Цими днями минає 75 років із дня мученицької смерті в концтаборі Майданек священика, громадського діяча й патріота Омеляна Ковча, який життя присвятив допомозі ближньому. Він відомий здебільшого як праведник-українець, який рятував євреїв у роки Голокосту. Однак 100 років тому отець Омелян розпочав капеланство в Українській Галицькій Армії. Тож цьогоріч, обираючи лауреатів увосьме, Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча одностайно ухвалив рішення про відзначення чотирьох достойників: отця-капелана Івана Ісайовича (Мукачівсько-Ужгородська єпархія Української греко-католицької церкви), отця-капелана Юрія Казміренка (Православна церква України), отця-капелана Павла Гончарука (Кам’янець-Подільська дієцезія, Римо-католицька церква в Україні) та голови ГО «Об’єднання християн-військовослужбовців України» пастора-капелана Василя Хіміча (Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів).
Отець Іван Ісайович — засновник і керівник дитячого будинку. З перших днів війни добровільно став капеланом 128-ї гірсько-піхотної бригади. Був поранений. Продовжує душпастирську опіку учасників бойових дій і всіх, хто потребує допомоги в зоні спротиву російській агресії. Відзначений нагородою «Народний герой України».
Отець Юрій Казміренко у вересні 2014 року добровільно обрав справу служіння тим, хто на фронті. Працював водієм швидкої допомоги батальйону «Айдар». Був поранений під час обстрілу в місті Щастя. Продовжує душпастирську опіку в зоні бойових дій.
Отець Павло Гончарук місію служіння обрав як капелан Християнської служби порятунку. В умовах бойових дій був душпастирем для бійців 128-ї, 10-ї, 72-ї, 57-ї бригад. Працює з демобілізованими воїнами та їхніми родинами. Організовує благодійну допомогу для військових підрозділів на передовій.
Отець Василь Хіміч присвятив себе душпастирській місії в зоні бойових дій восени 2014 року. Опікувався військовослужбовцями 57-ї механізованої бригади та 73-го Морського центру Сил спеціальних операцій. Допомагає військовим вдовам. Його душпастирська місія для українських воїнів і їхніх родин триває й нині.
«Радий бачити, що спадок Омеляна Ковча втілюється у величезній волонтерсько-соціальній роботі церковно-релігійних організацій, що надається українській армії й усім постраждалим від російської агресії. На передовій поруч із військовими стоять священики-капелани, які наближають нашу спільну перемогу і мир», — зазначив у зверненні до учасників церемонії вручення відзнак, яка відбулася днями у столичній Опері, Президент України Петро Порошенко.
А Блаженнійший Святослав, відкриваючи церемонію, сказав, що «саме капеланам притаманне унікальне вміння бачити Бога серед пекла на землі». У часи отця Омеляна таким пеклом був концтабір. У наш час — це війна на сході. Капелани, які отримали відзнаки, зуміли залишитися людьми в нелюдських обставинах.
Відзнаку імені отця Омеляна Ковча засновано 2010 року, її щорічно вручають видатним особистостям за значний внесок у справі екуменічного діалогу, особистий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки. Серед лауреатів відзнаки — українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Забужко, філософ і дисидент Євген Сверстюк, дослідник історії України Тімоті Снайдер, Спільнота Святого Егідія з Рима, Український католицький університет та інші.
Першим почесним головою Комітету із вшанування пам’яті Омеляна Ковча був кардинал Любомир Гузар. Діяльність комітет здійснює під патронатом глави Української греко-католицької церкви Святослава.
Ми в Google+