Після закінчення війни, в якій Україна обов’язково переможе, вимоги до споруджуваних будинків можуть значно змінитися. Це цілком зрозуміло: тепер знадобиться чимало бункерів або підземних паркінгів у самих будинках, які можуть бути й укриттями.

«Урядовий кур’єр» зібрав думки експертів про те, якими мають бути споруди, де брати кошти на відбудову та які нормотворчі зміни потрібні.

Відкориговані норми

Олександр Горбань, головний архітектор проєктів, засновник архітектурного бюро ARHO зазначає, що норми для зведення таких будівель потрібно відкоригувати. «Я особливо звернув би увагу на реконструкцію застарілого житлового фонду чи його повну заміну. Адже більшість сучасних будівель, а також ті, що зводять, обладнано підземними паркінгами, які вже можуть слугувати сховищами.  Може, потрібно зробити цю норму обов’язковою для всіх будівель та прописати певні конструктивні вимоги (підсилені перекриття, колони, стіни)», — розмірковує він.

А голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников упевнений, що захисні укриття мають бути комфортними для перебування протягом тривалого часу та містити: системи освітлення, вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації, зв’язку, резервуари з питною водою, місця для зберігання харчів, медичні пункти.

Додамо до цього, що наявність у житлових будинках обладнаних усім необхідним бомбосховищ чи інших захисних споруд слід прописати у Державних будівельних нормах. За таких обставин проєктувальники не зможуть ігнорувати нові норми, адже у цьому разі проєкт не пройде експертизу й забудовник не зможе розпочати будівельні роботи.

Крім забезпечення будинків укриттями, слід удосконалити безпековий чинник самих будинків та квартир: передбачити захист від розбивання вікон, вогнезахист конструкцій, упровадити вимоги до міцніших дверей та додаткові вимоги до конструктивних особливостей будинків: пріоритетні каркасні конструкції з наявністю додаткових повністю залізобетонних східців тощо.

Не лише Ізраїль до прикладу

Який досвід Україна може перейняти в Ізраїлю, країни, яка фактично постійно перебуває у стані війни із сусідами? Чи можуть брати найактивнішу участь у зведенні таких будівель ізраїльські архітектори та проєктувальники чи інші, приміром, західні фахівці?

Справді, наша держава може перейняти практику Ізраїлю, адже він живе у режимі постійної загрози обстрілів. У вимогах до житлових та інших новобудов у цій державі прописано обов’язкову наявність бомбосховищ або укріплених підземних паркінгів. Вони є в усіх будинках, зведених після 2004 року. Для старих будинків укриття споруджують окремо.

Ще один ізраїльський варіант створення укриттів — введення у проєкти квартир окремих спеціальних кімнат, обладнаних як укриття, що мають витримати вибухи, уламки звичайної зброї, застосування хімічної та біологічної зброї. Поза тим, стіни і перекриття цього приміщення мають бути з міцного армованого бетону, площа — мінімум 9 квадратних метрів, вікна — із захисними сталевими віконницями. Зазвичай ця кімната має подвійне призначення, в мирний час її використовують як кабінет, гардеробну тощо, що  надзвичайно зручно.

Як зазначає пан Тютюнников, деякі країни, зокрема Швейцарія, Швеція та Фінляндія, мають навіть розвиненішу систему укриттів, ніж Ізраїль.

«Україна може також повчитися в них. До прикладу, у Фінляндії чимало споруд торговельного, культурного і спортивного призначення розташовано під землею, й у разі необхідності (воєнні дії, природні катаклізми) вони автоматично стають надійними укриттями для населення. Швеція має настільки великі укриття, що одне з них здатне розмістити 20 тисяч осіб, а в мирний час його використовують як стоянку для пів тисячі автомобілів».

Олександр Горбань  теж вважає обов’язковим залучення не тільки ізраїльського досвіду, а й світового. На його переконання, що більше буде залучено досвідчених світових фахівців, то якіснішим буде результат. «Українськими потужностями (науковими і практичними) просто фізично не зможемо осилити такий великий обсяг роботи. Не варто забувати й про темпи відновлення. Без залучення іноземних консультантів і досвідчених спеціалістів процес може розтягнутися на дуже тривалий термін. А нам потрібно швидко повертати людей і залучати їх до роботи і відновлення нашої економіки», —  переконаний архітектор.

Зацікавить багатьох

Чи буде цікаво будівельним, архітектурним та проєктувальним компаніям з-за кордону вкладати кошти у відбудову України?

Найімовірніше, буде залучено і внутрішні ресурси, й іноземні кошти. Як відомо, в Офісі Президента України ще в квітні 2022 року почали напрацьовувати план повоєнної відбудови, відповідно до якого за відновлення кожного з регіонів відповідатиме конкретна країна. Це стосується і фінансування, і будівництва, і залучення архітекторів та дизайнерів.

Архітектурним та іншим компаніям однозначно буде цікаво брати участь у відбудові, оскільки в Україні зводитимуть багато житла та промислових приміщень. У будівельних компаній та архітекторів буде такий собі золотий період, який дасть змогу виявити себе і через власні об’єкти показати, яким вони бачать розвиток архітектурної думки. Крім того, міжнародних інвесторів можуть зацікавити екологічні й енергоощадні проєкти, нині дуже популярні  у світі, яких після закінчення війни в Україні буде чимало з огляду на масштаби будівництва.

«Уже бачимо, що британці, данці, норвежці та шведи зацікавилися відбудовою та хочуть узяти на себе великий шматок роботи з відновлення таких міст, як Київ, Маріуполь, Харків, Миколаїв. Кожна країна, отримавши змогу відновити той чи той регіон, відчуватиме, що вона зробила великий внесок у відновлення та перемогу України», — зазначає Максим Тютюнников.

Але зрозуміло, що фінансові внески іноземних компаній не можуть бути єдиним джерелом ресурсу для відбудови. Таким джерелом для відновлення наших міст і сіл після війни мають бути заарештовані й конфісковані урядами розвинених країн активи рф, російське майно, яке є в Україні або конфісковане у світі, державний бюджет і Фонд відновлення України, робота над створенням якого триває.  

Олександр Горбань вважає, що така відбудова стане цікавою, якщо буде вигідно інвестувати в Україну.

«Нині будівельна галузь одна з найзарегульованіших і має численні корупційні ризики. Ми вже маємо думати, які реформи провести, щоб цей ринок став прозорим, прогнозованим і привабливим для іноземних компаній. Тільки після того можемо бути впевненими у залученні іноземних інвестицій та фахівців до повоєнної відбудови», — продовжує він думку.

Отже, Україна неодмінно відбудується. У нас вистачить на це сил, і грошей, і наснаги. А поки що наближаймо нашу перемогу!