Бельгійський філолог представник фламандської мовної спільноти Нілс Сметс викладає в Левенському католицькому університеті. Науковець володіє сімома мовами, але українська стала для нього ексклюзивним пріоритетом у викладацькій, науковій та громадській діяльності.
Як каже Нілс, його українська граматика для нідерландськомовних людей побудована на сучасних тенденціях соціально-культурного і політичного життя України та Євросоюзу.
— Нілсе, як і чому виникла ідея створити підручник української мови для людей, які говорять нідерландською?
— Я вивчав слов’янські мови в нашому Левенському католицькому університеті, зокрема спеціалізуюся на російській та польській. Адже лише ці дві слов’янські мови тут викладають. Коли я відвідував Польщу і Росію, то познайомився з друзями з України, які привернули мій інтерес до української мови. Почав її самостійно вивчати. Але в Бельгії, якщо говорити про нідерландськомовну спільноту, це виявилося дуже складним питанням. Українську не викладають ніде, включно з вищими освітніми закладами та приватними школами. Зокрема, в нашому університеті можна вивчати багато мов, але української не викладають.
Під час навчання в Польщі та Росії я знайшов підручники з української граматики польською і російською мовами. Дуже неординарний був випадок у Москві. 2014 рік. Політична ситуація напружена. На полиці московської книгарні підручник української мови стояв десь у кінці. Продавець дуже здивувався, коли я придбав саме цю книжку.
Володіючи польською та російською мовами, я намагався читати і зрозуміти українську. Але багато граматичних особливостей не збігалося незважаючи на те, що це все слов’янські мови.
— Що являє собою підручник, яка його структура та обсяг граматичного і лексичного матеріалу?
— Це оглядовий посібник, який містить загальний граматичний матеріал та приклади із сучасної української мови. Для нідерландськомовних підручник може стати першим кроком в опануванні української. Я працював над ним із 2014-го до 2016 року. Від початку це було суто моїм власним проектом, який реалізовано на волонтерських засадах. Дуже важко було поєднувати мою академічну роботу в університеті зі створенням книжки. Доводилося працювати вихідними днями та вечорами. Але мені допомагали активісти української організації в Бельгії Promote Ukraine, які як носії мови перевіряли зміст книжки, давали поради.
— На кого розрахований підручник, кому з представників нідерландськомовної спільноти в Бельгії та Нідерландах він може стати у пригоді?
— Першою цільовою групою є, звичайно, студенти, які спеціалізуються на вивченні слов’янських мов. На жаль, у нашому Левенському університеті цього курсу не викладають. Але слов’янські мови в інших університетах Бельгії вивчають, зокрема в Антверпені та Генті. Також є кілька курсів у вищих навчальних закладах Нідерландів. При цьому студенти, які навчаються нідерландською мовою, досі не мали змоги вивчати українську.
Але політична ситуація змінилася на користь збільшення інтересу до України. Зокрема й через трагедію зі збиттям малайзійського літака рейсу МН17. І журналісти, і політики хочуть мати первинну інформацію про це. Багато хто знає російську, читає новини російськомовних українських медіа. Але знання української стало б у пригоді, щоб розуміти позиції та думки, наприклад, українських політиків.
Також книжка може бути корисною для батьків українського походження, які хочуть, щоб їхні діти знали рідну мову. Організація Promote Ukraine проводить заняття з української мови і може використовувати цю книжку.
— Як би ви оцінили значення і роль української мови в Європі?
— Я вивчав кілька джерел щодо поширення української мови у світі. Деякі дані відрізнялися. Але значення української нині зростає. Ідеться про розвиток бізнесових контактів, переорієнтацію торгівлі України на Європейський Союз. Є Угода про асоціацію з Україною, поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Країни-члени, керівні інституції Євросоюзу та Україна мають насичений порядок денний для співпраці. Українські політики також активні в ЄС. Україна є повноцінним партнером для спільноти. Тож знання української мови тут на часі.
— Сама Бельгія як федеративна держава має три офіційні мови. Історія взаємного існування в одній країні зокрема французької й нідерландської мов непроста, навіть іноді трагічна. Як вирішується мовне питання у Бельгії, яка нині ситуація у цій важливій національній, соціально-культурній сфері?
— Мовне питання в Бельгії, напевно, ніколи повністю не буде вирішене. Це процес, що постійно триває. Тут дуже важливо звернутися до історії. Бельгія стала незалежною державою у 1830 році. Тоді країна була унітарною державою (як Україна) і мала одну державну мову — французьку. Тож французька мала привілеї як мова спілкування політиків, представників еліт. Вона активно поширювалася, через що були побоювання, що нідерландська мова фламандців може зникнути. Багато представників цієї мовної спільноти загинули під час Першої світової війни.
І лише в 1970-х на території країни було визначено так званий мовний кордон, і проблема почала врегульовуватися на інституційному рівні між франкомовною і фламандською спільнотами.
Також у Бельгії є німецькомовна меншина, яка має свій парламент, до повноважень якого внесені культурні питання. Вона має школи з німецькою мовою навчання. Але порівнюючи ситуацію з Україною, представники німецької мовної спільноти, яка проживає на сході країни, вступаючи до вищих навчальних закладів, також добре володіють нідерландською і продовжують її вдосконалювати як другу офіційну.
— Наскільки важливо для бельгійських громадян володіти всіма трьома офіційними мовами країни, а також іноземною, наприклад англійською?
— Загалом знання бельгійськими громадянами всіх трьох офіційних мов є суттєвим чинником, що має дуже важливе значення під час влаштування на роботу. Молодь, як мінімум, має володіти двома найпоширенішими державними мовами — французькою і нідерландською. Особливо це актуально для Брюсселя, де функціонують школи для франкомовних та фламандців. Тож батьки можуть обирати для дітей основну мову навчання. Є навіть випадки, коли діти із франкомовних родин навчаються у фламандських школах, щоб добре опанувати дві мови. Це переважний чинник, щоб знайти роботу в багатомовному бельгійському середовищі.
Бельгія — маленька країна, розташована на перетині торговельних шляхів з Німеччиною, Нідерландами, Францією. Тому знання всіх мов важливе, щоб бути успішним і конкурентоспроможним.
У регіоні Фландрія, на відміну від франкомовної Валлонії, діти вивчають французьку як другу офіційну. Але останні дослідження показують, що роль і знання французької серед представників фламандської спільноти знижуються.
— Як філолог і представник бельгійського суспільства як оцінюєте ситуацію щодо мовної статті нового українського закону про освіту, довкола чого нині виник скандал, спровокований деякими сусідніми з Україною країнами?
— Ось текст закону. Питання насправді дуже складне. Ідеться про права національних меншин і корінних народів, зокрема кримських татар. Наскільки розумію, суперечності розгорілися довкола скорочення строків навчання мовами нацменшин лише до п’ятого класу загальноосвітньої школи.
Але розумію, що й знання української мови — важливий чинник для подальшого продовження навчання та можливості влаштуватися на державну службу. Молодь, яка не володіє державною мовою, має обмежені можливості для кар’єрного просування. Також слід враховувати й певну геополітичну напруженість навколо цього питання.
Так, представники нацменшин — угорські, румунські, польські, молдавські та інші повинні мати можливість навчатися рідними мовами.
Але в Україні, унітарній державі, має бути одна державна мова — українська. Проте слід зважати не лише на положення закону, а й на процес його імплементації включно з системою контролю за рівнем володіння державною мовою.
— Які ваші подальші плани стосовно української мови?
— Видано українсько-нідерландський словник основних слів, які вживаються у спілкуванні під час різних ситуацій, у різних сферах життя. Тут дві тисячі слів в алфавітному порядку, які стосуються, наприклад, продуктів харчування, стосунків у родині, з друзями, назв кольорів. Також ідеться про здоров’я, спорт. Отже, всі найуживаніші слова. На початковому етапі вивчення іноземної мови це може стати добрим помічником. Нині продовжую роботу над цим словником.
— І насамкінець: яке ваше улюблене українське слово?
— Для мене, адже я музикант, дуже важливе звучання слова. В українській є деякі звуки і вимови, яких немає в жодній іншій мові. Наприклад, мені подобаються звичайні слова на кшталт «маленький», «старенький», які містять унікальне звучання на «ий». Складно вимовляти звук «х», якого немає в нідерландській мові.
Звичайно, що всі слова мають практичне значення, але для мене важливе і цікаве саме звучання мови.
Андрій ЛАВРЕНЮК,
Укрінформ
Ми в Google+