ЗАКОНОДАВСТВО

Попри критику нового закону про містобудівну діяльність, більшість експертів схильні вважати його прогресивним і таким, що практично унеможливлює корупцію в будівництві

Наприкінці 2010 року Верховною Радою України було прийнято у першому читанні урядовий законопроект про регулювання містобудівної діяльності за номером 7418-1. І от вже 13 січня 2011 року 296 народних депутатів підтримали цей документ у другому читанні.

Голова правління "Української будівельної асоціації" (УБА) Лев Парцхаладзе вважає, що в цьому документі багато реформаторських антикорупційних нововведень, які скорочують терміни проходження дозвільних процедур. Вітають цей закон і чимало юристів, керівників будівельних компаній. Дещо інше ставлення до нього в експертів. Так, за словами народного депутата Юрія Кармазіна, урядовий документ фактично виключає проведення екпертизи у сфері містобудівництва, що може призвести до техногенних катастроф, значних матеріальних збитків і навіть людських жертв. Народний депутат упевнений в необхідності введення обов'язкового страхування об'єктів будівництва, а також споруд, комунікацій.

Відомий юрист Наталя Доценко-Білоус вважає, що в законі присутня підміна понять - скорочення строків отримання дозвільних документів не приводить до спрощення самої процедури. Експерт упевнена, що це шлях до ускладнення рівня безпеки об'єктів.

Загалом - позитив

Кореспондент "Урядового кур'єра" також поцікавився думкою інших експертів щодо закону, який регулює містобудівну галузь. Невже він такий недосконалий?

"Загалом документ можна оцінити позитивно, оскільки він скасовує багато адміністративних бар'єрів у будівельній галузі. Отримати дозвіл на початок будівництва після прийняття законопроекту буде набагато легше. Значно скорочено загальну кількість необхідних дозвільних документів і погоджувальних процедур, а також чітко визначено строки розгляду документів, поданих забудовником для отримання дозволів. Цікавим нововведенням є принцип "мовчазної згоди", який полягає в автоматичному виникненні права на забудову в разі порушення уповноваженим органом строків розгляду поданих документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт", - зазначає юрист ЮФ "Лавринович і партнери" Тетяна Кафтя.

Крім цього, на її думку, перехідними положеннями закону передбачено внесення змін до багатьох уже чинних нормативно-правових актів, які стосуються сфери будівництва, земельного права, а також регулюють відповідальність за порушення законодавства.

Як вважає старший партнер юридичної фірми "Арцингер" Тимур Бондарєв, документ передусім є позитивним і революційним, тому що він декларує так званий зонінг. "Так, територію розділяють на зони, кожна з яких має чітко задані параметри для цілей будівництва. Наприклад, визначається максимальна висотність будівель, їхнє призначення, технічні параметри тощо", - констатує він.

Таким чином, на думку юриста, будь-який інвестор, плануючи забудову, знатиме, що він може побудувати в окремо взятому районі і які проблеми на нього чекатимуть.

Але без казусів не обійдеться...

Водночас Т. Бондарєв звертає увагу на те, що це нововведення фактично стане початком непопулярних дій, наприклад, запровадження мораторію на здійснення інвестиційної діяльності до моменту розробки документів містобудівної діяльності і введення зонінгу. До того ж, на думку юриста, ці процеси можуть затягнутися на довгі роки і органи місцевого самоврядування не матимуть стимулів для широкого залучення зонінгу в практику.

Водночас будівельна громадськість, лобіюючи прийняття цього законопроекту, намагалася за його допомогою якомога більше знизити рівень корупції на всіх ланках проходження документації органами управління та будівництва об'єктів. Тетяна Кафтя вважає, що цей закон дійсно, до розумної межі, зменшує вплив інспекційних органів, таких як органи державного пожежного нагляду, державної санітарно-епідеміологічної служби та ін., на реалізацію проектів будівництва. "Вочевидь, наслідком такої реформи буде скорочення витрат на будівництво як у часовому, так і грошовому вимірі, що врешті-решт має спонукати до зниження вартості збудованих квадратних метрів", - зазначає юрист.

Тим часом Т. Бондарєв упевнений, що саме ключовим важелем до зниження корупції стане введення зонінгу. "Це забезпечить єдиний підхід до всіх інвесторів та повністю унеможливить свавілля чиновників у процесі виділення земельних ділянок, зміни їх цільового призначення", - вважає він.

Дехто з експертів вказує на те, що новий закон так і не передбачив бар'єрів виникненню практики сумновідомої компанії "Еліта-Центр", бо буцімто документ надає можливість отримувати дозволи на будівництво без права на земельні ділянки.

Тетяна Кафтя заперечує цей факт. "Проблема "Еліта-Центру" полягала у дещо іншій схемі. Інвестиційні договори, за якими було здійснено подвійний, а інколи і потрійний продаж неіснуючих квадратних метрів, укладати тепер заборонено (під час продажу житлової нерухомості)", - наголошує вона. На думку Т. Бондарєва, можливість для реалізації подібної афери була закладена, серед іншого, в прогалинах щодо ведення контролю за використанням коштів забудовника, браку реєстру майнових прав на нерухомість, що будується, та корупції місцевих чиновників, а не можливості будівництва без відведення земельної ділянки.

Таким чином, більшість експертів упевнена, що закон про містобудівну діяльність є прогресивним. І він надасть неабиякий поштовх до розвитку галузі, що занепала останніми кризовими роками.