За даними рейтингу «Європейських міст і регіонів майбутнього» FDi Magazine Львівська область належить до ТОП10 регіонів Східної Європи. Зокрема за такими показниками, як ефективність вкладеного капіталу та промислової оренди, стратегія залучення прямих іноземних інвестицій. Про економічні перспективи регіону та успіхи у реалізації урядових реформ спілкуємося із очільником Львівської обласної державної адміністрації Олегом СИНЮТКОЮ.
УК: Олеже Михайловичу, саме на Львівщині реалізується кілька найкращих інвестиційних проектів в Україні. Розкажіть про них детальніше, будь ласка.
— Минулоріч ми відкрили 50 нових підприємств. Серед них два найбільші — це японська компанія «Фуджікура», де працює близько 3 тисяч людей, котрі займаються виробництвом електричного обладнання для автомобілів, і німецька компанія «Бадер», що спеціалізується на виготовленні високоякісних автомобільних чохлів. Тут на виробництві задіяно понад 2 тисячі працівників.
На Львівщині також успішно розвиваються підприємства з галузі машинобудування та харчової промисловості. Цього року ми намагалися не зменшувати темп і вийшли на показник — щотижневе відкриття двох нових підприємств. У серпні відбудеться важлива подія — розпочне роботу завод французької компанії «Нексанс» (виготовлення бортових електричних мереж). Тут працюватиме більш як 2,5 тисячі людей. Саме завдяки потужному трудовому ресурсу вдалося створити той потенціал, який зараз існує в області. Нові підприємства дають надію, адже все менше українців тепер шукатимуть заробітків по світах і житимуть удома, поруч із своїми дітьми й сім’ями.
УК: Які заходи здійснюють на Львівщині задля подолання безробіття?
— Ця проблема стосується не лише працедавців та самих безробітних, а й освіти. Зокрема професійно-технічної. Вважаю, що до потреб економіки, промисловості треба підлаштовувати не лише навчальні плани, а й роботу центрів зайнятості. Аби перекваліфіковуючись, люди отримували нові можливості, запропоновані на ринку праці. Важливо зробити знову популярними виробничі професії, адже, наприклад, кількість випускників юридичних та економічних факультетів перевищує запити на ці спеціальності у державі. Професійний слюсар чи токар зараз мають зарплату близько 10 тисяч гривень.
Ми проводили чимало зустрічей із представниками підприємств та очільниками навчальних закладів, і це дало позитивний результат. Підприємці більше не остерігаються брати на практику молодих студентів чи випускників професійно-технічних училищ. А останні, у свою чергу, отримують не віртуальні знання, а практичні навички.
Сьогодні середня заробітна плата на Львівщині становить близько 6 тисяч гривень. І ми, усією командою обласної державної адміністрації, працюємо над тим, аби ця цифра збільшилася і середня зарплата мешканців регіону виросла до 10—12 тисяч гривень.
УК: Львівщина належить до лідерів із запровадження та реалізації реформ уряду. Як вдалося досягти цього?
— Ключова річ на сьогодні — це делегування повноважень новоствореним громадам. Наш регіон у справі децентралізації входить до першої десятки областей, і ми вдячні Кабінетові Міністрів за те, що на одному з останніх його засідань було затверджено перспективний план розвитку громад. Це дає нам можливість рухатися вперед упевненіше і швидше. Приємно, що Львівщина веде перед у енергозбереженні. Чимало програм, започаткованих у нашій області, були впроваджені по всій Україні.
Понад 3700 кредитів на здійснення заходів із енергозбереження уже надано мешканцям Львівщини, зокрема мова йде про «теплі кредити» від уряду. Також область є лідером із впровадження альтернативної енергетики. Це водночас і економічна незалежність від країни-агресора та застосування сучасних технологій. Минулоріч відбулося відкриття вітряної та двох сонячних електростанцій (до кінця року останніх буде ще чотири). Восени під час економічного форуму відбудеться презентація теплоелектростанції, що працюватиме на «зеленому тарифі».
Якщо говорити про медичну реформу, то це, на мою думку, дуже актуальна тема для українського суспільства. Як кажуть, «питання на часі». Львівщина має найбільшу кількість аптек, які відпускають ліки за зниженими цінами чи пільговими рецептами. Звісно, ще чимало рішень треба запроваджувати на загальнодержавному рівні, а згодом — на локальному. Становище із тривалим незатвердженням госпітальних округів мене турбує. Вважаю, медична реформа є однією із найважливіших в Україні.
УК: Уже три роки на Львівщині активно ремонтують дороги. Які результати маєте?
— Як на мене, найвагомішими є три складові у відновленні доріг: налагодження роботи на перших етапах, добросовісний підрядник і отримання від уряду джерел фінансування. Цьогоріч, станом на середину липня, в області відремонтовано понад 260 кілометрів дорожнього покриття, із них 138 кілометрів — за рахунок митного експерименту. За пропозицією Президента України понадпланові платежі від митних зборів надходили на ремонт доріг. Таким чином, у межах експерименту з фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг загального користування завдяки перевиконанню надходжень митних платежів вдалося виділити понад 114 мільйонів гривень на роботи з поточного ремонту автомобільних доріг місцевого та державного значення.
За сприяння уряду, народних депутатів і можливостей обласного бюджету маємо нині сумарно на території Львівщини 2,5 мільярда гривень на реалізацію дорожньої програми. Нам необхідно, і сподіваємося на допомогу Кабінету Міністрів, як мінімум, 4,5 мільярда гривень, щоб завершити капітальний, поточний і середній ремонт доріг державного значення.
Зауважу, що активну участь у контролі за якістю робіт бере громада. Мешканці пильнують, аби ніхто не пошкодив чи не вкрав техніку та матеріали. У разі неприємних випадків повідомляють правоохоронні органи. І це позитивно відображається на усій справі.
УК: Саме завдяки зусиллям Львівської обласної державної адміністрації вдалося зробити значні кроки у розв’язанні однієї з найбільших проблем обласного центру — вивезення сміття. Як справи зараз?
— До проблеми долучилися своєю увагою також і уряд, і Президент. Зараз завершуємо перший етап — очищення міста. Другим стане робота зі створення сміттєпереробного заводу, однак це складний і тривалий етап. Із 1 серпня ми спільно з перевізниками відновлюємо систему сортування твердих побутових відходів. Буде забезпечено вивезення відсортованих ПЕТ-пляшок, паперу і скла на перероблення.
УК: Свого часу Ви сказали, що ніколи не обмежуєте себе у джерелах інформації. Як часто спілкуєтеся з мешканцями області? У якому форматі?
— Окрім посадового обов’язку — проводити особисті прийоми, я ще спілкуюся із громадянами телефоном. Щодня виділяю кілька десятків хвилин на такі розмови, і вони дають надзвичайну користь. Люди відкрито висловлюють свої думки, озвучують проблеми і часто подають ідеї для їх розв’язання. Звісно, трапляються і цікаві випадки.
Наприклад, нещодавно до мене звернулися мешканці одного з районів області із такою історією: три роки тому поблизу їхнього подвір’я ремонтували дорогу, і задля зручності проходження техніки та створення необхідних умов працівники прибрали паркан. І «забули» його відновити. Численні прохання повернути огорожу не дали результату. Тільки після відповідної розмови на рівні облдержадміністрації паркан за кілька днів таки повернувся на своє місце. Отже, спілкування та співпраця з громадою відбувається щодня і дає позитивні результати у розв’язанні різноманітних проблем.
Христина ГОРОБЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олег СИНЮТКА. Народився 1970 року в с. Куропатники Бережанського району на Тернопільщині. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. За першою освітою історик, за другою — економіст. Обіймав посади голови Івано-Франківського відділення фонду соціальної адаптації молоді України, споживчого товариства «Маслосоюз» (м. Тростянець Івано-Франківської області), виконував обов’язки директора ТзОВ «Івано-Франківськ АвтоЗАЗ-Деу». Працював заступником Івано-Франківського міського голови, а також заступником, першим заступником Львівського міського голови. Очолював департамент економічної політики Львівської міськради. З грудня 2014 року — голова Львівської обласної державної адміністрації.
Ми в Google+