В умовах перебування нашої держави у стані неоголошеної війни влада змушена шукати шляхи додаткового залучення коштів від населення для озброєння української армії. Мінфін оцінює витрати на Антитерористичну операцію (АТО) в 1,5 мільярда гривень на місяць, а Президент Петро Порошенко оцінив щоденні витрати на АТО в 70 мільйонів гривень. Саме «військові» облігації та «військові» казначейські зобов’язання (КЗ) стали дієвими механізмами наповнення держбюджету. За кошти, залучені від останніх, наприклад, закуповують бронежилети для наших бійців. Оскільки «військові» облігації часто плутають з «військовими» казначейськими зобов’язаннями, «УК» звернувся до керівника апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Оксани Сахнацької з проханням пояснити для наших читачів різницю між цими видами цінних паперів, розповісти про їхні особливості.
— Пані Оксано, то чим відрізняються «військові» облігації від «військових» казначейських зобов’язань України?
— КЗ можуть випускати у документарній формі, а облігації — виключно у бездокументарній. Тобто підтвердженням права власності на «військові» казначейські зобов’язання України є сертифікат казначейського зобов’язання, а підтвердженням права власності на «військові» облігації — виписка про стан рахунка у цінних паперах.
«Військові» облігації можуть розміщувати і серед юридичних, і серед фізичних осіб, а «військові» казначейські зобов’язання — виключно серед фізосіб. Є відмінності і в оподаткуванні таких цінних паперів. Дохід фізичної особи від продажу «військових» казначейських зобов’язань не оподатковується та не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи.
— Чи можуть юридичні особи придбавати такі КЗ?
— Першим власником цього цінного папера може бути виключно фізособа. Однак вона має право продати його юрособам за участі торговця цінними паперами та з укладенням відповідного договору. Договір, укладений з порушенням зазначених вимог, є нікчемним.
— Скільки коштують ці цінні папери?
— Їхня вартість з метою забезпечення однакового рівня дохідності для покупців змінюється залежно від дати продажу. У день випуску КЗ розміщуються за номінальною вартістю — 1000 грн. КЗ випускаються терміном на 2 роки. Сертифікат казначейського зобо’язання містить чотири купони. Розмір доходу за кожним купоном становить 35 грн. Тобто дохід — 7% річних. Після виплати купонного доходу вартість продажу казначейських зобов’язань знижується на суму сплати за купоном.
Наприклад, 21 травня цього року, в день випуску, «військові» казначейські зобов’язання розміщувалися за номінальною вартістю 1000 грн. Однак до кінця купонного періоду, а саме у період з 21 травня по 14 листопада цього року, ціна зростатиме з 1000 гривень до 1034,62 грн. Докладніше дізнатися про вартість «військових» казначейських зобов’язань протягом купонного періоду можна у Порядку визначення вартості продажу казначейських зобов’язань «Військові» серії В, затвердженому наказом №415 Міністерства фінансів України 17 квітня цього року.
На сайті Ощадбанку можна з’ясувати, в яких відділеннях здійснюють продаж казначейських зобов’язань України. Далі бажано зателефонувати в відділення та запитати, чи наявні ці цінні папери для придбання через касу банку. Документи для придбання КЗ необхідні лише у разі, якщо фізособа купує їх на суму понад 150 000 грн (тоді необхідно пред’явити паспорт та ідентифікаційний номер).
— Чи можна їх продати або подарувати?
— Фізособа, яка придбала «військові» казначейські зобов’язання, може продати їх Ощадбанку за номінальною ціною, а саме за 1000 грн. Для продажу іншій фізичній чи юридичній особі необхідно залучати торговця цінними паперами та укладати відповідний договір. При даруванні КЗ залучення торговця цінними паперами законодавством не вимагається.
— Коли можна отримати відсотки та основну суму боргу за казначейськими зобов’язаннями?
— Погашення казначейських зобов’язань здійснюються від дня закінчення терміну його обігу. Дата погашення «військових» казначейських зобов’язань зазначена на сертифікаті КЗ — 18 травня 2016 року (вони не можуть бути погашені достроково). Виплата доходу за ними починається із дня закінчення купонного періоду. Перша купонна виплата здійснюється з 18 листопада 2014, друга — з 20 травня 2015, третя — з 18 листопада 2015, четверта — з 18 травня 2016 року.
— Які особливості погашення КЗ та виплати купонного доходу?
— Продаж, виплата доходу та погашення казначейських зобов’язань здійснюються у національній валюті та за вибором фізособи у готівковій або безготівковій формі. У разі їхнього погашення та виплати доходу за ними у безготівковій формі кошти перераховуються на рахунок, зазначений пред’явником сертифіката. Під час погашення пред’явникам сертифіката виплачується номінальна вартість казначейських зобов’язань та дохід за несплаченими купонами.
Під час виплати доходу за цими цінними паперами купон відрізають від сертифіката, на зворотному боці купона ставлять штамп або роблять напис кульковою ручкою «Сплачено», що засвідчує підписом працівник, який провів операцію, і зазначає дату виплати. Самому відрізати купон від сертифіката не можна, оскільки тоді купонний дохід за відповідний купонний період отримати буде неможливо. Якщо ж відрізати останній купон, то у такому разі не можна буде отримати суму погашення облігацій та останній купонний дохід (1000 грн та 35 грн).
— А що робити тим, хто не звернувся вчасно за погашенням або втратив сертифікат?
— Погашення казначейських зобов’язань та виплата доходу за ними припиняються через один рік після дати погашення, зазначеної у сертифікаті. Отже, протягом року з 18 травня 2016 року ще можна пред’являти казначейські зобов’язання до погашення. Після закінчення цього строку КЗ не прийматимуть. Втрачений або знищений сертифікат не поновлюють. «Військові» казначейські зобов’язання випускаються на пред’явника. Тобто для того, щоб підтвердити, що особа є його власником, їй достатньо його пред’явити. Таким чином, якщо казначейське зобов’язання буде вкрадено, то ваші кошти може отримати інша особа. Тому слід надійно зберігати ці сертифікати.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Оксана САХНАЦЬКА. Народилася у 1967 році. У 2004 році закінчила Нацакадемію внутрішніх справ України (спеціальність правознавство), у 2008-му — Нацакадемію держуправління при Президентові України (управління суспільним розвитком), 2011 року — Український інститут розвитку фондового ринку (фінанси). З 2001 року працювала в Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку (тепер Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) провідним спеціалістом відділу супроводження судових справ юруправління, потім начальником юридичного управління. З 2010-го — керівник апарату НКЦПФР.
ДОВІДКА «УК»
Випуск «військових» облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну номінальну суму 1 млрд грн і казначейських зобов’язань (КЗ) «військові» на 100 млн грн регламентований відповідно до постанов Кабінету Міністрів №100-101 від 1 квітня цього року.
«Військові» облігації — це облігації внутрішніх державних позик, що розміщені на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.
КЗ — державний цінний папір, який розміщено на добровільних засадах серед фізосіб, засвідчує факт заборгованості Держбюджету України перед його власником, дає йому право на отримання грошового доходу та який погашають згідно з умовами його розміщення.
Ми в Google+