Травень видався багатим на міжнародні переговори, під час яких значну увагу провідні світові країни приділяли саме нашій державі. Не стояла осторонь цих процесів і сама Україна: одночасно з робочими візитами за кордон відбули Президент Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Зокрема глава держави відвідав Німеччину — нашого постійного партнера у боротьбі за відстоювання територіальної цілісності.
Напередодні канцлер ФРН Ангела Меркель побувала в Москві, де обговорила з кремлівським очільником ситуацію на Донбасі та можливі шляхи її врегулювання. Деталі московських переговорів на загал не винесли, обійшовшись загальними фразами дипломатичного протоколу.
«Для мене мінські домовленості — це база, на якій ми повинні діяти, — наголосила федеральний канцлер під час переговорів із Президентом України. — Німеччина разом із Францією намагатиметься зробити все можливе. Я говорила про мінські угоди в неділю із президентом Путіним. Ми хочемо далі працювати в нормандському форматі. Це непросто, але Україна заслуговує підтримки на шляху до економічного успіху та миру. І Німеччина її надасть».
Нині миру немає…
Мабуть, тому, що у сторін є спільна позиція щодо мирного врегулювання та деескалації ситуації в зоні конфлікту, візит Петра Порошенка до ФРН висвітлювали розлогіше, ніж московську зустріч канцлера. З огляду на те, що альтернативи мінським домовленостям немає, логічно прозвучали заклики забезпечити негайне припинення вогню, відведення важкої техніки, звільнення всіх заручників і відкриття доступу інспекторів ОБСЄ до всіх об’єктів, включно з неконтрольованими ділянками українсько-російського кордону.
Ангела Меркель позитивно оцінила початок роботи підгруп у межах Тристоронньої контактної групи та підтвердила незмінність позиції, що структура і формат роботи цих підгруп має чітко відповідати структурі Тристоронньої контактної групи, зокрема в частині головування представників ОБСЄ.
Петро Порошенко висловив сподівання, що врешті-решт вдасться забезпечити повне припинення вогню, відведення важкої техніки та звільнення заручників. Україна наполягає на демілітаризації Широкиного, донецького аеропорту і на розміщенні в 10 пунктах вдовж лінії зіткнення, де відбувається найзапекліше протистояння, постійно діючих постів ОБСЄ. Президент укотре наголосив, акцентує його прес-служба, що він прихильник мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
«Ми демонструємо реальний прогрес у забезпеченні режиму припинення вогню, у відведенні військ й у початку роботи робочих підгруп минулого тижня в Мінську», — сказав він, зазначивши, що досягти повного припинення вогню не вдається. Україна щодня втрачає найкращих синів. І не лише на фронті: нині в нелюдських умовах у полоні бойовиків перебувають понад 400 заручників, ще більш як три десятки українців — за ∂ратами в Російській Федерації. Усіх їх необхідно негайно звільнити, зокрема Надію Савченко, Героя України, депутата українського парламенту, члена Парламентської асамблеї Ради Європи.
Що ж до політичних процесів на території збройного конфлікту, то Петро Порошенко підтримує заяву ОБСЄ, яку оприлюднив заступник керівника спеціальної моніторингової місії цієї організації Олександр Хуг: ці процеси мають початися лише тоді, коли буде забезпечено повне припинення вогню, гарантоване відведення важкої техніки та артилерії, звільнення заручників.
На переконання Петра Порошенка, це стане можливим лише за умови, що інспектори ОБСЄ отримають змогу перевіряти всі пункти зберігання техніки та артилерії, а також забезпечать нагляд над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону.
...але досягти його можна спільними зусиллями
Ангела Меркель солідарна із главою нашої держави. Вона зазначила, що не вдалося створити належних умов для забезпечення мінського процесу. Європа готова запровадити нові санкції проти Росії, якщо це буде необхідно. Але є надія, цитує слова канцлера агенція Reuters, що нинішній режим перемир’я дасть-таки позитивні результати.
«Ми маємо зробити все можливе, щоб перетворити домовленості з надії на реальність. Це могло б стати першим кроком, однак їхня імплементація відбувається повільно», — сказала Меркель і додала, що цей крок буде дуже важливим сигналом для Росії, що Європейському Союзу вдалося зберегти єдину позицію.
Однак і Німеччина, і Франція й надалі готові підтримувати Україну на шляху до миру.
«Рука підтримки німецького народу, — наголосив Петро Порошенко, — сьогодні як ніколи потрібна Україні: і щодо економіки, і щодо гуманітарної допомоги, де німецький уряд активно допомагає нам у питанні влаштування переміщених осіб, й у питанні відновлення інфраструктури Донбасу, і в питанні подолання економічної кризи, спричиненої війною».
Президент підкреслив, що Україна бачить Німеччину не лише надійним партнером у двосторонніх відносинах, а й лідером Європейського Союзу, який демонструє унікальну єдність і солідарність з Україною. Свідчення цього — підтримка Німеччиною європейських прагнень України: ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС. І темпи, якими європейські країни ратифікують цю угоду (нині це вже зробили 18 країн), підтверджують безумовну підтримку, яку Україна має в ЄС.
Однак нині є потреба більшої координації дій у питаннях мирного врегулювання та виконання мінських домовленостей між Європейським Союзом та США. Про це Петро Порошенко сказав президентові Європейської Ради Дональду Туску під час зустрічі в Аахені. Співрозмовники позитивно оцінили рішення саміту Україна — ЄС щодо направлення до України оцінної місії ЄС з аналізу ситуації на Донбасі, яка розпочала роботу 14 травня.
Петро Порошенко і Дональд Туск обговорили також стан виконання зобов’язань України щодо плану дій із запровадження безвізового режиму з ЄС. Глава нашої держави розраховує на позитивну оцінку дій на шляху євроінтеграції та відкриття для українських громадян перспективи безвізового режиму на саміті «Східного партнерства» у Ризі. Він закликав надати чіткіші європейські перспективи країнам «Східного партнерства», які твердо заявили про свої європейські прагнення.
Ми в Google+