Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної
освіти Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту
Олег ЄРЕСЬКО

Серпень — гаряча пора підготовки дітей до нового навчального року як у дитсадках, так і в школах. У їхніх приміщеннях ще тривають ремонтні роботи, тим часом батьки мають не менше клопоту: одні намагаються підшукати для своєї дитини оптимальний дошкільний заклад, інші вагаються, чи віддавати її цьогоріч  до першого класу, треті намагаються з’ясувати, чи прийматимуть школяриків без необхідних щеплень. Тож усі ці запитання прозвучали і під час «прямої лінії», яку  редакція провела з директором департаменту загальної середньої та дошкільної освіти профільного міністерства Олегом ЄРЕСЬКОМ.

Володимир ДОНБАЙ,
Закарпаття:

— Олеже Вікторовичу, у моєї племінниці два хлопці: одному — 5 років, другому — 6. Діти все розуміють, але вимовляють тільки 10 слів. Це проблема, адже не знаємо, як вони ходитимуть до школи. Яким чином можна їм допомогти, куди направити?

— Краще звернутися до районного управління освіти — там обов’язково порадять і логопедів, і, можливо, психологів, щоб дітям допомогли пришвидшити розвиток.

— Скільки дітей нині охоплено дошкільним вихованням?

— На сьогодні, якщо брати за охопленням усіма формами дошкільної освіти, показник по Україні становить 98%. Тим часом торік ця цифра була 93,5%, тобто багато вдалося зробити. Майже всі батьки намагаються підготувати своїх дітей до школи. Йдеться не лише про дитячі садки, а й про педагогічний патронат, групи короткотривалого перебування дітей. Вони можуть відкриватися в дитячих садочках, при школах тощо. Тут головне — не тільки сформувати у дітей певні навички, а й надати їм можливість соціалізуватись, побувати в колективі. Ми проаналізували фактично весь світовий досвід. У деяких практиках є спеціальні ігрові майданчики, де або батьки, або гувернантки приводять дітей на кілька годин просто погратися в колективі — у цьому й полягає соціалізація. Тобто освіту, відповідні навички вони формують удома, а соціалізація вже проводиться в дитячому колективі. Це те, чого мама не зможе забезпечити своїй дитині самостійно.

У нас навіть була пропозиція запровадити пересувні автобуси з психологами, логопедами — це було б дуже корисно. В деяких областях уже з вересня збираються вводити таку практику. Адже держава взяла на себе зобов’язання запровадити стовідсоткову дошкільну освіту дітей п’ятирічного віку. Тепер місцеві посадовці починають упритул займатися цим питанням. Ми в свою чергу ввели показники з охоплення дошкільною освітою,  в тому числі п’ятирічок, в комп- лексну оцінку регіонів.

Чому ми дбаємо саме про дошкілля? Народна мудрість каже: малюка треба починати виховувати, поки він лежить поперек лавки. Отже, можна допомогти розвинутись його найкращим якостям, сформувати певні навички. Водночас це й грандіозне вивільнення батьків. А ще дошкільна освіта — той пласт, який не піднімався вже десятки років.

—  Чи можуть наявні в країні дитсадки вмістити усіх дошкільнят?

— На сьогодні в Україні понад 15,6 тис. дитячих садків. Водночас ні в законодавстві, ні в жодному нормативному  документі не йдеться про те, щоб обов’язкову передшкільну освіту здобувати  безпосередньо в дитячому садочку. Є варіанти, коли при школі три-чотири місяці проводять відповідні заняття. Це так звані групи короткотривалого перебування. Тобто дитячих садків у нас не вистачає, а в деяких областях ситуація катастрофічна, скажімо, на Львівщині. 

Щоб з’ясувати, як пришвидшити вирішення цих питань, колегія міністерства прийняла рішення щомісяця заслуховувати один-два регіони про стан дошкільної освіти. На першому — звітував Київ, готується Кіровоградщина. Але перед тим, як заслухати начальника управління освіти, наш представник вивчає ситуацію на місці. Сам бував у таких інспекціях, до речі, отримав велике задоволення станом освіти в дитячих садочках Хмельниччини.

—  Батьки скаржаться, що з них вимагають хабарі при влаштуванні дитини в садочок і в школу — що з цим робити?

— Звертатись до прокуратури, в міліцію — до органів, які компетентні розібратися в ситуації й притягнути винних до відповідальності. Я спілкувався з представниками компетентних органів з цього питання. Нам батьки зателефонувати можуть, але коли справа доходить до заяви, ніхто не скаржиться, їм, на жаль, простіше заплатити.

Лариса СОКОЛ,
м. Бердянськ:

— Я бабуся шестирічного хлопчика, він мав іти до школи, але через медико-психологічні показники ще рік проведе в дитсадку. За якими критеріями визначається готовність дитини до школи і чи не вплине це на подальше життя?

— Це треба визначати суто індивідуально, залежно від того, наскільки дитина сформована. У законодавстві вказано: «як правило, з шести років». Тобто може бути і п’ять з половиною, а може бути і сім. Краще порадитися з хорошими психологами, останнім часом вони у нас з’являються.

 Ніхто не може нав’язати іншу мову

—  Деякі експерти вважають, що проекти навчальних програм для 1-4 класів дещо перевантажені.

— До нас надходять численні пропозиції щодо їх удосконалення.  Наприклад, Центр освітнього моніторингу написав нам аналіз програм, і ми його відправили всім розробникам. Тож усі конструктивні зауваження і пропозиції ми врахуємо. До речі, навчальні програми уперше проходитимуть публічний захист.

Олена КРАВЧЕНКО,
м. Київ:

— У деяких школах столиці спонукають батьків віддавати своїх дітей до класів з російською мовою навчання. Я  хочу, щоб моя дитина навчалась українською — чи маю я право вибору?

— Це конституційне право батьків — тут діє ще норма закону УРСР про мови, який досі  чинний. Саме батьки обирають мову навчання для своєї дитини, і ніхто вам не може нав’язати іншої мови.

Любов БАРАННИК,
м. Дніпропетровськ:

— Скажіть, коли креслення буде настільки ж важливим, як інші шкільні предмети, та застосоване в загальноосвітніх закладах з першого класу?

— Ви бачите самі, наскільки змінюється наш зміст освіти. Можу сказати, що вже традиційно в типових навчальних планах з’явився такий предмет, як креслення, але поки що як профільний предмет для тих дітей, які навчаються за технологічним профілем. Ми тепер розпочали будувати саме профільну освіту, і діти, які в подальшому будуть стикатися з потребою мати певні навички саме з креслення, обов’язково обиратимуть цей предмет.

Що стосується його запровадження з першого класу, то є дещо інші предмети, які формують схожі навички. Передовсім це або інтегрований курс мистецтва, який запроваджується з першого класу, або курс образотворчого мистецтва, де діти стикаються з певними елементами. Крім того, починаючи з сьомого класу в наших школах вивчається такий предмет, як геометрія. У квітні цього року урядом затверджений новий державний стандарт початкової освіти, на виконання якого розроблені відповідні навчальні програми, які нині проходять громадське обговорення. Їх розміщено на сайті міністерства — тож, можливо, у вас будуть якісь конкретні пропозиції. Також можете звернутись до нашого Інституту інноваційних технологій та змісту освіти з проектами курсів за вибором з креслення для різних класів.

Григорій Дмитрович,
м. Черкаси:

— Ви знаєте, що тільки через винаходи, через винахідництво передові країни світу стали економічно розвинутими, випускають свою конкурентоспроможну продукцію… 

— Не тільки знаю, а й погоджуюся з цим. Цього року ми відкриваємо перший унікальний навчальний заклад «Дитяча інженерна академія» за ініціативи Президента. Там виховуватимуться  винахідники, раціоналізатори.

— Але це буде одна школа на всю Україну?

— Це буде перша ластівка.

— Чому Міністерство освіти не навчає молодь винахідницької справи? Ні в школі з п’ятого класу, ні в технікумі, ні в коледжі, ні в інституті, ні в університеті ніхто не навчає. Іде суцільна «болонізація» суспільства.  Молодь, закінчивши школу і всі інші навчальні заклади, не має уявлення, що таке винахід, як самостійно написати заявку на винахід, як його захистити, отримати патент. Немає навіть вольєрів, які були в областях. Цим хто-небудь буде займатися?

— Цим уже займаються. З восьмого класу учнів запрошують до участі в позашкільному навчальному закладі «Мала академія наук», а для старших класів починаючи з десятого розроблено курс за вибором «Основи інтелектуальної власності», де навчають, як подати заявку на винахід.

Добре в дитсадку: можно вчитися і гратися. Фото з сайту federalinform.ru

Навантаження визначає санітарна служба

Євгенія Вікторівна,
м. Полтава:

— Моя дитина переходить до другого класу. Чи є норми, скільки годин дитина повинна навчатися в день чи тиждень?

— Державною санітарною службою України затверджено відповідне граничне навантаження  дітей. Воно розписане за кожним класом. У першому класі — це 20 годин, у другому — 21 година. Так само прописані норми і по домашніх завданнях, на який час вони мають бути розраховані. Наприклад, у другому класі це має бути не більш ніж 45 хвилин. Санітарними нормами визначено абсолютно все: і тривалість занять, і те, що уроки не мають перевищувати в першому класі 35 хвилин, а в 2-4-му — 40 хвилин, скільки мають бути перерви тощо.

—  Зрозуміло, норми існують, але хто їх контролює? Батьки можуть розповісти, по скільки уроків сидять п’яти-, шестикласники, не кажучи вже про 9, 10 і 11 класи, які, здається, у школі днюють і ночують…

— Радше про це можуть розповісти батьки, які обирають «круті» ліцеї, гімназії, всіх інших контролює СЕС. Встановлено, що розклад навчальних занять затверджується директором школи, погоджується з профспілковим комітетом і санітарною службою. Санітарна служба не дозволить перевищення цих норм, а саме за розкладом здійснюється тарифікація. Додаткові уроки фінансують самі батьки: китайська мова, флористика, навигадують курсів, а потім кажуть: діти перевантажені.

—  Наскільки школи, особливо сільські, укомплектовані вчителями?

— Поки що, за оперативними даними, вакансій для вчителів немає, тобто навіть сільські школи укомплектовані повністю. Втім, проблеми є. Скільки місць закриті нефахівцями, коли фізику читають математики чи навпаки, невідомо. Тож ухвалено нове положення щодо атестації педагогічних працівників. Якщо взяти цифри, то всі підстави для цього в нас є. За 20 років кількість дітей скоротилась на 40 відсотків, кількість шкіл — на 15, кількість учителів — на  7. Тобто вчителів  набагато більше, ніж загалом потребує школа. Це призвело до того, що, скажімо, у Львівській області середнє навантаження становить 12 годин на тиждень (ставка вчительська — 18). Дуже багато вчителів працюють не на повну ставку. Водночас у багатьох маленьких школах  один фахівець читає всі предмети. Найчастіше це люди пенсійного віку, які здобули вищу категорію, звання вчителя-методиста. Щоб ця категорія за ним зберігалась, він має пройти курси не лише зі свого фахового предмета, а й з усіх, які викладає.

— Хто має контролювати вагу портфеля першокласника? Ним же можна вбити наповал. А потім лікарі ставлять діагноз: сколіоз…

— У першому ще ні, а от у п’ятому-шостому — це точно. А сколіозу дуже сприяють наші сучасні парти, міністр неодноразово казав, що парти виконують роль хіба що руйнівників хребта.

—  То коли зміниться ситуація?

— Нині з’явився унікальний матеріал: картон для обкладинки. Його вже використовували для десятого класу, зараз для початкової школи будемо робити. Вага підручника зменшилася втричі за рахунок обкладинки. Хоч на сьогодні кожен підручник, який випускається за кошти держзамовлення, теж відповідає вимогам. Отже, цю вагу наші лікарі дозволяють. Хоч, як на мене, багато підручників можна зберігати в школі, вони не завжди потрібні дітям удома.

Підручники надрукують вчасно

Наталія ФОКІНА,
м. Житомир: 

— Чи будуть у цьому році діти вчасно забезпечені підручниками?

— Торік, оскільки бюджет було затверджено наприкінці травня, ми тільки в липні отримали перші гроші. Зазвичай термін виготовлення підручників становить не менш як 2-3 місяці. Тому виникли проблеми. Нинішнього року ми створили фонд паперу, а в квітні вже отримали гроші, тож на сьогодні вже 1,5 млн підручників із 3,5 млн потрібних зберігаються на обласних базах. За планом, а він на сьогодні виконується, до Дня Незалежності вони мають бути не тільки надруковані, а й доставлені у школи. Це вперше за останні вісім років. А для 10 класу ми додрукували іноземну мову, інформатику, те, що не друкувалось минулого року, і вони мають бути в школах у ті ж терміни.

Тобто в цьому році ми забезпечимо підручниками тих, у кого їх взагалі немає, — наших одинадцятикласників. Але, наприклад, підручники з трудового навчання, «Захисту Вітчизни» будуть лише по одному-два на школу для вчителя.

—  У яких класах найстаріші підручники? Відомо, що навіть  з основних предметів вони просто розвалюються. І чи можна сподіватися, що будуть нові?

— У третіх. До цього найстаріші були в другому класі. Торік ми змогли оновити лише рідну мову, математику, читанку для другого класу. Зараз третій клас на черзі, але виділені кошти нам дають змогу виправити ситуацію в цьому році лише для випускників.

— Нещодавно Міносвіти планувало масово впроваджувати нетбуки серед школярів за кошти батьків, окрім соціально незахищених категорій. Чи розвивається ця новація?

— Йшлося тільки про реалізацію проекту «Відкритий світ». Нині готуються документи для впровадження цієї новації  в невеликій кількості шкіл. У чому перевага національних проектів? Відбувається поєднання державного і недержавного секторів. Таке партнерство дає більше можливостей шукати спонсорів. Ми в свою чергу розробили  програму широкомасштабного впровадження інформаційних технологій, за якою комп’ютерами і ноутбуками навчальні заклади забезпечуватимуться за кошти державного бюджету.

Без щеплення  до школи — зась!

— Багатьох батьків сьогодні турбує питання обов’язкових медоглядів — де вони надалі проводитимуться: у школах чи в поліклініках?

— Це питання дискутується. Особливо щодо старших класів.

— Чи правда, що першачків не візьмуть до школи без відповідних щеплень?

— «Боротьбу» з Міністерством охорони здоров’я ведемо вже три роки.  Згідно з Конституцією у нас усі мають право на безкоштовну освіту. Тим часом постанова санітарного лікаря забороняє допускати до занять дітей, які не мають відповідних щеплень. Тож директори часто бояться брати таких дітей, бо в санстанції є дієві механізми, на відміну від освітян. Взяли дитину без щеплень — з вас штраф. Ми вже зверталися до чотирьох міністрів юстиції. Просимо Мін’юст нам розтлумачити, яке законодавство нам виконувати: освітнє чи медичне? Тож ця проблема ще чекає розв’язання. Звернулись ми в МОЗ, вони прикриваються постановою, сказано «робіть» — значить робіть. Звернулися в Мін’юст: забезпечте інші форми навчання, забезпечте навчання вдома.

— Тобто дітей без щеплень не візьмуть до школи?

— МОЗ наполягає на цьому. Прикро, що деякі батьки просто купують довідку. Набагато страшніше, коли купується довідка про проходження медогляду, а потім починають виникати питання, чому в нас на уроках фізичної культури трапляються трагічні випадки. Дитина принесла вчителеві довідку, що вона здорова, а у дитини, скажімо, порок серця.

Як ці книги до школи носити? Фото з сайту domsovetof.ru

Громада відповідає  за долю школи

Володимир СПОДУР, 
Івано-Франківська область:

— Чи буде враховано при оптимізації мережі навчальних закладів те, що окремі школи, наприклад у нашому районі, перебувають у сільській місцевості і немає можливості, особливо в зимовий період, забезпечити довіз учнів до базових шкіл. Приміром, у нас є села, які в зимовий період часто взагалі відрізані від району і підвозити навіть двомостовим шкільним автобусом підвищеної прохідності, на мою думку, небезпечно для здоров’я дітей.

— Я повністю підтримую вашу думку, і така ситуація не тільки на Івано-Франківщині, така ситуація і на Львівщині, й на Закарпатті. А відповідь на ваше запитання вам може дати виключно ваша громада, адже відповідно до законодавства питання оптимізації мережі навчальних закладів вирішується тільки на місцевому рівні, в жодному разі не в Києві. Якщо ваша громада прийме рішення про закриття школи — будь ласка. Можете закривати і займатися підвезенням. Але якщо громада вирішить залишити її, то кількісні показники тут не є визначальними. Минулого року в Одеській області функціонувала початкова школа, де був один учень. Чому, кажу, була? Бо в цьому році він закінчив четвертий клас, перейшов у п’ятий і тепер їздить уже до іншої школи, і все нормально, громада так вирішила.

— Чому в Україні так болісно відбувається оптимізація шкіл?

— Виключно через нашу недбалість, неповагу до інших. От вирішив місцевий керівник, зібрав нараду: «в нас грошей не вистачає на дві школи, давайте одну закриємо». Суто через такі підходи. А коли батькам показують, що в іншій школі умови кращі, більшість з них погоджується перевести туди своїх дітей.   

—  А є школи, в яких менше десяти учнів? 

— Є скрізь, крім Києва і Севастополя. У нас таких шкіл, де менше десяти учнів, понад 600, це початкові школи. Але питання їх функціонування, повторюю, вирішує громада. Порахували, що за одним учнем присилати автобус дорожче, ніж школу утримувати, — і школа функціонувала.

—  І водночас у Донецьку в центрі міста закривають школу…

— Там в одній школі 230 учнів, у другій — понад 300. Вони поряд і розраховані відповідно на 2,5 тисячі і 3 тисячі дітей…

Євро не вплине  на якість знань 

Світлана Віталіївна,
м. Луганськ:

— Наступного року моя дочка закінчує школу. Батьки вже знають, що 2012 навчальний рік буде скорочений у зв’язку з проведенням чемпіонату з футболу. Зрозуміло, ми хвилюємось, як скорочуватиметься програма, чи не позначиться це на якості знань випускників. Бо дочка збирається вступати до престижного університету.

— Кабінет Міністрів справді прийняв розпорядження, що в зв’язку з проведенням Євро-2012 навчальний рік буде дещо скорочений. Передусім це стосується випускників 11 класів, бо їм до 7 червня потрібно буде не лише завершити навчальний рік, одержати атестати, а й пройти зовнішнє незалежне тестування, а також на тиждень скоротяться заняття в дев’ятих класах. Міністерство освіти розробило відповідні методичні рекомендації, які кожна школа вже одержала, вони також надруковані в нашому інформаційному збірнику. У них з кожного предмета надаються конкретні пропозиції, в який спосіб можна скоротити кількість годин на вивчення тієї чи тієї теми, щоб втрати були мінімальними, а якість знань не постраждала. Особливо хвилюватися не варто, адже кожна програма зазвичай має 5-7, а то й більше резервних годин. З цими рекомендаціями усі вчителі зможуть ознайомитися після відпустки.

Інна КОВАЛІВ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олег Єресько. Народився 23 серпня 1971 року в Києві. Закінчив біологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Працював учителем у школі, згодом — заступником директора.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.