ПЕРСПЕКТИВА

Зміна податкових правил гри для сільгоспвиробників може завести агросектор у збитки

Як грім серед ясного неба зустріли сільгоспвиробники повідомлення, опубліковане Міністерством доходів і зборів на сайті відомства наприкінці березня про реформування фіксованого сільгоспподатку (ФСП). Така ідея виникла, бо «попри значні державні преференції у галузі не досягнуто економічної стабільності», «через існуючі схеми ухилення агропідприємств від оподаткування». Останні нібито дозволяють скорочувати надходження податку на додану вартість (ПДВ) підприємствам інших галузей економіки. Крім того, зростання пільг аграріїв у сплаті ПДВ нібито не відповідає обсягам зростання виробленої продукції. Отже, виникла потреба «перезавантажити» правила гри. Зокрема, розглядається можливість диференціації ставок фіксованого сільгоспподатку за видами діяльності — рослинництва, птахівництва і тваринництва, а також встановлення для сільгосппідприємств семивідсоткового ПДВ. За джерелами «УК», відповідний законопроект надійде у парламент уже у квітні.

Розбіжності у висновках

За даними Міндоходів, спецрежимом оподаткування торік скористалися понад 16 тисяч аграріїв, залишивши у власному розпорядженні 14,7 млрд грн. Крім  того, ще 1,1 млрд грн ПДВ надійшло від переробників на спецрахунки Держказначейства для виплати компенсації товаровиробникам за продані молоко і м’ясо у живій вазі. Натомість надходження ФСП у 2012 році становили 131 млн грн, у 2011-му — 121,9 млн грн.

Насправді не все так райдужно, каже у коментарі «УК» голова Аграрного союзу Геннадій Новіков, адже зі структури ФСП за роки його дії випало чимало складових і залишився тільки податок на прибуток та на землю і ще кілька зборів (зокрема, екологічний і транспортний). Але все одно ми не нарікаємо, бо головне, що з його уведенням до нас перестали повсякчас навідуватись податківці з перевірками під час посівної чи жнив і ми не тримаємо армію бухгалтерів, як це було за загальної системи оподаткування. До речі, бюджетна підтримка у цьому році скоротилась у 13 разів порівняно з 2012 роком.

Про те, що аграріїв потихеньку «звільняють» від пільг і збільшують їхні витрати різними зборами, «УК» підтвердив гендиректор «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир Лапа. За його словами, аграрії вже платять єдиний соцвнесок, і на сьогодні це досить проблемне питання. Відчутним фінансовим тягарем для них стало й експортне мито (діяло півроку), а зараз вони зіткнулися з невідшкодуванням ПДВ при експорті зерна та технічних культур. Якщо скласти все це докупи, то очевидно, що відбувся поступовий перехід до сплати податків не в прямій, а в опосередкованій формі.

Своє бачення з цього питання висловив і Мінагропрод на сайті Кабміну. Як зазначається у повідомленні, саме завдяки пільговим режимам оподаткування щороку підприємствам АПК вдається нарощувати надходження до бюджетів усіх рівнів (бо саме вони дають змогу розвивати галузь і стимулюють прихід інвестицій). Так, лише торік сільгосппідприємства сплатили у бюджети різних рівнів 42,1 млрд грн. Це на два мільярди, або на 4,8%, більше, ніж у 2011-му. У 2012 році зросло й позитивне зовнішньоекономічне сальдо до $10,3 млрд (це на $3,8 млрд, або 63,1%, більше, ніж у 2011-му). При цьому Мінагропрод нагадав, що спецрежими по ПДВ діють в Україні з 1998 року як доповнення до прямої бюджетної підтримки, яка є нижчою порівняно з державами СНД та значно меншою, ніж у країнах ЄС.

Підтвердження цьому є дослідження міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об’єднує 34 країни світу. За її даними, загальний рівень держ?підтримки АПК України суттєво відстає від інших країн світу. Якщо, скажімо, у Норвегії цей показник становить 61% загальної вартості сільгосппродукції, у країнах ЄС — 20—27, у Росії — 21, Китаї — 17, то в Україні — близько 12%. І це не кажучи вже про ціну грошей у нас і у них, матеріально-технічне забезпечення тощо.

— Більше того, якщо подивитись не на річні, а загальні результати дії преференцій, то можна побачити, що з 1999-го по 2011 рік обсяги сільгоспвиробництва зросли на 70%. Не кажучи вже про десятикратне збільшення обсягів експорту за 2001—2012 роки — із 1,8 до 17,9 мільярда доларів США. При цьому позитивне сальдо зросло із $700 млн до 10,4 млрд, або у 15 разів, — зазначає президент УКАБ Алекс Лісітса. — Очевидно, що основною причиною перегляду пільг став пошук ресурсу для наповнення бюджету, а зовсім не оптимізація податків. Незрозуміло лише, чому знову вирішили почати із сільського господарства, а не з хімії чи металургії. Чи там немає зловживань? Та й чи логічно карати весь агросектор, замість того, щоб вдарити по руках кількох гравців, які зловживають пільговим режимом оподаткування? Це нагадує мені поле чудес, коли стрілка барабана показала на АПК і ведучий дає запитання з багатьма невідомими, а гравець не знає, як на нього відповісти. Добре лише, щоб це поле чудес не було таким, як у мультфільмі про Буратіно, коли той у надії помножити свої гроші, посіяв монетку за порадою Карабаса Барабаса і лисиці Аліси та лишився ні з чим.

Без пільг можуть зупинити роботу 20-30% малих і середніх птахофабрик і у мінусі опиняться великі. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Без повернення і зі збитками

До речі, як відомо, Міндоходів уже розробило законопроект про трансфертне ціноутворення, що має зруйнувати схеми податкової оптимізації фіскальними органами. Якщо за нього проголосують депутати та підпише Президент, проблема буде розв’язана. Тоді як у разі запуску перегляду і відміни пільг для агросектору назад їх не повернеш. Навіть якщо практика покаже, що це помилкове рішення.

Україні досить складно дались податкові пільги для агросектору під час підписання угоди із СОТ, але тоді уряду вдалось їх відстояти, нагадав голова Союзу птахівників України Олександр Бакуменко. Безумовно, там вітатимуть ревізію податкових пільг в Україні. Але якщо механізм буде запущено, то повернення назад не буде. Бо будь-які зміни, навіть мінімальні, у цьому напрямку мають узгоджуватись з країнами-членами СОТ. Тому зараз доцільно призупинити процес ревізії. Адже наслідки можуть бути катастрофічні для агросектору та села. Більше того, про кооперативний рух як пігулку для видужання українського села, на чому повсякчас наголошує Мінагропрод, теж доведеться забути.

Якщо Верховна Рада України внесе зміни до Податкового кодексу і скасує податкові пільги для сільгоспвиробників, то в Україні можуть зупинити свою діяльність близько 20—30% малих та середніх птахофабрик, переконаний Олександр Бакуменко. А також можуть виникнути проблеми у великих птахофабрик. Адже частка преференцій по ПДВ і сільгоспподатку у прибутку птахівників дуже велика. «У яйцевому і бройлерному птахівництві складова собівартості постійно зростає. А це ціна на фураж, на газ, логістичну складову, а ціна продукції птахівників на внутрішньому ринку стоїть на місці», — додав він, натякнувши, що хочеш-не хочеш, а якщо компенсатор у вигляді пільг буде знято, виробники будуть змушені для відновлення рентабельності піднімати ціни на сільгосппродукцію.

«Скасування податкових пільг для сільгоспвиробників призведе до зменшення обсягів валової продукції в сільгоспвиробництві на 8—10% і падіння валютних надходжень від експорту продукції АПК. Крім того, це зменшить прибутковість галузі на 50%, а сума втрат сільгоспвиробників складе близько 19 млрд грн. На сьогоднішній день спеціальні режими оподаткування є чи не єдиним джерелом підтримки сільгоспвиробників, оскільки фінансування АПК за рахунок прямої бюджетної підтримки обмежене, як і доступ до банківських кредитів», — підсумували у відкритому листі до Президента, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради представники десяти аграрних асоціацій.

КОМЕНТАР

Штормить навіть з пільгами, а що буде без них?

Юрій АКНЕВСЬКИЙ, 
генеральний директор
«Бахмутського аграрного союзу» :

— Плани уряду щодо зміни системи оподаткування для підприємств АПК спровокують системну кризу галузі. Уже сьогодні ситуацію для більшості агропідприємств України можна охарактеризувати як «фінансовий шторм». Фактори, що його викликали, умовно можна розділити на групи: природно-кліматичні; глобально-економічні; внутрішньодержавні  соціально-економічні. Так, перший фактор привів до збитковості рослинництва у групі і різкого зростання собівартості продукції свинарства через збільшення на понад 50% вартості зернофуражу.

На тлі глобальної економічної кризи в рамках діючих щодо України правил СОТ зовнішній тиск на внутрішньоукраїнський ринок тваринницької продукції значно посилився. Український ринок виробництва м’яса (особливо свинини) виявився абсолютно не захищеним, відчувши безпрецедентний тиск імпорту. Останній у 2012 році зріс майже удвічі порівняно з попереднім, досягши 273 тисяч тонн, що є одним з найбільших показників за всю історію України. У деякі місяці 2012 року обсяг імпорту навіть перевищував внутрішньотоварне виробництво усіма сільгоспвиробниками.

При цьому ціна розмитненої свинини була демпінговою. Майже на 40% нижчою за ту, що на внутрішньому ринку. Як наслідок, при стійкій тенденції до зростання собівартості виробництва свинини ціни лишаються неадекватно низькими. Зовнішні ринки збуту продукції поки закриті (жорстке лобіювання внутрішніми виробниками з боку ЄС та Росії, бюрократичні та політичні перепони). Через складнощі в економіці країни, що супроводжуються стагнацією споживчого попиту населення, ємність внутрішнього ринку залишається низькою з одночасним посиленням конкуренції (вперше за останні п’ять років на внутрішньому ринку м’яса є дефляція). Як наслідок, прибутковість галузі знижується, наближаючись до нуля, і лише діючі базові механізми підтримки — преференції утримують її на плаву.

Зокрема, за лютий 2013 року свинарське підприємство групи отримало прибуток 2,02 гривні на 1 кілограм реалізованої свинини у живій вазі. У цей показник включаються отримані доходи від застосування спецрежиму ПДВ, а також дотації від м’ясопереробників,  що у сумі дають 1,67 гривні на кілограм реалізованої свинини у живій вазі (отже, спецрежим ПДВ і дотація формують 83% прибутку підприємства). За відсутності пільг прибуток на  кілограм реалізованої свинини у живій вазі становив би близько 30 копійок (рентабельність продажу — нижче 2%).

При цьому треба враховувати, що «Бахмутський аграрний союз» — один з найбільших передових свинарських підприємств України з виробничими показниками на рівні середньоєвропейських (у холдинг інвестовано 800 млн грн і ще плануються проекти на 300 млн грн. В агрохолдингу працюють 2,5 тисячі працівників, у його вертикально інтегровану структуру входять підприємства рослинництва, виробництва комбікормів, свинарства, птахівництва і м’ясопереробки). Застосування сучасного обладнання і технологій дозволяють отримувати найбільш високі коефіцієнти ефективності використання кормів та енергоносіїв, що є основним чинником зниження собівартості. Неважко здогадатися, що середньостатистичні вітчизняні свинарські господарства, а це переважна більшість підприємств цього сектору української економіки, при скасуванні спецрежиму ПДВ та дотацій будуть системно збитковими.

Схоже становище і в інших секторах групи. Так, у птахівництві спецрежим ПДВ у 2012 році склав 78% від прибутку при всього 4% рентабельності продажу. Рослинництво групи торік у критичних погодних умовах отримало 1,4 млн грн збитків. Та за відсутності спецрежиму ПДВ останні зросли б до 5,7 млн грн. Відміна ж фіксованого сільгоспподатку передбачає автоматичне нарахування податку на прибуток, що ще більше посилить і без того складне становище АПК.

І ще, я хочу наголосити, що агропідприємства не є утриманцями держбюджету, як це стверджує дехто. Вони нараховують і сплачують податки. Так,  підприємства холдингу в 2012  році сплатили до бюджетів усіх рівнів  63,1 млн грн, а пільг по сплаті до бюджету ПДВ було використано на 28,8 млн гривень. Отже, співвідношення очевидне. З цього прикладу зрозуміло, що держава, створюючи неприйнятні умови для ведення агробізнесу, нічого не виграє — при зупинці підприємств АПК або навіть у разі значного скорочення виробництва продукції держбюджет замість очікуваних вигод отримає негативний ефект.