ПЕРСПЕКТИВА

Вчителям підвищать зарплату, а в школах подбають про якість освіти і здоров’я учнів 
 

Минулої п’ятниці до столиці з’їхалися сотні освітян з різних куточків України, щоб узяти участь у III Всеукраїнському з’їзді працівників освіти. Саме тут керівництво уряду, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, представники громадських організацій, директори шкіл та вчителі підбивали підсумки обговорення важливого документа — Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки. Упродовж місяця документ обговорювали на 380 різних заходах, до тексту було внесено кілька тисяч поправок, значну частину яких врахували.

Українські педагоги хочуть отримувати гідну зарплату за свою працю. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Престиж професії треба піднімати

Слід зазначити, що напередодні цього масштабного заходу Прем’єр-міністр Микола Азаров зустрівся з педагогами — тож під час невимушеного спілкування вдалося обговорити найактуальніші проблеми освітянської галузі, серед них — оптимізацію шкіл. «Ми дуже обережно підходимо до таких складних для людей питань, як ліквідація малих шкіл, – підкреслив Микола Азаров, – намагаємося спочатку вирішити питання доставки дітей, працевлаштування вчителів, які в цих школах працюють, а потім уже приймати якісь рішення. Ви, мабуть, погодитеся зі мною, що все-таки школа, де навчаються сім, вісім, десять, п’ятнадцять учнів, не в змозі дати нормальну освіту дітям. Тож виходить, що держава дає зарплату вчителям, а школярі тим часом не отримують потрібної освіти».

Також глава уряду зазначив, що вже найближчим часом слід потурбуватися про якість доріг, які з’єднують українські сільські школи: «Ми запланували на наступний рік придбати тисячу шкільних автобусів, тож практично розв’яжемо проблему підвезення учнів до сільських шкіл. Але друга проблема — це дороги, якими ці автобуси повинні їздити».

Безперечно, в розрізі стратегічного розвитку української освіти на найближчі 10 років не можна оминути увагою підвищення престижу професії вчителя, адже не секрет, що молоді спеціалісти сьогодні не поспішають працювати в школи. Причини дві: низька зарплата і… відсутність вакансій через значну кількість працюючих педагогів пенсійного віку. За словами профільного міністра Дмитра Табачника, нині школярів навчають 23% вчителів-пенсіонерів, тобто майже кожен п’ятий учитель — пенсійного віку.

«Передусім потрібно підняти престиж учительської професії, тільки тоді розумна і талановита молодь піде в школи, — переконаний Микола Янович. — А так якщо молодому чоловіку-вчителеві треба годувати сім’ю, вчительська зарплата просто цього не дозволить».

Актуальне для освітян питання про рівень оплати їхньої нелегкої праці порушували й під час з’їзду освітян. «Зарплата, посадовий оклад учителя в школах, директора школи підвищилася приблизно, якщо рахувати з усіма доплатами, надбавкою за стаж, на оздоровлення, з 2180 до 2690 гривень, тобто в середньому на 500 гривень. Наступного року підніматимемо зарплату ще п’ять разів», — пообіцяв освітянам Прем’єр і додав, що орієнтир — підвищити рівень зарплати вчителів до середнього в економіці.

Двоє учнів замість тридцяти

Втім, у ході обговорення педагоги з різних регіонів країни неодноразово наголошували, що і вчителі, й вихователі мають різне навантаження, але отримують майже однакову зарплату. Тож у головній стратегії розвитку галузі вирішили теж передбачити розв’язання цієї проблеми. Міністр освіти Дмитро Табачник наголосив, що, приміром, у європейських країнах на одного вчителя у середньому припадає 15–22 учні, а в Україні — всього вісім. Також якщо порівнювати навантаження в годинах, тепер український учитель у середньому має 18 годин на тиждень (на Львівщині ще менше — 12), а вихователь дитячого садка — аж 30 годин на тиждень фактично за ті самі гроші. Тож профільний міністр наголосив, що слід відкрити ще 700 дошкільних навчальних закладів, щоб зменшити шалене навантаження на вихователів. «Такими темпами, як це відбувається сьогодні, стільки дитсадків ми б відкрили за чотири роки, проте уряд вимагає зробити це за два», — додав Дмитро Володимирович.

А ось повертаючись до школи, треба говорити не лише про навантаження вчителів, а й про наповнюваність класів. Адже нині в Україні функціонують 605 малокомплектних шкіл, де за партами сидять усього до десяти учнів. Тож, скажімо, сільський учитель не винен, що навчає двох-трьох учнів замість тридцяти.

Після 2024-го школярів ставатиме менше

Тому зрозуміло, що будь-який прогноз, а тим паче стратегія розвитку на майбутнє повинні будуватися з урахуванням демографічних процесів. За даними Міносвіти, якщо 1991 року в Україні народилося майже 631 тисяча дітей, то в 2010 — 497 тисяч. Якщо в 2000 році було 6,7 млн школярів, то тепер — 4,2 млн. Тобто за останнє десятиліття кількість учнів скоротилася аж на 2,5 мільйона! А ці процеси неминуче призвели до зменшення кількості шкіл, наповнюваності класів. Тож у кілька разів зросла вартість навчання одного учня.

Дмитро Табачник розповів, що для подальшого розуміння ситуації його відомство звернулося до Інституту демографії та соціологічних досліджень Національної академії наук з проханням надати стратегічний прогноз впливу демографічної ситуації на сферу освіти у віддаленій перспективі. Так, чисельність дошкільників зберігатиметься на сучасному рівні до початку 20-х років, а потім почне скорочуватися. Кількість школярів до 2018 року зберігатиметься, після чого впродовж п’яти років почне трохи зростати, але після 2024 року знову зменшуватиметься. Найскладніша ситуація в найближчі роки з молоддю віком 18-23 років: до початку 2020 років її кількість скоротиться більш ніж на 40%.

«Тому хочу наголосити, що від будь-яких мораторіїв на закриття шкіл діти не народжуються — шкіл буде менше. Нашим гаслом залишається якість освіти. Тож оптимізація — це передусім надання якісної освіти всім дітям України, — зазначає міністр. — У нас є малокомплектні школи, і ніхто їх не закриває без рішення територіальної громади і районних рад. Але спекулювати на майбутньому дітей навряд чи варто. Також зменшується й середня наповнюваність класів і шкіл. Це, в свою чергу, впливатиме на середнє навантаження вчителя. І останнє: без чіткої демографічної карти кожного регіону не можна збудувати раціональну якісну освітню мережу. Втім, чи зможуть щось змінити демографічні розрахунки науковців? Лише економічне зростання, робочі місця, захищеність прав і свобод громадян».

Окрім цього, в Національній стратегії на найближчі 10 років передбачено розвиток дошкільної та позашкільної освіти, інклюзивної освіти, здоров’я школярів, шляхи подолання комп’ютерної «малописьменності» педагогів та багато інших важливих для галузі питань. Тож освітяни під час з’їзду подали свої пропозиції та попередньо затвердили важливий для галузі документ. За словами Дмитра Табачника, текст Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки ще впродовж двох тижнів доопрацює робоча група у складі дев’яти науковців і подасть на затвердження Президентові України.

ОФІЦІЙНО

Основні переваги проекту нового закону «Про вищу освіту»

Окрім Національної стратегії, освітяни підтримали на з’їзді й міністерський законопроект «Про вищу освіту», на важливості якого наголосив і Прем’єр-міністр Микола Азаров. Цей документ покликаний кардинально змінити на краще роботу вищої школи, зокрема:

Розширити автономію щодо академічних і фінансових прав ВНЗ.

Звузити систему органів виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні виші.

Структуру вищої освіти адаптувати до вимог європейського освітнього простору, що закладає умови для полегшення визнання дипломів для академічної та професійної мобільності. Передбачено такі рівні освіти як бакалавр, магістр, доктор філософії і збереження — як національної особливості — рівня молодшого спеціаліста і доктора наук.

Змінити підходи до типів вищих навчальних закладів, зокрема визначити типи вишів: університет, академія, коледж, професійний коледж.

Передбачити законодавче врегулювання ЗНО.

Посилити інноваційну складову діяльності університетів, надати їм право створювати підприємства.

Внести зміни до фінансової самостійності, до правового режиму майна ВНЗ та користування земельними ділянками.