Щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «Необхідність перемогти» відбулася 13—14 вересня в Києві

Україна сподівається на результат від партнерів щодо далекобійності. Про це Президент Володимир Зеленський заявив, виступаючи в межах XX зустрічі Ялтинської європейської стратегії. Глава держави зазначив, що доки Україна очікує від партнерів на постачання обіцяних систем ППО, передусім «петріотів», росія продовжує завдавати ударів по нашій країні. російському диктаторові для цього не потрібні жодні дозволи на далекобійність.

«Кожен, хто просто бачить на мапі, звідки росія завдає ударів, де готує сили й тримає резерви, де розташовує військові об’єкти та яку використовує логістику, — кожен, хто все це бачить, очевидно, розуміє, для чого Україні далекобійність», — наголосив Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що днями він докладно обговорив це з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном і міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі. За словами глави держави, після цієї зустрічі вже не може бути жодного незакритого питання про те, чому Україна потребує достатньої далекобійності.

«Хочу підкреслити: достатньої. Достатньої не для того, щоб просто сказати, що рішення є. Далекобійності, достатньої для того, щоб змінити перебіг війни та змусити росію шукати миру. І ми дуже сподіваємося на наших партнерів, сподіваємося на результат від наших партнерів. Принаймні ми працюємо над цим», — додав Президент.

Перемога України — це перемога Європи, європейських цінностей, європейської безпеки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії. За його словами, Україна зробить великий внесок у майбутнє Європи завдяки певним чинникам, один з яких — найпотужніша армія.

«Майже мільйон ветеранів з досвідом бойових дій. Один з найпотужніших оборонно-промислових комплексів, який зростає в рази щороку. Маємо спроможність виробляти майже 2 мільйони дронів на рік, боєприпаси до них та різні зразки артилерії», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна робить ставку на нові технології, цифровізацію й інновації і що наша держава — чинник майбутньої безпеки Європи та світу. «Україна — це також резерв критичної сировини для вільної Європи, вільного світу.

21 елемент із 30 визначених Європою як критична сировина є в Україні. Літій, графіт, кобальт, нікель, титан. 5% копалин світу тут. Ми готові реалізовувати проєкти з переробки та створювати товари з доданою вартістю», — підкреслив очільник уряду.

Зробимо Європу сильнішою

Як повідомив Денис Шмигаль, останній звіт про майбутнє європейської конкурентної спроможності свідчить про те, що вона знижуватиметься без України. Тому, за його словами, Європа зацікавлена в Україні не менше, ніж Україна — в Європі.

«Європейський бізнес прагне захистити ланцюги доданої вартості, перенести виробництва ближче до ринків збуту. Україна — найбільш перспективний майданчик. Маємо інфраструктуру, кваліфікований персонал, сусідство із країнами ЄС. Ми здатні бути фабрикою Європи», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також зауважив, що Україна буде невід’ємною частиною європейської логістичної системи. Для цього створюють єдиний логістичний простір від Лісабона до Харкова, від Балтійського до Чорного моря.
«Україна є і буде одним з гарантів світової продовольчої безпеки. До початку повномасштабної війни ми забезпечували понад 15% світового експорту кукурудзи, 10% пшениці, 15—20% ячменю і понад 50% соняшникової олії. У середньостроковій перспективі потенціал виробництва агропродукції — майже 200 мільйонів тонн. Це дасть змогу майже вдвічі збільшити обсяг аграрного експорту», — зазначив глава уряду.
Україна робить ставку на переробку. У перспективі заплановано переробляти понад 50% врожаю в товари з високою часткою доданої вартості.

Ще один важливий чинник, який означив Прем’єр-міністр, — відбудова України. Адже це нові можливості для бізнесу та партнерів. Серед пріоритетів відновлення, за його словами, — енергетика, житло людей, соціальна інфраструктура, АПК й розмінування.

Розраховуємо на подальшу підтримку

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, беручи участь у конференції Ялтинської європейської стратегії, висловив вдячність європейським партнерам за їхню підтримку України та наголосив на важливості подальшої військової та макрофінансової допомоги, а також швидкого просування на шляху до вступу України в Європейський Союз.

«Довгострокові бюджетні програми Євросоюзу мають враховувати майбутнє членство України в ЄС. Україну вже треба сприймати як члена Європейського Союзу. Хочу, щоб ця логіка почала формуватися вже сьогодні», — наголосив міністр.

За словами Андрія Сибіги, після Другої світової війни однією із ключових цілей заснування Європейського Союзу було подолання війни як мислення та політики. Ця ідея залишається актуальною й нині.

«Має бути чітке усвідомлення, що тільки перемога України гарантує безпечне майбутнє для Європи. Ми маємо бути більш рішучими, діяти швидше та з більшою впевненістю у прийнятті рішень. Європа повинна також нарощувати свої оборонні спроможності», — заявив міністр.

Андрій Сибіга запевнив європейських партнерів у відповідальній роботі України на шляху до уніфікації внутрішньої та зовнішньої політики з ЄС та ретельному виконанні домашнього завдання нашої держави.
«У зовнішній політиці Україна забезпечить повну узгодженість із Європейським Союзом і ставить собі за мету приєднуватися до 100 відсотків заяв ЄС», — заявив він.

Міністр окремо наголосив на важливості спільної з європейськими партнерами роботи над просуванням формули миру Президента України Володимира Зеленського та участі країн Європи та світу у проміжних конференціях щодо її окремих пунктів на шляху до другого Саміту миру. Він також окреслив головні пріоритети зовнішньої політики України на наступного пів року. Один із ключових пріоритетів зовнішньої політики держави — вступ України в НАТО, що матиме історичне значення і для Альянсу, і для всієї Європи. Андрій Сибіга також підкреслив важливість посилення українського повітряного щита.

«Повітряний щит над Україною важливий не лише для нашої держави, а і для всієї Європи. Ми активно працюємо над отриманням додаткових систем для посилення повітряної оборони, а також над запуском їх виробництва в Україні», — зазначив глава МЗС.

У контексті посилення національного оборонного виробництва Андрій Сибіга наголосив на необхідності залучення партнерів у розвиток оборонних індустрій в Україні.

«Ми повинні ставати дедалі більш незалежними від критичних поставок від союзників у доброму розумінні цього слова. Ми працюємо над зміцненням власної обороноздатності та нарощуємо національне виробництво», — додав він.

Андрій Сибіга вказав на право України на самооборону в межах 51 статті Статуту ООН, що містить застосування далекобійної західної зброї проти законних військових цілей на території агресора.

«Це право юридично обґрунтоване, тому ми розраховуємо на підтримку партнерів у знятті будь-яких обмежень або червоних ліній щодо використання далекобійного озброєння», — зазначив глава МЗС.

Міністр згадав останні ракетні удари росії неподалік ядерних об’єктів України і закликав партнерів підтримати українську ініціативу щодо відрядження міжнародних моніторингових груп на ці об’єкти. Андрій Сибіга також підкреслив важливість своєчасного отримання Україною енергетичної допомоги напередодні зимового періоду.
Ще одним важливим пріоритетом зовнішньої політики України міністр назвав збиття сусідніми державами-союзницями російських ракет і дронів у небі над Україною.

«В угоді, яку підписав Президент України Володимир Зеленський із Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, передбачено консультації щодо такої можливості між союзниками. Нам потрібна більша рішучість у прийнятті рішень, щоб Польщу підтримали інші партнери і ми могли створити відповідну коаліцію», — підсумував міністр.

Як повернути українців додому

Міністерство закордонних справ працює з європейськими партнерами для створення належних умов та впровадження ініціатив, які сприятимуть поверненню українців, що виїхали за кордон внаслідок повномасштабного російського вторгнення.

«На часі порушувати питання про розроблення Європейським Союзом програм повернення українців. Звісно, для цього мають бути відповідні умови — від безпекових, медичних послуг, відбудови житла. Це має бути на порядку денному», — заявив Андрій Сибіга, виступаючи на конференції.

Міністерство закордонних справ продовжує активну роботу з Єврокомісією над розробленням ініціатив, що заохочуватимуть українців, які мають намір повернутися на батьківщину. Зокрема, про такі стратегії йшлося нещодавно на переговорах глави МЗС України з єврокомісаром із внутрішніх справ ЄС Ілвою Йоханссон. На переконання очільника вітчизняного зовнішньополітичного відомства, відповідні ініціативи мають передовсім створювати позитивну мотивацію, щоб наші люди за кордоном робили поінформований вибір на користь повернення.

Джерела:
Офіс Президента
Департамент комунікацій
Секретаріату КМУ