На Всеукраїнському форумі «Україна 30. Децентралізація», що проходив наприкінці минулого місяця, пілотні проєкти з розроблення комплексних планів просторового розвитку Роганської та Пісочинської громад Харківського району Харківської області, які реалізують за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО, викликали велику зацікавленість учасників зібрання під час їх презентації. Ця робота громад отримала позитивну оцінку експертів і керівництва держави.

А вже на початку серпня TОВ «БломІнфо-Юкрейн» запропонувало громадам країни зразки технічних завдань на розроблення комплексного плану просторового розвитку, взявши за основу напрацювання харків’ян.

Поділитися досвідом, набутим під час реалізації пілотного проєкту, і розповісти, які можливості перед громадою відкрилися завдяки цій програмі, «Урядовому кур’єру» розповів Пісочинський селищний голова Олег ЧЕРНОБАЙ.

— Олеже Олександровичу, розкажіть, будь ласка, в чому суть плану просторового розвитку громад і що реалізація цього проєкту дає Пісочинській громаді?

— Згідно із змінами до Земельного кодексу України й інших нормативно-правових актів, з’явився новий вид землевпорядної й містобудівної документації. Це комплексний план просторового розвитку громад. Розвиток громади, відведення земельних ділянок для цільового призначення залежить саме від наявності цього плану. Пісочинську та Роганську громади було відібрано для участі у Програмі USAID, яка з перших днів фінансує реалізацію пілотного проєкту. На форумі «Україна 30» було підписано меморандум про співпрацю між нашими громадами і Агентством США з міжнародного розвитку.

Що все це дає громаді? По-перше, в межах проєкту буде розроблено генеральний план селища Пісочин. Наявний генеральний план датовано 1970-ми роками, і він, безперечно, потребує не просто корегування, а докорінного перероблення. Нині вже багато вулиць, провулків, будівель не відповідають старому генплану.

По-друге, генеральний план і план просторового розвитку передбачатимуть розширення меж населених пунктів, які входять у громаду. Це надасть змогу більш раціонально використовувати земельні ділянки на території громади, змінювати їх цільове призначення згідно із перспективним планом розвитку території. Тож у нас буде чітке розуміння, яка ділянка — для будівництва багатоповерхівок, яка — для розвитку промисловості, а де проходитиме дорога, буде збудовано школу, лікарню, дитячий садок тощо.

Під час реалізації проєкту в базу даних буде внесено всі земельні ділянки комунальної й державної форм власності, які перебувають у користуванні фізичних та юридичних осіб на території громади.

Наприклад, є комунальне підприємство, об’єкти нерухомості, а документ про постійне користування видано до 2002 року, і в базу даних це не внесено. Тому в селищної ради нема інформації про власника або користувача земельною ділянкою і про те, чи надходять до місцевого бюджету відповідні податки. Під час роботи над проєктом служба автомобільних доріг внесе в кадастрову карту всі дороги, які пролягають територією громади, буде розроблено єдиний геопортал, де позначатимуть усі будівлі з адресами, наноситимуть комунікації. Це стає можливим завдяки ортофотозйомці всієї території громади. Ця зйомка в електронному вигляді дає чітку картину всіх об’єктів разом з інформацією, яку нам надали різні профільні служби, — археологічна, екологічна тощо. Це дає повну і чітку картину всього, що є на території громади, — від археологічних курганів, заповідних зон і до розташування шкідливих підприємств.

— Як реалізація проєкту позначиться на наповнюваності місцевого бюджету, житті простих людей?

— Найважливіші, вважаю, зміни, які стосуватимуться життя людей. Раніше, до розроблення плану просторового розвитку, в нас були вулиці за визначеними межами населеного пункту. Там люди не мали змоги приватизувати земельні ділянки, на яких розташовано їхні будинки, а тепер ситуація докорінно зміниться, і проблему буде розв’язано.

Суб’єкти господарювання зможуть залучити інвесторів, оскільки їм вже не треба буде оббивати пороги кабінетів та займатися паперовою бюрократією. Достатньо зайти на геопортал і побачити, де вільна земельна ділянка для промислового підприємства, логістичного центру чи інших потреб. Сподіваємося, це допоможе наповненню нашого бюджету, хоч, можливо, і не так швидко, бо інвестор не приходить за рік і не може реалізувати свій проєкт за один день. Але віримо, що в найближчі три-п’ять років громада відчує не лише комфорт, а й зростання бюджету.

— На якому етапі реалізація проєкту у вашій громаді і з чого ви починали?

— Підготовку до створення генплану почали місяці два тому, ще до ухвалення Кабінетом Міністрів постанови «Про затвердження порядку та умов надання і використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад». Працюємо на повну. Перший етап пройдено: зібрали всі вихідні дані про власників земельних ділянок, де оформлено цю ділянку і чи оформлено її насправді, де і які є режимоутворючі об’єкти, де охоронні зони.

Урахували всі державні вимоги й інтереси. Зібрали всі дані, які перебувають не в селищній раді, а в інших інстанціях — ДСНС, районних та обласних адміністраціях, екологічній службі, Держгеокадастрі, археологічній службі тощо. Усе це вже внесено в нашу базу даних. На другому етапі здійснили ортофотозйомку, геодезичні роботи всіх об’єктів, сформували фактичну картину використання всіх земельних ділянок на даний період. Фінансування усіх цих заходів здійснив наш партнер Програма USAID.

Тепер переходимо до третього етапу, який передбачає розроблення планів на майбутнє. Тобто плануємо, що і де будувати, реконструювати, змінювати. Тоді вийдемо і на фінішну пряму — створення генплану, плану просторового розвитку. Це плануємо зробити до завершення року.

Переконаний, що комплексний план просторового розвитку необхідний не для чиновників, а для людей у громадах. Його реалізація надає змогу громаді планувати залучення інвестицій, що сприятиме підвищенню якості і комфорту життя в громаді. Зі змінами до законодавства й розробленням плану просторового розвитку забезпечують реалізацію конституційних прав людини.

Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олег ЧЕРНОБАЙ. Народився 1980 року в селищі Пісочин Харківської області. Після закінчення школи навчався в Харківському національному університеті внутрішніх справ та Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. З 2001-го і по 2003 рік працював у Харківському РВ УМВС України в Харківській області, ВДСБЕЗ м. Мерефа, до 2015 року — в УДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області, відділі боротьби зі злочинами у кредитно-фінансовій та банківській системах і у сфері зовнішньоекономічної діяльності та в УДСБЕЗ України в Харківській області, у відділі боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин.

З 2016-го — віцепрезидент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області.

З 2015 року — заступник голови Пісочинської селищної ради, того самого року його обрано головою цієї ради.

ОФІЦІЙНО

Субвенції передбачено

Як роз’яснює портал «Децентралізація», відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 № 711-ІХ, Кабінет Міністрів 28 липня 2021 року ухвалив постанову «Про затвердження порядку та умов надання і використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад». Ця постанова стимулює громади (крім міських, адміністративний центр яких — населений пункт, що одночасно є обласним центром) до розроблення комплексних планів просторового розвитку за рахунок субвенцій з державного бюджету через обласні державні адміністрації.

Загальний обсяг фінансування 2021 року становить 62,55 мільйона гривень, які надаватимуть за рахунок позики Світового банку. Ці кошти дадуть змогу розпочати масовий процес розроблення комплексних планів просторового розвитку вже цього року.

Необхідними умовами для набуття субвенції Кабінет Міністрів визначає затвердження у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану та наявність актуалізованої картографічної основи в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану згідно із завданням на його розроблення.

Громади, які 2021 року планують звертатися по отримання субвенції або розробляти комплексні плани за власний кошт, можуть використовувати зразки технічних завдань, розроблені в межах реалізації пілотних проєктів з розроблення комплексних планів просторового розвитку територій Пісочинської та Роганської територіальних громад Харківської області.

Після ухвалення Кабінетом Міністрів постанови «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» зазначені зразки можуть відкоригувати відповідно до вимог постанови.

ПРЯМА МОВА

Антон ДЕНЬГУБ,
заступник голови Харківської облдержадміністрації:

— Високо цінуємо допомогу США, яку вони надають Україні через агентство з міжнародного розвитку. У цьому контексті особливо приємно зазначити, що територіальні громади Харківщини, а саме Пісочинська та Роганська — партнери агентства. Переконаний, що маємо всі підстави для посилення й розвитку нашої взаємодії.

Сергій КУБАХ,
керівник напряму земельної реформи Програми USAID
з аграрного та сільського розвитку (АГРО):

— Одна з головних цілей нашої програми — підтримка громад у їхньому розвитку і розвитку бізнесу в сільській місцевості. Коли в 2014—2015 роках почався процес децентралізації, було зрозуміло, що питання земельних ресурсів, земельної реформи потрібно розв’язувати крізь призму децентралізації. Згодом це було реалізовано в кількох законах. Тож саме наша програма втілювала пілотний проєкт, коли фактично сільські громади можуть керувати земельними ресурсами.