Здавалось би, що нового можна сказати про Великого Тараса? Як по-новому поглянути на його особистість і творчість? Усе досліджено, описано, обговорено.
Виявляється, можна. Завдяки новим технологіям, інноваційним підходам та ідеям, відданій праці тисяч людей. Яка вилилася у портал про Шевченка, єдиний у світі проект, де зібрано великий обсяг інформації про видатну особистість. Ініціатором та реалізатором проекту стала Мала академія наук. Але порталу не було б без долучення до його розроблення і наповнення великих академій — НАНУ та педагогічної, понад 2000 фахівців і 200 установ та організацій, зокрема Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Національного музею Тараса Шевченка, Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору, Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова, Київського університету імені Тараса Шевченка, Київської політехніки.
Архів, доступний кожному
«Ідею створення проекту запропонували ще 1997-го, але тільки останні п’ять років триває активна робота, тож ми змогли реалізувати наш задум», — сказав президент Малої академії наук Станіслав Довгий.
На порталі представлено переліки документів 29 архівів України, а це більш ніж 7000 одиниць різноманітних справ, приватних листів, циркулярів, розпоряджень органів влади українською, російською, польською, німецькою й румунською мовами. Тут можна побачити 1000 пам’яток про видатного поета. На карту нанесено 3246 точок, зокрема маршрути Т. Шевченка, всі вулиці й площі, які названо його ім’я, місця перебування. Робота триває.
Створено 27 віртуальних 3D-турів музеями та визначними місцями, пов’язаними з Тарасом Шевченком.
І, звичайно, рукописи генія й документи, пов’язані з його життям і творчістю, а також ті, що стосуються увічнення його імені в Російській імперії й імперії радянській (заборони відзначати дати народження і смерті, «темники» щодо того, як подавати його постать і творчість) тощо. Уже оцифровано, адаптовано для читача (інформація про час, місце та обставини написання, транслітерація рукописних текстів тощо) 20 тисяч сторінок. Ще 80 тисяч опрацьовують, вони чекають своєї черги.
Перегляд рукописів, книжок і збірок віршів реалізовано у вигляді інтерактивної книжки з можливістю гортання сторінок. Тож і дослідникові, для якого важливо бачити кожну правку, кожне перекреслене слово і навіть зміни почерку митця, і читачеві, який хоче глибше зрозуміти той чи той твір, тепер не треба шукати їх в архівах — вони доступні у фактично повному форматі через портал Шевченка.
Побачити кожну риску
Не менш широкі можливості портал надає дослідникам малярської спадщини генія. Є велика кількість друкованих альбомів з репродукціями, є такі альбоми в інтернеті. Але тільки портал Шевченка надає змогу побачити кожен штрих, кожен мазок на картинах і малюнках. «Шевченко працював дуже тонким пензлем, але завдяки високій якості електронних репродукцій можемо побачити кожен штрих», — розповідає директор МАН Оксен Лісовий, на якого було покладено керівництво оцифровуванням спадку Шевченка-художника.
Більшість картин зберігається у Національному музеї Шевченка. Завдяки участі цієї установи у проекті проведено колосальну роботу з надання роботам Тараса нового формату. Кожну картину знімали з її місця в експозиції, виймали з рами й скла і розміщували на спеціальній підставці. Після цього виставляли спеціальне освітлення й роботу пофрагментно перезнімали. Отримані знімки зводили в одне зображення у спеціальній комп’ютерній програмі.
«Звичайно, не йдеться про те, щоб портал став єдиним джерелом знань про життя і творчість Шевченка й замінив книжку, музей чи мандрівку до Канева або в Моринці, — застерігає академік НАН директор Інституту кібернетики Іван Сергієнко. — Ні і ні! Навпаки, він має спонукати до таких мандрів! До речі, будь-який наш науковий чи навчальний заклад має в архіві фотографії, на яких великі гурти людей (співробітників чи студентів) на тлі знайомих канівських пейзажів. У кожного, хто їх побачить, мимохіть защемить серце: так пронизливо проступає крізь них час».
Академік Сергієнко також зазначає, що портал «Тарас Шевченко» має статус академічної розробки. Це означає, що перш ніж розміщувати матеріали, а також можливі доповнення математичного й технічного забезпечення, їх ретельно перевірятимуть і добиратимуть першорядні фахівці.
Інформацію, подану на порталі, збирають з усіх відомих джерел, накопичують, опрацьовують і зберігають у базі даних. Обсяг її дуже великий, що передбачає використання сучасних високопродуктивних комп’ютерних систем, які мають значні сховища даних, розроблення методів і технологій розв’язання завдань надвисокої складності в реальному часі. Успішний результат можливий із застосуванням створеного академічного сегмента національної грид-системи (багато комп’ютерів об’єднано в один потужний віртуальний, вони працюють разом для виконання трудомістких завдань) і суперкомп’ютерного комплексу «СКІТ» Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. Він потребує не тільки великих обчислювальних потужностей, а й принципово нових складних математичних моделей, системотехнічних рішень, знання орієнтованих інформаційних технологій та опрацювання проблеми системної інтеграції знань.
День за днем
Портал дає змогу відстежити життєвий шлях Шевченка день за днем. Розробники називають цей сервіс «таймлайн» і розробили його спеціально для цього ресурсу. Українською це, мабуть, називатиметься «День за днем» або «Лінія часу». Тут відображено кожен день з життя Кобзаря у вигляді часової лінії, де представлено факти з його біографії, творчу спадщину, історичні події та інші чинники із прив’язкою до часу. Це дає змогу поєднати в четвертому вимірі документи, які зберігаються в різних архівах.
«Скажімо, брав Шевченко участь у засіданні Імператорської академії мистецтв як один з її академіків. І тим самим днем датовано його лист сестрі, доволі довгий. З огляду на те, що засідання академії тривало цілий день, розуміємо, що Шевченко не надто зацікавився порядком денним, бо не став би тоді відволікатися на писання листа», — коментує можливості сервісу Оксен Лісовий.
Чи потрібні нам Шевченкові світлиці?
Високу оцінку проекту дали присутні на круглому столі з нагоди висування порталу на Державну премію в галузі освіти директор Інституту літератури Микола Жулинський, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, лауреат Шевченківської премії Дмитро Павличко. Нині з порталом працює вже 10 000 педагогів. Він допомагає освітянам подавати матеріал учням. Для отримання максимально широкої інформації з ним також працюють музейники.
На думку заступника міністра освіти Павла Хобзея, портал слід якнайширше використовувати в освітянській роботі. Як стало відомо «УК», група науковців і практиків розробляє методику використання порталу для оформлення шкільних кабінетів з кількох предметів, зокрема, історії та української мови й літератури. За таким принципом уже давно працює, скажімо, Український інститут національної пам’яті, який матеріали своїх виставок і презентацій розміщує на своєму сайті у зручному для скачування форматі. Залишається тільки обрати потрібні й надіслати на друк, а готові постери розмістити відповідно до задуму.
Озвучували й ідею створити в кожній школі Шевченківську світлицю. Гадаю, це вже занадто і чимось нагадує Ленінські кімнати. Шаблонність, обов’язковість занапастили не одну чудову творчу ідею. Адже важливо не формальне вшанування пам’яті Кобзаря. Важливо зуміти донести ті ідеї, цінності, які він вклав у твори.
А портал, кабінети, музеї, світлиці — це лише інструменти, які допомагають робити те, з чим у часи Шевченка успішно справлялися кобзарі й лірники.
Ми в Google+