В умовах рекордного дефіциту бюджету України ця програма допоможе нашій державі профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити взаємодію з іншими міжнародними партнерами. Такою заявою Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відреагував на те, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленостей на рівні персоналу про нову програму підтримки. 

«Загальний розмір програми — 15,6 мільярда доларів. Вдячні команді МВФ за підтримку в цей визначальний для нашої країни час», — написав Денис Шмигаль у телеграмі.

У Міністерстві фінансів уточнили, що досягнуто згоди на робочому рівні щодо 48-місячної програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). Угода містить макроекономічні й фінансові заходи для підтримки економічного відновлення України. Затвердження програми у виконавчій раді МВФ Україна очікує протягом найближчих тижнів.

Схвалюючи домовленості з МВФ, міністр фінансів Сергій Марченко заявив: «Команди МВФ, Кабінету Міністрів і Національного банку провели величезну роботу для досягнення угоди. Вдячний експертам МВФ за конструктивну роботу під час місії. Програма EFF істотно підтримає українську економіку, фінансову систему та допоможе мобілізувати додаткові фінансові ресурси від міжнародних партнерів, необхідні для нашої успішної боротьби з агресором».

У Мінфіні уточнили, що програма EFF має два етапи. Перший (12—18 місяців) передбачає зміцнення фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності шляхом посилення мобілізації надходжень; уникнення монетарного фінансування та націлення на фінансування із внутрішніх боргових ринків; сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема шляхом підготовки глибшої оцінки стану банківського сектору та продовження сприяння незалежності НБУ.

Другий етап передбачає реформи, спрямовані на відновлення та реконструкцію; заходи для підтримання вступу України в Євросоюз; підвищення фінансової стійкості та прискорення довгострокового зростання.

«Під час другого етапу очікується повернення України до політики, яку вона здійснювала до російської війни. До неї належить гнучкий обмінний курс та інфляційне таргетування. Крім того, буде зосереджено увагу на впровадженні істотних структурних реформ у фіскальній політиці для стабілізації середньострокових надходжень шляхом упровадження стратегії національних доходів, а також започаткування управління державними фінансами та запровадження реформ управління державними інвестиціями, які допоможуть у процесі післявоєнної реконструкції. Для підтримки післявоєнних реформ необхідно поліпшити конкуренцію в енергетичному секторі, одночасно зменшуючи квазіфіскальні зобов’язання», — йдеться у повідомленні пресслужби Мінфіну.

Досягнуті домовленості з МВФ свідчать про послідовну прихильність фонду в підтримці України. На думку голови Національного банку Андрія Пишного, рішення про угоду — свідчення тектонічних змін у відносинах з МВФ.

«Це не просто отримання необхідного Україні фінансового ресурсу. Це дуже хороший та швидкий з огляду на всі обставини результат. Співпрацю України та МВФ в умовах війни можна назвати історично значущою», — написав головний банкір у фейсбуці. За його словами, торік Україна фактично вибудовувала нову модель співпраці з МВФ.

«Трансформації, що відбувалися  у процесі, стосувалися не лише країни загалом, а й наших партнерів. Вони адаптували та оновлювали власні протоколи і внутрішні політики. Моніторингова програма, яка викликала певний скептицизм у частині відсутності фінансування, в підсумку стала не лише підґрунтям для початку переговорів щодо програми розширеного фінансування, а й стимулювала МВФ переглянути підходи та політику щодо країн, які перебувають в умовах високої невизначеності.

Виконавши моніторингову програму, Україна довела свою спроможність діяти ефективно навіть у часи надзвичайної невизначеності та безпрецедентних ризиків. Це дало поштовх для змін кредитної політики фонду, якими надалі зможуть скористатися й інші країни», — зазначив Андрій Пишний.

Він додав, що партнери бачать неймовірну адаптивність української економіки. Здатність України виконувати взяті зобов’язання та забезпечувати макроекономічну, цінову та фінансову стабільність. Готовність упроваджувати необхідні реформи, рухаючись до вступу в ЄС. Бажання посилювати стійкість та примножувати потенціал усупереч повномасштабній війні.