На початку 1990-х, коли укладали договір про співпрацю між Сумською обласною письменницькою організацією та видавництвом «Мрія» насамперед на видання альманаху «Слобожанщина», ні очільник сумських майстрів пера Олексій Столбін (світлої пам’яті), ні директор поліграфічного підприємства Володимир Лобов, який і нині очолює працелюбний колектив, навряд чи могли передбачити подальшу долю такої співпраці. Адже майже за три десятиріччя прошуміли грози, які могли перекреслити всі надії й сподівання. Але маю величезне задоволення і письменницьку втіху, що із 25 випусків причетний до останніх 20 як упорядник та член редколегії. Та й у перших його числах надруковано мої рядки, тож альманах став творчою долею.

Від задуму до сьогодення

«Слобожанщину» задумували як видання, в якому сумські письменники та представники численних літературних студій краю мали змогу бодай раз на рік вийти до читача із власними творами. Тоді видрукувати книжку було досить проблематично через дорожнечу поліграфічних послуг. Звернувшись до обласної та міської влади із проханням допомогти коштами, одержали відповідь, що вселяла: готуйте документи на випуск офіційного щорічника, аби в місцевих бюджетах передбачати відповідне фінансування.

Загальний наклад перших п’яти випусків становив 22,5 тисячі (!) примірників, 80% яких зайняли місце на полицях бібліотек області, зокрема загальноосвітніх шкіл, технікумів, вишів, музеїв. Значно розширилося коло авторів. Якщо в перших випусках переважали твори членів письменницької організації, яких спершу було 8—12, то з часом долучилися літературні студії та об’єднання області. З-поміж них молодіжна «Зажинок» у Сумах, «Вир» (Білопілля), «Джерело» (Конотоп), «Заспів» (Охтирка), з міст Ромни, Глухів, Лебедин, Путивль та інших.

Далі більше. Під сумською обкладинкою стало географічно затісно, тож вирішили запрошувати на літературні гостини колег з інших областей. Першими відгукнулися письменники Волині, Кропивницького, Одеси. Сумських авторів почали друкувати в тамтешніх виданнях, що значно розширило спільні видавничі обрії.

До традиційних рубрик «Поезія», «Проза», «Публіцистика», «Гумор і сатира» додалися «Наші гості», «Незабутні», «Книгопанорама», «Проба пера», «Спадщина», «Ювіляри», «Критика і бібліографія», «Для дітей і про дітей». Нині загалом їх майже два десятки. Усього за ці роки в альманасі надрукували свої твори понад 200 авторів.

По-діловому і результативно складаються стосунки з місцевою владою: щороку в обласному і міському бюджетах закладають кошти на «Слобожанщину» і книжки письменників-ювілярів. Їх вихід стає духовним святом для місцевої громади. А з ініціативи сумської міської влади провели книжкові ярмарки. Поки що цей захід на карантинній паузі, однак віримо, що незабаром вона скінчиться.

Тематична палітра

Сумщина має унікальні літературні та культурно-мистецькі традиції, починаючи від давнього історичного «Слова о полку Ігоревім» і завершуючи знаними іменами, серед яких Іван Багряний, Олександр Олесь, Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Давид Бурлюк та десятки інших. Край відомий і тим, що свого часу тут бували світочі не тільки української, а й європейської та світової літератури. Тож окремі числа «Слобожанщини» присвячено видатним особистостям, вони містять їхні твори та матеріали. Наприклад, до ювілейних днів народження Тараса Шевченка, Лесі Українки, Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша, Олександра Олеся, вагомих дат — 2000-ліття Різдва Христового, 200-річчя друку «Слова о полку Ігоревім», річниць утворення Сумської області, Сумської організації НСПУ тощо.

Належну увагу надають нинішнім майстрам слова — членам обласної організації НСПУ, яких 23. Саме їхні, а також твори шести незабутніх побратимів, що пішли за вічну межу, становлять основу двох недавніх випусків «Письменники Сумщини. Хрестоматія». Наклад передано навчальним закладам, аби школярі та студенти використовували під час вивчення літератури рідного краю.

Доки читачі знайомляться з ювілейним випуском, присвяченим 35-річчю створення Сумської ОО НСПУ, триває робота над наступним.