Найближчими днями обласні державні адміністрації мають подати проєкти перспективних планів на затвердження Кабінету Міністрів. Однак проведені консультації показали, що в областях залишається ще багато непростих питань, які потребують зважених рішень.

Замість 72 об’єднаних громад — лише 46. Саме стільки пропонують залишити на Рівненщині відповідно до нових критеріїв оцінки спроможності ОТГ, які встановив уряд. Адже з 2021 року держава, вочевидь, уже не надаватиме так звані підйомні для громад, як це було п’ять років поспіль. Чи означає це завершення добровільності реформи з децентралізації, про яку говорять давно?

— По суті, так, — стверджує експерт Офісу реформ на Рівненщині Василь Курилас. — Торік 20 грудня набули чинності зміни до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», відповідно до яких обласні ради вже не впливають на формування перспективних планів об’єднання, — лише обласні державні адміністрації. Виключне право Кабінету Міністрів — затвердження таких планів.

Індекс спроможності — від 3 до 5

На Рівненщині керівників ОТГ ознайомили з новими пропозиціями до перспективного плану об’єднання, сформованого відповідно до урядової методики, що зменшує кількість ОТГ до 46.

— Є обов’язкові умови — базові та фінансові, — розтлумачує заступник голови ОДА, співголова робочої групи з формування нового плану адміністративно-територіального устрою Ігор Тимошенко. — Базові — це нерозривність території громади, зона доступності до адміністративного центру не більш як 25 кілометрів, наявність відповідної інфраструктури (школи не менш ніж на 250 місць). Фінансові — це чисельність населення, зокрема дітей шкільного віку, площа території, індекс податкоспроможності, частка місцевих податків і зборів у доходах ОТГ. За цими показниками вирахувано індекс спроможності кожної громади: 4—5 балів — високий, 3—4 — середній.

Якщо ж індекс нижчий за 3 бали, громада навряд чи буде конкурентоспроможною в нових умовах. Адже кількість делегованих повноважень у громадах зросте (додасться ще й соціальний захист, який нині забезпечують райони), а підтримка держави істотно зменшиться. Та про все це попереджали давно. Саме з новою моделлю адміністративно-територіального устрою Україна має вийти на місцеві вибори 31 жовтня.

Тому 24 січня Кабмін вніс на розгляд парламенту проєкт закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Його тексту поки що не оприлюднено, але на сайті Мінрегіону є концепт.

Отже, той, хто скористався шансом на добровільне об’єднання впродовж п’яти років і наростив економічні м’язи, буде на коні. Як-от Крупецька ОТГ Радивилівського району. Крім того, що громада одразу мала реверсну дотацію (тобто спрямовувала до держбюджету 50% надходжень від перевиконання норм ПДФО), її голова Віталій Мошкун з командою активно працював на подальше залучення інвесторів. Одночасно оптимізували мережу закладів освіти й культури і мають результат: індекс спроможності впевнено перетнув позначку 4. І хоч ця громада межує з Радивилівською, що утворилася навколо райцентру, під ніж урядовців, звісно ж, не потрапляє. Так само й Малолюбашанська ОТГ Костопільського району (до речі, про досвід обох «УК» розповідав).

Наступ на самоврядування чи державний інтерес?

А ось у Тараканівській, Мирогощанській та Повчанській ОТГ Дубенського району ресурсу для самостійного вільного плавання в ОДА та уряді не вбачають. Тому й пропонують їм увійти до складу новоутвореної Дубенської ОТГ. Зрозуміло, що певну роль відіграють об’єктивні чинники: люди з цих приміських громад працюють у Дубні, там залишаються й податки.

У сусідній Польщі, яка пройшла вже не один етап децентралізації, їх сплачують за місцем проживання. Тож території в найкращому значенні слова змагаються за жителів. А ті, які все-таки належать до недостатньо економічно розвинених (як-от Вармія та Мазури), отримують з бюджету держави дотації вирівнювання, обраховані за певною методикою.

Чи буде так в Україні? Можливо, принаймні, цю інформацію на робочий стіл уряду «УК» подає не вперше.

Але нині українське законодавство передбачає створення конкурентоспроможних ОТГ саме за місцем проживання. На ділі ж маємо таке: жителі приміських сіл працюють у Рівному, тут лікуються, тут навчаються їхні діти. Торік Рівнерада встановила розцінки на ці послуги для тих, хто не зареєстрований у місті, й викликала на себе шалений вогонь, бо депутати Рівненської районної ради одразу ж висунули вимогу скасувати це рішення як таке, що порушує конституційні права громадян на освіту і охорону здоров’я.

Та Рівненський міський голова Володимир Хомко непохитний: «Не хочете приймати нашу пропозицію про об’єднання — надавайте ці послуги в себе в громадах. Або платіть нам гроші: чому маю витрачати бюджет розвитку міста на тих, хто тут не живе?»

І це проблема загальнодержавна: міські ради дедалі частіше ухвалюють схожі рішення, тож і врегулювати її має офіційний Київ. І це ще одне гостре питання на робочий стіл уряду. Бо з одного боку, реєстрація в нас необов’язкова, а з іншого — як довести, що твої діти живуть саме тут?

Нині найбільш проблемний у новій системі децентралізаційних координат Рівненський район. Адже навколишні села (радше їхні очільники) бойкотують Рівне, приєднатися до якого їм, здавалося б, логічно. Те саме навколо Дубна.

«Час гетьманства минув — треба думати про людей», — сказав на доволі-таки гарячому засіданні робочої групи з формування нового адміністративно-територіального устрою Дубенський міський голова Василь Антонюк.

Чи й справді минув? І чи вдасться знайти золоту середину між інтересами громад, які вже попрацювали на прямих відносинах із держбюджетом, і держави? На відповіді чекати недовго: цими днями в Мінрегіоні затверджують остаточні перспективні плани областей. Попереду конституційні зміни щодо децентралізації (проєкт закону №2598, який вніс Президент, нині на доопрацюванні).

Отже, перетворення, як бачимо, будуть швидкими. А чи якісними? Щоб надати відповідь на це запитання, часу знадобиться більше.

І тут надважлива відверта й професійна розмова уряду із громадами і вчасний, на випередження, нормативно-правовий супровід цих змін. Адже маємо неоднозначну реакцію громад, що утворилися раніше. Зокрема, голови трьох згаданих ОТГ Дубенського району вважають їх наступом на місцеве самоврядування і вже повідомили про це офіційний Київ, заручившись підтримкою своїх депутатів.

КОМЕНТАР

«Треба сім разів відміряти…»

Сергій ПИЛИПЧУК,
голова Бугринської об’єднаної громади
Гощанського району,
голова асоціації голів ОТГ Рівненщини:

— Ми були першопрохідцями в реформі з децентралізації, долали той непростий шлях, яким пізніше пішли інші. Завдяки підтримці держави та роботі на місцях ми істотно поліпшили сільські дороги, підняли з руїн ФАПи, клуби, створили комфортні умови в школах та дитсадках. Тобто дали надію селянинові, який довірив нам управління громадами. І з 2015 року цей процес (нелегкий, але перспективний) нас не підводив. Тому нині, йдучи за новими критеріями, ми всі разом не маємо права на помилку: треба сім разів відміряти перед тим, як відрізати. І максимально зберегти громади, що вже утворилися.