Днями Кабінет Міністрів ухвалив важливе рішення, яке поліпшить залучення і використання кредитних коштів, призначених для фінансової підтримки аграріїв. Ідеться про постанову КМУ №189 від 10 березня 2021 року «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». Нагадаємо: попередню постанову №300 було ухвалено 29 квітня 2015-го, до неї вже неодноразово вносили зміни, востаннє — 2 вересня 2020 року.

Говорячи про теперішні зміни, зауважимо: зазвичай нормативні документи, ухвалені на зміну попередніх, вкрай важкі для читання. Вони, як правило, мають приблизно такий вигляд: «Зі статті такої-то абзац такий-то вилучити, статтю таку-то доповнити абзацом такого змісту…». Аби уявити, що змінилося у документі, слід мати перед собою обидва тексти і весь час їх порівнювати.

Щоб полегшити читачам цю марудну роботу, частину її візьмемо на себе. Скажімо, у новому варіанті постанови з пункту 3 вилучено слова про те, що згадану компенсацію надають суб’єктам господарювання в аграрній галузі на конкурсній основі.

Тобто раніше аграрій міг мати право на отримання компенсації, але її не отримати, бо не виграв конкурс. А в чому той конкурс полягав, де і за чиєї участі проходив і чим переможець виявився кращий за інших —— ніхто достеменно не знав. Відтепер в уряді сподіваються, що процедура розподілу компенсацій стане прозорішою.

Або: у пункті 4 відтепер ітиметься про кредити, залучені не на покриття виробничих витрат, як було раніше, а на поповнення обігових коштів. Вочевидь, така редакція вигідніша для сільгоспвиробника, бо є витрати, які податкова виробничими не вважає, але вони необхідні. Зокрема сільгоспвиробники, які через погодні умови втратили урожай, не отримали продукцію, відповідно їхні витрати на вирощування загиблого врожаю не вважаються виробничими, але є поповненням обігових коштів. Тобто якщо аграрій на ці витрати брав кредити, повернути їх не зміг з об’єктивних причин і банк реструктурував їх, то відтепер на ці кредити теж можна буде отримати компенсацію. Щоправда, максимальний розмір цієї компенсації незмінний: 15 мільйонів гривень для тваринників і 5 мільйонів —— для виробників іншої сільгосппродукції, як було й досі.

Дещо змінилося в наступному абзаці цієї самої статті: до переліку кредитів, що підлягають відшкодуванню (не лише короткострокових, а й середньо— та довгострокових), додалися кошти, залучені на будівництво сховищ для овочів, фруктів і ягід. Це теж дуже важливо, бо нестача сховищ — одна з головних бід нашого аграрного сектору. Сюди зараховано і потужності для переробки сільськогосподарської продукції, бо невисокий рівень розвитку цієї переробки — друга біда галузі.

Інші зміни стосуються суто процедурних питань, зокрема відносин між Мінекономрозвитку, казначейством та уповноваженими банками щодо реалізації положень постанови. Заявки на компенсацію та реєстри отримувачів компенсацій від уповноважених банків відтепер належить подавати до Мінекономрозвитку не коли заманеться, а до 1 листопада, щоб суми встигли внести до бюджету наступного року.

Коментуючи постанову, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко зазначив, що в бюджеті цього року на цю мету заплановано 1,2 мільярда гривень. За його словами, це одна з найуспішніших програм підтримки аграріїв, вона сприяє залученню коштів в аграрний сектор. Цього року, за прогнозами, отримати компенсацію зможуть понад 4,4 тисячі вітчизняних сільгоспвиробників.