— Олександре Вікторовичу, Україна піднялася у рейтингу Doing Business на 25 позицій. Експерти Світового банку зазначили, що наша держава — топ-реформатор. Оцініть такий результат.
— Відзначення Світовим банком України як держави, що досягла найбільших результатів у поліпшенні регуляторного середовища серед усіх країн у 2012—2013 роках, — висока оцінка системної роботи усього уряду. Але це не межа нашого потенціалу. Тим паче, що глобальна конкуренція за інвестора зростає. Цього року у світі було реалізовано на 18% більше регуляторних реформ, ніж торік. Отже, Україна має докладати ще більше зусиль для поліпшення бізнес-клімату та підвищення інвестиційної активності.
Міндоходів системно працює над спрощенням процедур для сплати податків та виконання митних формальностей. Зменшення документації, скорочення звітності, розвиток електронних сервісів — усе це дає змогу економити ресурси та час.
Міжнародні експерти дуже уважно ставляться саме до показника витрати часу на податкові формальності. Приємно, що фахівці Світового банку взяли до уваги спрощення декларацій для сплати ПДВ та єдиного соцвнеску, а також вдосконалення системи електронного звітування. Кількість часу, що витрачає платник на виконання податкових зобов’язань, скоротилася на 101 годину — до 390 годин на рік. Також пришвидшилося здійснення зовнішньоторговельних операцій: для імпорту товарів — з 33 до 28 днів, експорту — з 30 до 29 днів. Така оцінка ситуації станом на червень 2013 року. Нині ці показники навіть менші і продовжуватимуть зменшуватися.
— Як плануєте досягти зменшення цього показника?
— За рахунок реалізації комплексного плану заходів із дерегуляції бізнесу. Нещодавно Верховна Рада підтримала кілька пропозицій Міндоходів, що полегшують умови ведення бізнесу в Україні. Свідоцтво платника ПДВ уже з початку наступного року не потрібно буде отримувати, достатньо буде лише виписки з відкритого реєстру.
Підприємець, який не сплачує ПДВ, отримає право бути платником єдиного податку відразу після реєстрації. Обов’язок платника повідомляти контролюючі органи про зміни у своїх даних буде скасовано. Банки повідомлятимуть органи доходів і зборів про відкриття рахунків платників протягом одного дня, а не трьох, як зараз.
Переконаний, при синергії скорочення часу на реєстрацію бізнесу та його ведення Україна у майбутньому отримає позитивний тренд збільшення підприємницької активності. І завдання міністерства — забезпечити цю синергію.
Плануємо подальше спрощення декларації на прибуток, процедури подання декларації з ПДВ, звітності з ЄСВ, працюємо над зближенням бухгалтерського та податкового обліків, розвитком електронних сервісів.
Паперова звітність — це наче динозавр юрського періоду
— Які саме електронні сервіси маєте намір запропонувати бізнесу та громадянам?
— Кілька місяців у тестовому режимі працює новий сервіс «Електронний кабінет платника податків». Зараз його тестують компанії, які обслуговуються в центральному офісі для великих платників податків. В подальшому цей сервіс буде доступним для всіх категорій платників, а можливості електронного кабінету розширюватимуться.
Користувачі сервісу зможуть переглядати документи, видані органами Міндоходів, формувати та заповнювати платіжні документи щодо сплати податків, розраховувати пеню, подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримувати консультаційні послуги тощо.
Це перший крок до єдиного вікна подання електронної звітності, яке, за планами уряду, функціонуватиме між усіма центральними органами влади.
— Що таке «єдине вікно», які функції виконує цей механізм?
— Ми послідовно йдемо до того, щоб звіти до усіх центральних органів влади можна було подавати за єдиним уніфікованим стандартом в онлайн-режимі. Тобто громадяни та підприємства замість подання ідентичних звітних даних до різних органів влади матимуть змогу робити це один раз і в дистанційному режимі.
— Пане міністре, і як скоро в них з’явиться така можливість?
— На першому етапі плануємо інтегрувати податковий електронний кабінет зі звітністю із єдиного соціального внеску. Фахівці міністерства вже працюють над цією системою, це питання цього року.
На черзі — уніфікація звітності, яку подають до різних органів влади. І на фінальній стадії — поетапне приєднання до системи інших контролюючих органів. Це стане можливим уже 2015 року.
— Чи готові до такого масштабного проекту держоргани та громадяни?
— Електронне урядування — безальтернативний шлях. У світі, де панують смартфони та планшети, паперова звітність — наче динозавр юрського періоду. Нині фіксується значний інтерес до електронного звітування. Лише з початку цього року до Міндоходів за електронними ключами звернулося 456 тисяч громадян і підприємств.
Ці ключі видають з минулого року безкоштовно. Якщо спочатку за їх допомогою можна було подавати тільки податкову звітність, то зараз — звітувати і до Пенсійного фонду, і до органів статистики.
Будь чесним з клієнтами та державою
— Ви анонсували на початку наступного року запровадження електронних перевірок для малого бізнесу. Та чи всі платники єдиного податку до цього готові? Адже багато з них досі не ведуть електронної документації.
— Власне, одне із завдань Міндоходів і полягає в тому, щоб якомога більше платників (в ідеалі — всі) користувалися електронними системами звітування та веденням документообігу.
Електронна перевірка — наступний крок на цьому шляху. Ми прагнемо стимулювати подальшу популяризацію електронних сервісів. І в цьому платники можуть розраховувати на підтримку Міндоходів — консультативну, технічну, навчальну.
— Як саме цей сервіс може спростити життя підприємцеві?
— Позбавляє необхідності особисто контактувати з податківцями тих платників, які працюють сумлінно та прозоро. Отримавши повідомлення про перевірку, платник може подати заяву про проведення перевірки в електронному вигляді.
Йому достатньо буде надати аудиторам всі затребувані документи через наявні системи звітування та бухгалтерського обліку, завірити надані відомості своїм цифровим підписом, а потім отримати висновок від контролерів.
Головні переваги при цьому — не треба переривати роботу офісу через візит працівників Міндоходів, не потрібно надавати оригінали документів, витрачати робочий час персоналу на спілкування з аудиторами, що економить фонд оплати праці роботодавцеві. Нарешті, це убезпечує від міжособистісних конфліктів та корупційних ризиків.
— Багато підприємців нарікають на перевірки позапланові. Чого не треба робити бізнесменові, аби не спілкуватися з аудиторами поза графіком?
— Основна підстава для документальної позапланової перевірки, згідно із законодавством,— це скарга на те, що платник податків не надав покупцеві податкову накладну на придбану продукцію. Або порушив правила заповнення накладної.
У цьому разі контролюючий орган спочатку вимагає від платника письмових пояснень із документальним підтвердженням і, не отримавши переконливої відповіді, призначає перевірку. Отже, секрет уникнення перевірок простий: треба бути чесним зі своїми клієнтами та державою. Тоді все буде гаразд.
— Але ж ваші підлеглі — не єдині контролери! Чи вживаються якісь заходи з оптимізації цього надмірного контролю?
— Так. Незабаром територіальні підрозділи Міндоходів та органи фінансового контролю проводитимуть спільні перевірки, щоб максимально зменшити втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання. Між собою ми плануватимемо графік перевірок щоквартально і повідомлятимемо підприємця про дату перевірки.
Наша мета — створити такі умови, щоб бізнес приділяв увагу своїй поточній діяльності, а не спілкуванню із контролюючими органами.
Тиск перевірками має ознаки корупції
— Коли, на вашу думку, підприємці, які сумлінно платять податки, зможуть відкрито, не боячись наслідків, скаржитися на працівників Міндоходів? Коли підприємців перестане лихоманити від візитів контролерів?
— Боротися за свої права підприємці можуть завжди. Для цього з нашого боку створені відповідні механізми: працює сервіс «Пульс» та інші «гарячі лінії».
Позиція міністерства така: працівник, який тисне на платника, не має підтримки свого керівництва та колег. За ним не стоїть міністерство. Навпаки, наша політика спрямована на зменшення втручання у роботу бізнесу. В цьому році, наприклад, кількість планових перевірок скоротилася на 2,5 тисячі. І скорочується, зауважу, вже кілька років поспіль.
Тиск перевірками — це завжди чиясь особиста ініціатива, обумовлена особистою упередженістю, корупційними мотивами чи іншими причинами. Тому я закликаю підприємців бути активнішими у захисті своїх законних інтересів. У цьому вони знайдуть в моїй особі союзника.
— Як міністерство використовуватиме у своїй роботі «детектор брехні»?
— Плануємо це робити виключно для проведення внутрішніх службових розслідувань та під час прийому співробітників на роботу. Це один із засобів боротьби з корупцією. Платників це жодним чином не стосуватиметься.
— Наші читачі заявляють, що є випадки, коли працівники Міндоходів як звичайні покупці хочуть купити якісь товари, а коли в торговій точці не видали чек або реєстратор розрахункових операцій не пристосований до безготівкового розрахунку, пред’явивши посвідчення, штрафують. Чи правомірні такі «провокації» з боку ваших підлеглих?
— Така контрольна закупівля, відповідно до Податкового кодексу, може бути частиною фактичної перевірки.
Є випадки, коли ми змушені перевіряти дотримання порядку здійснення розрахункових та касових операцій. При цьому дозволяється перед початком перевірки провести контрольну операцію, яка буде додатковим фактом для прийняття рішення за підсумками всієї перевірки.
Тобто зайти навмання у перший-ліпший магазин, щось там купити і відразу на місці стягувати штрафи ми не маємо права. Але в комплексі з іншими контролюючими заходами це цілком можливо.
— Підприємці, які використовують касові апарати, переходять на електронне звітування. Який порядок звітності у перехідний період: у разі переходу на дистанційне звітування не з першого числа місяця, а наприклад, з будь-якої іншої дати?
— Звітність про використання реєстратора розрахункових операцій подається до 15 числа місяця, наступного за звітним. У разі використання для передачі інформації в онлайн-режимі цього робити не треба з очевидної причини: контролюючі органи отримують необхідні відомості постійно, і дублювати ті самі цифри звітом не має сенсу.
Щодо запитання про перехідний період, то місяць, в якому здійснено перехід на дистанційне звітування, поділений на дві частини — до конкретної дати персоналізації РРО та після. Все, що «до», вказується у стандартному звіті форми ЗВР-1. А далі починається автоматична передача даних, і участь платника у цьому процесі не вимагається.
— Кабмін визначив розмір штрафу за відмову торговельних підприємств розрахувати клієнта за допомогою банківської картки. Чи належать функції контролю за дотриманням цієї норми до повноважень Міндоходів?
— Контроль та штрафні санкції за відмову приймати банківські картки — не в компетенції Міндоходів. Але якщо порушення закону виявлять працівники органів доходів і зборів, то інформація потрапить до компетентного органу — Державної інспекції з питань захисту прав споживачів. До останньої необхідно звертатися і тим громадянам, яким відмовили у сплаті за допомогою банківської картки.
— Уже майже два місяці діють нові акцизні марки. Який термін дії старих? Хто має їх замінювати? Чи правомірно накладати штрафи на продукцію зі старими марками, мотивуючи санкцію тим, що з 1 вересня з’явилися нові?
— Будь-яких санкцій за використання легально придбаних, але досі не використаних марок старого зразка немає і бути не може.
Для продукції українського виробництва норма закону проста та цілком лояльна до вітчизняних підприємств: марки використовують для маркування алкоголю та тютюну до повного використання в межах терміну придатності самої продукції до споживання. Тобто національні виробники мають змогу випускати в обіг продукцію зі старими марками.
Щодо імпортованої продукції: закон встановлює, що марки старого зразка можуть використовуватися протягом року з дня запровадження нових марок. Потім підлягають заміні.
Залишки старих марок обмінюються на нові безоплатно. Порядок проведення такого обміну вже розроблений та перебуває на погодженні в інших відомствах, а згодом буде затверджений Кабміном.
Отже, ми даємо представникам ринку підакцизних товарів доволі тривалий перехідний період з не надто жорсткими умовами.
Обійти закон не вдасться
— Чи готове міністерство до контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦ)? Бізнес та експерти вважають, що податківці не зможуть аналізувати такі величезні обсяги інформації.
— Не бачу підстав для такої стурбованості. Можу запевнити, що впораємося. В міністерстві створено спецвідділ, який займається тільки питаннями ТЦ. Створено Центр моніторингу товарних ринків, на який покладено аналітичні функції. Ми навчаємо фахівців, готуємо інформаційну базу, вивчаємо іноземний досвід.
— А чи готовий сам бізнес до впровадження контролю за ТЦ?
— Насамперед підкреслю, що під контроль потрапить не більш як сотня українських підприємств. Поріг контрольованих операцій достатньо високий — 50 мільйонів гривень. Тому середньому та малому бізнесу немає через що турбуватися. Навпаки, нові норми про ТЦ, на відміну від старих правил щодо звичайних цін, практично звільнили переважну більшість компаній від необхідності обгрунтовувати, наскільки ринкові їхні ціни. Малий і середній бізнес з 1 вересня фактично звільнений від необхідності коригувати базу оподаткування за всіма операціями з фізичними особами чи будь-якими нерезидентами, виходячи зі звичайних цін. Скасовано норму про базу оподаткування ПДВ по імпортних товарах, виходячи з їх митної вартості, яка була досить обтяжлива для всіх імпортерів незалежно від їх розміру.
Щодо тих компаній, операції яких потраплять під контроль, то я бачу, що бізнес активно готується: здійснює інвентаризацію своїх контрактів, операцій, навчає персонал, готує відповідну документацію.
З іншого боку, є і ті, хто витрачає час на пошук шляхів обійти новий закон: змінює схеми постачань, географію експорту тощо. Дарма — ці операції ми відстежуємо дуже швидко.
— Уряд затвердив пакет документів, потрібних для того, щоб запрацював закон про ТЦ. А чому в них немає визнаних у світі міжнародних баз даних, адже для чотирьох методів, які базуються на порівнянні рентабельності компаній, потрібні такі бази, як «Amadeus» і «Ruslana»?
— Цей список — не догма. У майбутньому він може змінюватися. Тим більше, що самі платники не обмежені у праві використовувати будь-які інші джерела інформації, якщо необхідних відомостей немає в офіційних джерелах.
— Чи запрацює в Україні механізм узгодження підприємцем із Міндоходів цін на певний строк, за якими він укладатиме контракти? Адже експерти наголошують: компанії не готові надати повну інформацію про себе та розкрити підхід до формування цін у операціях із пов’язаними особами.
— Скажу так: ми надали платникові таку можливість. Користатися цим механізмом чи ні, кожен вирішує сам. Ми виходили з того, що така форма узгодження цін відповідає, насамперед, інтересам самого платника. Бо тоді бізнесу не доведеться обгрунтовувати ринковість застосованих цін. Ми погодилися з тим, що беремо на себе зобов’язання вважати зафіксовані в такому договорі ціни звичайними.
Переконаний, бізнес, що прагне прозорості і дбає про своє реноме, такою можливістю скористається. Принаймні, умови для цього створені.
Митники запрацювали швидше
— Щодо митного контролю. Громадяни скаржаться на черги на кордонах, довге очікування. Чи є якісь позитивні зрушення в цьому плані?
— Постійно працюємо над тим, щоб наші громадяни та гості країни відчували ці позитивні зрушення на практиці. Середній час митного контролю автобусів із пасажирами в 2013 році порівняно з 2009-м зменшився утричі. Вантажівка перетинає кордон удвічі швидше. Легковий автомобіль проходить «зеленим коридором» за чотири хвилини.
Крім того, митними органами організовано проведення контрольних процедур на початковій та кінцевій станціях поїздів Київ — Москва — Київ та Харків — Москва — Харків. Цей потяг більше не зупиняється вночі на кордоні.
Активно запроваджується спільний прикордонний та митний контроль. Він уже діє в двох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні і на чотирьох — на українсько-молдавському.
— Чому виникають автомобільні черги і як їм запобігти?
— Ситуація з чергами на кордоні відстежується. Для цього на кожному пункті пропуску встановлені відеокамери. І при будь-якому натяку на затори збільшується кількість персоналу, організовуються додаткові смуги руху або перенаправляється транспорт до менш завантажених пунктів.
Є система раннього попередження про можливі черги та затори. Вона діє на кордоні з Польщею, Молдовою, Угорщиною, Росією.
Міндоходів публічно відзвітує
— Олександре Вікторовичу, ви неодноразово з гордістю казали про створену мережу сервісних центрів для платників податків при кожній інспекції. Наскільки ці центри нині завантажені, які їхні послуги справді потрібні громадянам?
— Найбільш популярна у сервісних центрах Міндоходів послуга — видача картки платника податків, так званого ідентифікаційного номеру. Тільки в цьому році за ним звернулися понад мільйон громадян. Затребувана і видача свідоцтва платника єдиного податку; таких документів з початку року видано понад 250 тисяч. До кінця року мережа таких центрів розшириться ще на 24 установи.
Стартувало поетапне делегування митних адміністративних послуг, а також усіх питань, пов’язаних із адмініструванням єдиного соцвнеску, до податкових сервісних центрів. По завершенні реформи платник зможе отримувати весь спектр послуг, що надає міністерство, фактично в «єдиному вікні».
— Міндоходів відтепер адмініструє єдиний соцвнесок. Чи вдалося уникнути незручностей для платників при зміні адміністратора?
— Це не спричинило жодних незручностей для платників. Тільки за перші три тижні адміністрування внеску органами Міндоходів прийнято та оброблено 660 тисяч звітів, а внеску отримали майже 13 мільярдів гривень. При цьому 65% звітів надійшло в електронній формі. Очікуємо, що питома вага такої звітності зростатиме.
Нині черг, труднощів у поданні звітності, немотивованих відмов у прийомі документів або інших негативних проявів не траплялося. Всі кошти, які надійшли на рахунки Міндоходів, що відкриті в головних управліннях Держказначейства, оперативно розподілені між фондами соціального страхування.
— Міндоходів планує публічно відзвітувати на початку наступного року. Це буде разовий епізод чи постійна практика?
— Звісно, постійна. Звітування перед громадянами — один з основних принципів відкритості влади.
Ми заздалегідь поцікавилися у громадян, що вони хочуть почути — провели опитування у соцмережах та через веб-портал міністерства. Багатьох цікавить статистика позапланових перевірок, кількість працівників міністерства, зміна чисельності колективу протягом року. Також українці просили оприлюднити дані про вирішення системних проблем у роботі Міндоходів. Дамо відповіді на всі ці запитання. Адже наша робота спрямована на зміцнення довіри між міністерством та громадянами і представниками бізнесу.
ДОСЬЄ «УК»
Олександр КЛИМЕНКО. Народився 1980 року в місті Макіївці Донецької області. Закінчив Донецький держуніверситет управління за спеціальністю «фінанси» (магістр фінансів). У лютому 2010-го отримав другу вищу освіту, закінчивши Дніпропетровський регіональний інститут держуправління Національної академії держуправління при Президентові України (магістр державного управління). 2005—2010 роки — заступник начальника спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку. З травня 2010-го — перший заступник голови ДПА в Донецькій області, а з вересня цього року — голова цієї ДПА. З лютого 2011-го — заступник голови Державної податкової служби України, а з листопада цього року — голова ДПСУ. З грудня 2012 року — міністр доходів і зборів України.
Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+