Полтавщина належить до областей із найкращою динамікою адміністративно-територіального реформування.  Там сформували 43 об’єднані територіальні громади, п’ять із них входять до ТОП-20 фінансово найспроможніших в Україні. Це трохи менше, ніж планували сформувати, але вибори, які відбулися в ОТГ наприкінці жовтня, показали, що полтавці сприйняли реформу і не звернуть з обраного шляху. На цьому акцентує голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ, з яким ведемо розмову.

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький. Фото надане автором

Лідери не розчарували

— Олександре Юрійовичу, наскільки вибори в ОТГ були актуальними, наприклад, для жителів Новосанжарського району, який розташований недалеко від Полтави?

— Якраз новосанжарці були чи не найактивнішими учасниками цього виборчого процесу. Там обирали голів відразу в п’ятьох об’єднаних громадах. Високою там була і явка виборців на виборчих дільницях. Зокрема на виборах голови Драбинівської ОТГ вона становила понад 76%. Тамтешні виборці об’єдналися, щоб мати більші бюджети на розвиток інфраструктури сіл і більше повноважень. А їхні лідери готові взяти на себе всю повноту відповідальності, яка настає після об’єднання.

До речі, ви, мабуть, звернули увагу, що всі або майже всі обрані голови ОТГ й до цього були їхніми очільниками і фактично їх переобрано на новий термін. Це свідчить про довіру до них виборців, тобто вони прогресивні.

— Напередодні виборів з головою однієї з полтавських ТВК трапився курйозний випадок. Голова не дотримався правил і приніс печатку, яка мала зберігатися на дільниці в сейфі, додому. Його дружина, не розуміючи, що це, вкинула печатку в піч, де вона й згоріла. Які це мало наслідки для голови?

— Наскільки мені відомо, поліція перевірила це, проте злого умислу, крім недбалості, не виявила. Дублікат печатки вчасно виготовили за кошти голови ТВК, і вибори відбулися. Суд не скасував його посади і не звільнив від обов’язків. Недбалий голова відбувся легким переляком.

Скажу більше. У деяких селах, де мали відбуватися вибори голів ОТГ, навіть не всі про них знали. І це об’єктивно. Місцевим виборам завжди приділяли менше уваги, ніж парламентським або президентським. Про них не повідомляють і загальноукраїнські ЗМІ. У нашому разі про вибори не скрізь знали, бо, припускаю, їхнім фаворитам не на руку, щоб про вибори знало багато людей і акцентувало на них. Це така технологія. Деякі виборці проігнорували вибори тому, бо вважали їх фікцією. Хоч на Полтавщині явка на вибори в жовтні становила в середньому майже 50%.

 — Отже, об’єднання громад — тільки позитив.

— Якщо брати за взірець наші фінансово найспроможніші в Україні: Шишацьку, Глобинську, Білоцерківську, Пирятинську, Пришибську і Решетилівську об’єднані громади, а також Омельницьку, яка хоч і невелика, але успішна в питанні залучення коштів у свій бюджет, то так. Але є приклади, коли деякі агропромислові підприємства намагаються сформувати під себе певну територію з корисливою метою. Саме так сталося з Рокитянською ОТГ, яка поки що на паузі своєї фінансової спроможності. Мінрегіон з певних причин не визнав її такою. Тому можна спрогнозувати, що наступним етапом децентралізації стане об’єднання неспроможних громад. 

Шампанське п’ють піонери

— Чомусь багато сільських рад Полтавщини з об’єднанням не поспішають.

— Це спричинено небажанням сільських голів проходити цей складний для них процес. Річ у тому, що деякі сільські ради витрачають на заробітну плату та премії майже 70% свого бюджету. То хто ж захоче цим поступитися? Крім того, в межах сільської ради достатньо землі, яка працює на сільського голову. Це для них теж невеликий бонус, який вони можуть отримувати протягом року. Зацікавлений сільський голова і в тому, щоб йому йшов стаж держслужбовця. І в цьому проблематика взаємодії й бажання деяких громад, які налаштовують людей на неприйняття пропозицій щодо приєднання. Тому цілком слушна пропозиція деяких народних депутатів і уряду передати розташовані в межах населених пунктів земель у розпорядження ОТГ. Це стимулюватиме об’єднання. Бо нині цими землями розпоряджається Держгеокадастр, до якого дуже багато запитань. Хоч повністю усувати його від контрольних функцій щодо землі, мабуть,  було б неправильно.

—  Це нормально, коли водночас існують різні форми місцевого самоврядування?

— Це один з етапів розвитку, який ми повинні пройти. Доки люди не впевняться в перевагах децентралізації, районів, районних і сільських рад ніхто не скасує. Має минути якийсь час, вони повинні все порівняти і зважити. До того ж реформу не можуть підтримувати всі, інакше це не реформа.

Тож усе відбувається у межах правового поля. Навіть якщо всі села району об’єднаються в ОТГ, то й тоді районна рада існуватиме, бо її передбачено Конституцією. Щоб її ліквідувати, треба внести відповідні зміни до Основного Закону.

— На початку адміністративно-територіальної реформи перші ОТГ отримували від держави різноманітну, зокрема фінансову допомогу.

— Громади, які утворилися пізніше, її також отримують. Але у виграші ті з них, які першими долучилися до цього процесу. На наступний рік держава передбачила на підтримку ОТГ майже мільярд гривень. Значну дотацію з держбюджету буде спрямовано на розвиток інфраструктури сіл.

Але, повторюся, підтримка буде не завжди. Громадам треба навчитися самим заробляти, створювати умови, щоб до них заходили інвестори. І саме громади повинні бути рушієм усіх реформ, які відбуваються в нашій країні. Їхні лідери — не директори, а менеджери. На жаль, ментальність селищних, сільських голів усе ще совкова.

—  Чим завершився проект бюджету участі Полтавської обласної ради на 2017 рік?

— Голосуванням і визначенням переможців. Усього в цьому конкурсі взяли участь 189 проектів із 217, які надійшли. На жаль, частина їх не відповідає умовам конкурсу. Перемогли 42 проекти з 15 районів. На їх реалізацію у 2018 році передбачено 4 мільйони гривень — по 2 мільйони з обласного та місцевих бюджетів.

На наступний рік ми збільшимо його фінансування з огляду на те, що він викликав у людей довіру і в ньому взяли участь багато сільських рад. Але спершу подивимося, як громади виконають свої партнерські зобов’язання з фінансування проектів, що перемогли. Згідно з умовами конкурсу, вони повинні профінансувати половину затрат. Але я впевнений, що проблем тут не виникне. Тому що багато керівників рад і адміністрацій особисто займалися промоцією проектів їхніх громад.

—  Ви активно лобіювали подані на конкурс проекти Решетилівської громади.

— Так, і переконаний, що наші проекти буде реалізовано й ми побачимо, як інноваційні ідеї можна втілювати в ОТГ.

Цьогорічний проект бюджету участі Полтавської облради має велике значення для майбутніх авторів цікавих, соціально значущих конкурсних проектів. Він показав їм, як треба до таких конкурсів готуватися, що для перемоги недостатньо зібрати 30 підписів і заповнити якісь електронні форми. Деякі проекти зібрали на свою підтримку по 2,5—2,7 тисячі голосів. Це означає, що для перемоги автори проектів та їхні групи підтримки виконали величезну роботу. Фактично там працювала така собі корпорація, коли сільські ради об’єднувалися і голосували одна за одну.

 — Але з часом умови конкурсу зміняться.

— Проект узагальнюватимуть, модернізовуватимуть. Можливо, змінимо формат голосування, воно буде електронним. Нині воно було таким лише частково, а частково — паперовим. Але фундаментальних змін у проекті не буде.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олександр БІЛЕНЬКИЙ. Народився 3 червня 1974 року в селищі Решетилівка Полтавської області. Закінчив Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка (спеціальність учитель історії), Національний університет імені Т. Шевченка (правознавство).

Після служби у війську працював керівником гуртків Решетилівської туристичної станції, помічником-консультантом народного депутата України, підприємцем.

Із 4 грудня 2015 року — голова Полтавської обласної ради.