Відвідавши супермаркети, магазини, торгові ряди сумського та десятків місцевих ринків, навряд чи хтось стверджуватиме, що існує дефіцит плодово-ягідної продукції. У достатній кількості та широкому асортименті є не тільки традиційні для Сумщини яблука, груші, сливи, в сезон — різноманітні ягоди, а й заморські екзоти на кшталт манго, ківі, ананасів, апельсинів, мандаринів, не кажу вже про тугі в’язки бананів.

Так, значна частина вітамінної продукції явно не місцевого походження — її  імпортовано або доставлено з інших, тепліших регіонів України, що підтверджує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак. За його словами, річна потреба жителів сумського краю в ягодах та фруктах згідно з харчовими нормами становить 72 тисячі тонн, а виробляють її не більш як чверть. На цьому спеціалізуються понад 40 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та установ, хоч їхня частка в загальному виробництві не перевищує 15%, решта припадає на присадибні й дачні ділянки населення.

Зайве наводити статистику місцевого споживання, яка в кілька разів відстає від аналогічної в Європі та світі. Але й про вітамінний голод не йдеться — за бажання і наявності коштів його легко втамувати, завітавши до відповідних торговельних точок чи на ринок. 

Ініціативні починають і виграють

На агропромисловій мапі Сумської області агрофірма «Інберрі» з’явилася 2017 року на Великописарівщині. Нині тут вирощують органічну лохину і садову суницю відповідно на дев’яти та одному гектарах. За словами головного агронома господарства Інни Колосок, за цей час успішно реалізували плодово-ягідну ідею, скориставшись відповідною програмою державної підтримки, — в її межах відшкодовано 65% коштів, витрачених на закупівлю саджанців лохини та садової суниці, щоб посадити сад.

Нині агрофірма використовує саджанці не лише вітчизняної, а й італійської селекції: суницю закуповує у провідному європейському розсаднику Vivai Mazzoni. А продукцію сертифіковано за міжнародною сертифікацією «Органік стандарт», вона має статус органічної. Ягоди агрофірма реалізує у провідних торговельних мережах Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Полтавської областей. Тут вирощують п’ять сортів саджанців лохини високорослої із закритою кореневою системою, що гарантує стовідсоткове приживання рослин. До слова, вихідний матеріал — безвірусний in vitro — отримано у провідних українських лабораторіях.

«Інберрі» залишається активною прихильницею органічного виробництва: її представники за сприяння спілки «Органічна Україна» щороку відвідують міжнародні виставки Biofach у Німеччині, з 2019-го — учасниці міжнародного дня дій I Grow Your Food («Я вирощую твою їжу»), а торік провели конкурс дитячого малюнка «Що для мене органічна ягода Інберрі?» Так новостворена агрофірма успішно знайшла свою нішу на ринку плодово-ягідної продукції області й має гарні перспективи. І не тільки ця агрофірма, а й інші господарства, де сповна використовують  погодні й інші можливості для садового виробництва. 

До сонця — вода і догляд

Упродовж багатьох років Сумщину безпідставно зараховували до регіонів, де садівництво та ягідництво навряд чи можливе. Справді, відсотки ризику залишаються, але й про безперспективність вітамінної галузі не йдеться.

Одна з істотних переваг краю — в селі Малий Самбір Конотопського району багато років поспіль функціонує Сумська дослідна станція садівництва Інституту садівництва НААН України, науковці якої давно стали професійними помічниками аграріїв у розробленні технологій вирощування продукції, садивного матеріалу плодових, ягідних, декоративних культур, їх упровадження у виробництво. Як наголошує заступник директора закладу з наукової роботи кандидат сільськогосподарських наук Сергій Чухіль, за рекомендаціями науковців найбільш придатними для вирощування в різних екологічних мікрозонах Сумщини залишаються яблуня, груша, слива, вишня та черешня; ягідних — смородина, малина та суниця. Цьому сприяють сонячний і дощовий режими. Середньорічна кількість атмосферних опадів змінюється із півдня на північ з < 500 мм до  600 мм/га. Споживання садами вологи у вегетаційний період становить від 3500 до 5000 м3/га (350—500 мл/га). Тож для підвищення ефективності та зниження ризиків доцільно застосовувати крапельне зрошення.

Іншими словами, до погодних переваг потрібні бажання і вміння господарювати, притаманні місцевим садівникам. Однак і від них не все залежить.

Аграрна логістика: перша ластівка

На жаль, вузловою проблемою галузі тривалий час залишається брак розвиненої інфраструктури ринку і насамперед послуг з первинної обробки, тривалого зберігання та перероблення плодово-ягідної продукції. Це стримує розвиток садівництва та ягідництва в малих формах господарювання — фермерських та сімейних фермерських господарствах, фізичних осіб-підприємців, сільськогосподарських кооперативах тощо. А для цього потрібні насамперед потужні різновекторні агрологістичні центри, які б стали основою плодово-ягідного виробництва, своєрідними опорними базами, а також координували й організовували роботу аграріїв у різних куточках області. Іншими словами, без них годі розраховувати на подальший розвиток плодово-ягідної галузі.

На щастя, Сумщина вже має першу логістичну ластівку: в Сумах ТОВ «Стройселмі-ЛТД» на своєму промисловому майданчику активно формує регіональний центр у форматi 3PL. Зокрема, відновлено овочесховища, модернізують виробничий цех з перероблення овочів та фруктів. Щодо сумського підприємства, то попри повномасштабну російську агресію у ТОВ торік наприкінці літа відновили потужне обладнання спірального шокера глибокого заморожування -38 оС, запустили першу чергу низькотемпературного обладнання для зберігання продукції. 

За словами директора з маркетингу Олександра Мартиненка, у співпраці з кількома фермерами області на практиці опрацьовано технологічний ланцюг усього процесу заморожування малини, необхідний для надання логістичних послуг — від приймання і вивантаження свіжої продукції з поля до заморожування у спеціальній тарі, механізованого сортування, зберігання, фасування/пакування і відвантаження замороженої продукції замовникові. 

До речі, з роботою товариства торік у вересні ознайомився перший заступник голови Сумської ОДА — начальника ОВА Тарас Савченко. Він відвідав виробничий майданчик і високо оцінив господарську діяльність колективу, наголосивши на широких перспективах розпочатого і необхідності розвивати цей виробничий напрям. Адже з’являється можливість заморожувати ягоди, реалізувати їх упродовж року, експортувати.

Як поінформував представник ТОВ Михайло Алакін, економічні розрахунки кінцевого підсумку підтвердили значний приріст доданої вартості для реальних товаровиробників сільгосппродукції, які розширили площі насаджень цього року. З державною допомогою у планах ТОВ «Стройселмі-ЛТД» створення комплексу морозильних камер -25 оС, що дасть змогу обслуговувати більшу кількість малих та середніх приватних товаровиробників Сумської області.

Подальше нарощування виробничих потужностей дасть змогу значно розширити можливості логістичного центру в Сумах, що надасть істотного економічного й соціального імпульсів аграрній галузі загалом, позитивно позначиться на інфраструктурі краю, поліпшить добробут населення.

Перспективи є. Потрібні кошти

Однак це стосується не тільки сумського, а й інших регіонів, про що свідчить постійна й неухильна увага уряду України до цього питання. Навіть в умовах воєнного стану торік 9 квітня Кабінет Міністрів ухвалив відповідну постанову, створивши Координаційну раду з логістики в сільському господарстві, акцентувавши на важливості розв’язання означеної проблеми. Адже створення аграрних логістичних центрів сприяє розширенню площ під тими чи тими культурами і насадженнями, створенню робочих місць, зростанню доданої вартості, іншим додатковим вигодам і зручностям.

Цей напрям розвинений у країнах Європи, але, за оцінками профільних фахівців, термін окупності і виходу на проєктну потужність становить не менш як п’ять років, до того ж потребує значних капіталовкладень. Саме тому наприклад у Німеччині для розвитку будь-якої логістики допомогу надають на державному рівні.

Які ж перспективи в означеному напрямі? У Стратегії регіонального розвитку Сумської області на 2021—2027 та Плані заходів на 2021—2023 роки передбачено створення центрального, чотирьох міжрайонних та семи локальних логістичних центрів. Загальна розрахункова вартість їх реалізації становить понад 1,3 мільярда гривень. Поки що інвестиційних коштів немає, однак їх неодмінно доведеться шукати і залучати.

Тож Сумщина неухильно розвиває плодово-ягідний вектор, який посідає важливе місце в системі АПК краю.

ДОВІДКА «УК»

Площа плодово-ягідних насаджень в усіх категоріях господарств Сумщини становить 3,33 тисячі га, зокрема плодоносного віку — 3,01, серед них зерняткових культур — 1,73, кісточкових — 0,95 та ягідних — 0,64 тисячі га.

Торік валове виробництво плодів та ягід в усіх категоріях господарств становило 17,6 тисячі тонн (на 5% більше, ніж 2021-го) з урожайністю 58,4 ц/га (+ 5,2 ц/га до 2021). Зокрема зерняткових — 9,6 тисячі тонн з урожайністю 63,3 ц/га (+1,9 ц/га); кісточкових — 4,8 тисячі тонн (+14%) з урожайністю 54,2 ц/га (+5,8 ц/га); ягід — 3,2 тисячі тонн (+13%) з урожайністю 49,4 ц/га (+6,7 ц/га).

ДО РЕЧІ

Завдяки отриманим грантам на садівництво в Україні створять близько десяти тисяч сезонних робочих місць. Про це в ефірі марафону «Єдині новини» повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Підприємці, які отримали урядові гранти на розвиток садівництва, ягідництва і тепличного господарства, наймуть близько тисячі постійних працівників, а також  зобов’язані створити понад десять тисяч нових сезонних робочих місць для розвитку сільських територій.

Посадовець також зазначив, що система отримання гранту проста і прозора –– через портал «Дія». Розгляд заявки від підприємця відбувається в стислі терміни.

«Заявку на отримання гранту розглядають в банку і Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Якщо заявка відповідає всім критеріям, то підприємець отримає відповідь протягом двох-трьох тижнів. Що важливо, фермер може повторно подати доопрацьовану заявку, якщо після першого розгляду будуть виявлені певні недоліки бізнес-плану», –– зауважив Тарас Висоцький.

Від початку цього року 24 господарства аграрного сектору отримали грантові кошти для розвитку свого бізнесу на загальну суму майже 57 млн 322 тис. гривень. Серед них 23 господарства, які займаються садівництвом, ягідництвом та виноградарством –– їм виплачено понад 56 млн грн. Одне підприємство на розвиток тепличного господарства отримало 1 млн 260 тис. грн.

Сучасне сховище –– запорука свіжості ягід, які швидко псуються