкладається, як спрямувати ракету просто в музей. Те, що я відчувала в той час, неможливо описати словами. Серце розривалося від болю. Як можна таке зробити? Якщо вони знищують український народ, то для них українська культура — це головне, що вони намагаються знищити. Доки є українська культура, наші традиції — доти є й ми», — ледь тримаючись від емоцій, розповіла «Урядовому кур’єру» директорка музею Наталія Мицай.

Після влучення ракети пожежа охопила 280 квадратних метрів музею. Вогонь вдалося повністю загасити лише вранці. Старовинна садиба майже вся вигоріла, було повністю знищено дах, віконні та дверні рами, почорніли стіни. Згоріли речі, які не встигли вивезти з музею. Але посеред попелу гордо та майже не ушкодженою стояла скульптура Сковороди.

Наче передчуваючи біду, найціннішу частину колекції, зокрема особисті речі поета — годинник та скрипку — працівники евакуювали ще на початку війни. Але інші експонати, які залишалися в будівлі, постраждали майже всі — все, що музейники збирали впродовж п’яти десятків років.

Музей було засновано 1972 року. Експозиція, розміщена в будинку, становила три зали. За життя Григорія Савича це були кімнати садового павільйону, який використовували як дім для гостей і свят. За інформацією на сайті музею, у перших двох залах було розкрито життєвий шлях просвітителя, його основні філософські ідеї та художні твори. Третій зал був присвячений ушануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ—ХХІ століттях, а завершувалась екскурсія біля меморіальної кімнати, де жив і помер Сковорода.

В експозиції було відтворено історію музею та культурно-мистецькі заходи, що проходять на його базі. Також були представлені різноманітні матеріали: видання творів філософа, наукова і художня література про нього, книжки античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які він вивчав, етнографічні предмети, присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури, сувеніри. Книжки, одяг та предмети побуту ХVIII століття дали змогу відчути колорит тієї епохи. Музейне зібрання налічувало кілька тисяч експонатів.

На території площею 18,2 гектара розміщено пам’ятки історії, архітектури, монументального та садово-паркового мистецтва. Деякі з них теж постраждали від вибуху. Частково було зруйновано дах над коморою, яка стоїть поряд. Ушкоджено вікна в конторі управителя.

На щастя, могила Григорія Сковороди залишилася неушкодженою. Уцілів і старовинний парк із липовою алеєю та фруктовими деревами, який майже в незмінному вигляді зберігався три століття. Непохитно стоять біля ставка і залишки 700-річного дуба, під яким любив працювати філософ.

Зруйновані плани

2022-й мав стати особливим для музею, адже саме цього року відзначатимемо 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди. До цієї дати планували багато культурних заходів в Україні та за її межами. Ушанувати пам’ять просвітителя збиралися масштабною реставрацією музею. У межах державної програми «Велика реставрація» було передбачено проведення комплексу відновлювальних робіт, зокрема для збереження дуба Сковороди, контори управителя та комори. На території планували встановити фонтан «Нерівна всім рівність» за малюнком Григорія Сковороди, який мав відтворити одну з концепцій філософа. До речі, разом із портретом мислителя цей фонтан зображено на 500-гривневій купюрі.

«Планували реставрацію двох пам’яток, нові виставкові зали, розширення музейного простору і загалом роботи музею. Ішлося про підготовку нової концепції музейної території, зокрема парку. Звичайно, що це все за 2022-й не зробили б. Це була стратегія на перспективу на кілька років», — розповіла Наталія Мицай.

Сама ж підготовка до святкування 300-річчя Григорія Сковороди, за словами директорки музею, розпочалася ще п’ять років тому. Тоді готували реставраційні проєкти, за програмою «Велике будівництво» провели капітальний ремонт дороги до Сковородинівки. «До села відбудували прекрасну дорогу. Тепер нам не соромно приймати гостей, зокрема з інших країн. Якщо раніше всі казали, що до вас так важко доїхати, то тепер у нас дорога гарна, але, на жаль, їхати нікуди», — зазначила керівниця музею.

Реставраційні роботи вже розпочалися, але прийшла війна та зруйнувала не тільки всі плани, а й сам музей. Тепер потрібна повна відбудова садиби. Провівши експертизи, спеціалісти дійшли висновку, що будівлю можна відновити та зберегти її первинний вигляд. Будівля має статус пам’ятки національного значення, і цей процес буде тривалим. По-перше, спеціалісти працювали над проєктом проти­аварійних робіт, щоб законсервувати будівлю, поставити тимчасовий дах та вікна, аби музей не руйнувався. Нині цей проєкт на стадії узгодження, і, за словами Наталії Мицай, очікують, що наприкінці листопада роботи вже почнуть.

Але основні роботи з відновлення музею ще попереду.

«Щоб почати реставрацію пам’ятки, треба розробити проєктно-кошторисну документацію, яка на сьогодні приблизно коштуватиме не менш як 3 мільйони. Ці кошти шукаємо. Проєктні роботи триватимуть мінімум рік з усіма погодженнями та експертизами. Якщо знайдемо кошти за найближчі кілька місяців, то наступного року, до 301-ї річниці, буде готова проєктна документація. Тоді вже зможемо почати новий пошук коштів на реставраційні роботи, бо вже розумітимемо, скільки їх має бути», — зазначила директорка музею.
Реставрація займе багато часу. Проте щойно закінчаться бойові дії, музей планує відчинити двері, щоб він міг приймати відвідувачів. За словами Наталії Мицай, є що показати на території та є ідеї, як це зробити.

Сад божественних пісень

Нині тривають переговори із благодійними фондами, громадськими організаціями щодо коштів для створення проєктної документації та реставрації приміщення. Міністерство культури України та Харківська обласна військова адміністрація створили спеціальний фонд для відновлення національного музею. За словами міністра культури Олександра Ткаченка, до його наповнення долучають не тільки державу, а й благодійників та міжнародних донорів. До відбудови музею Григорія Сковороди вже долучилося ЮНЕСКО. ООН оголосила збір коштів на реставрацію музею у Сковородинівці. Тривають переговори з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Бельгією, Іта­лією, Норвегією про допомогу з відновленням будівлі.

Свою допомогу запропонувала Укрпошта. До 300-річчя Григорія Сковороди було випущено марку «Сад божественних пісень». На ній зображено скульптуру філософа і фонтан «Нерівна всім рівність». Поштовий блок «Сад божественних пісень. До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди» має наклад 500 тисяч примірників номіналом 75 гривень. До поштового блока випустили конверт «Національний літературно-меморіальний музей ім. Григорія Сковороди. Перший день». Частка від продажу поштового блока піде на відбудову музею.

Презентація та символічне погашення марки відбулося у вересні відразу у трьох місцях: біля зруйнованої ворогом будівлі музею у Сковородинівці, в Києві та Нью-Йорку. У США поштовий блок презентувала дружина Президента України Олена Зеленська під час відвідання Українського музею. Перша леді розповіла про знищені та пошкоджені російськими агресорами музеї та пам’ятки культури в Україні, а також оголосила про початок глобальної благодійної ініціативи з відродження зруйнованих пам’яток. Першим учасником цієї ініціативи стане саме Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди.

Ювілей на державному рівні

Попри війну, Україна відзначає 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди на державному рівні. У всій країні проходять різноманітні виставки, форуми, конкурси та традиційні сковородинівські читання. На Харківщині з огляду на воєнний стан та постійну небезпеку обстрілів майже всі вони відбуваються онлайн. З найбільш очікуваних — онлайн-форум «Сковорода Live: Непересічний. Знаковий. Сучасний», який має відбутися 23 листопада за підтримки Харківської обласної військової адміністрації, Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди та Харківської обласної бібліотеки для юнацтва. У Харківському будинку художника відкрито виставку, одна з тем якої присвячена ювілею Григорія Сковороди.

3 грудня, в день народження філософа, в Києві в Українському домі розпочне роботу велика виставка «Світ Сковороди». Її центром буде скульптура Григорія Сковороди, яка витримала ракетний удар і пожежу в музеї та стала вже легендарною. Вона, як фенікс, відродилася з попелу та знову предстане перед глядачами. За словами реставраторів, скульптура зазнала багато пошкоджень, але всі вони некритичні.

«Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори». Цими словами філософ начебто звертається до нас, його нащадків, усього українського народу, який переживає жахливі часи війни. Але саме зараз виявляє найкращі свої якості: волелюбність, згуртованість перед лихом, прагнення свободи та готовність захищати рідну землю. Україна обов’язково вийде із цих важких випробувань переможницею та засяє всіма барвами під мирним небом. Хоч би як намагався ворог знищити нашу культуру, пам’ять про наших видатних предків, йому це не вдасться.

«Постать Сковороди посідає вагоме місце в нашій літературі, філософії, історії. Нині ми показали і собі, і всьому світові, що, згуртувавшись, ми здатні зробити неможливе. Вірю, що зможемо зберегти внесок філософа не тільки в нашій пам’яті та на сторінках книжок, а й фізично», — зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.

МОВОЮ ЦИФР
За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, на кінець жовтня в Україні верифікували 552 епізоди пошкоджень та руйнувань культурної спадщини, культурних інституцій та релігійних споруд. Серед них 171 пам’ятка, 146 об’єктів цінної історичної забудови, 58 монументів та творів мистецтва, 44 музеї. За інформацією обласних військових адміністрацій, загалом ушкоджень зазнало майже 1000 об’єктів культурної інфраструктури. На Харківщині знищено чи зруйновано понад 170 пам’яток культурної спадщини та більш як 100 закладів культури.