«Захист України — наш безумовний пріоритет. На перемогу злагоджено працюють усі гілки влади. Тому сьогодні почну з подяки українському парламенту за ухвалення урядового законопроєкту про посилення обороноздатності. Понад 300 мільярдів гривень ми додали на оборону», — почав учорашнє засідання Кабінету Міністрів Прем’єр­міністр Денис Шмигаль. За його словами, це кошти на зарплати військовим, їхнє харчування, закупівлю техніки та обладнання. Це те, що потрібно їм просто зараз.

Десятки мільярдів на розвиток ВПК

У бюджеті наступного року уряд закладає майже 1,7 трильйона гривень на безпеку та оборону. З них близько 56 мільярдів — на оборонні виробництва та ще понад 48 мільярдів — на поповнення і розширення армії дронів.

«Робимо ставку на розвиток українського ВПК. На нові конструкторські розробки, технологічність, трансферт технологій, налагодження спільних виробництв із нашими союзниками й партнерами», — зауважив Прем’єр.

Для цього уряд максимально спростив ввезення безпілотників. Розширив перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які можна імпортувати без дозволу Держслужби експортного контролю.

«Ми зняли бюрократичні перепони для закупівель українських дронів. Сьогодні окремою постановою спрощуємо імпорт сировини для виробництва боєприпасів та бойових частин БпЛА. Це забезпечить наші потреби та дозволить наростити випуск безпілотників», — підкреслив Денис Шмигаль і наголосив, що цього року виробництво вже зросло в сотню разів і зросте ще більше.

За його словами, додатковий важливий ресурс на дрони, військову техніку і боєприпаси — це військове ПДФО: «Очікуємо від народних депутатів ухвалення в другому читанні урядового законопроєкту, який переспрямує ці кошти на потреби оборони. Так залучимо десятки мільярдів гривень для українського ВПК».

Прем’єр переконаний, що Україна матиме власну потужну та надійну зброю, яка наблизить нашу перемогу. А громади при цьому зможуть і надалі виконувати свої зобов’язання перед людьми — 2024 року влада на місцях отримає понад 300 мільярдів гривень.

Також на місцях залишаться вже накопичені кошти. За дев’ять місяців 2023 року залишки на рахунках місцевих бюджетів збільшилися майже на 88 мільярдів і становлять понад 203 мільярди гривень. Лише у вересні громади отримали від держави 16,9 мільярда гривень трансфертів: базової, додаткової, реверсної та інших дотацій. Загальна сума трансфертів цього року становить понад 109 мільярдів гривень.

Ветеранська політика — у пріоритеті

Поряд з обороною всебічна підтримка ветеранів — друге найважливіше завдання. Нова ветеранська політика — це увага і повага до кожного захисника, зауважив Денис Шмигаль.

Ключовий тут інститут помічника ветерана. Він допомагатиме у працевлаштуванні, навчанні та соціальному захисті людей, які повернулися з війни. Наразі проєкт працює в чотирьох регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській областях.

«Уряд сьогодні розширює цей проєкт ще на шість регіонів: Закарпатську, Полтавську, Сумську, Харківську, Київську область та місто Київ. Спрямовуємо на його реалізацію 44,2 мільйона гривень. 550 помічників ветерана працюватимуть у громадах і матимуть безпосередній контакт із захисниками й захисницями. У перспективі плануємо збільшити кількість помічників до 15 тисяч. Це дасть змогу охопити всіх, хто потребує консультацій та підтримки», — повідомив глава уряду.

Коментуючи після засідання Кабміну ухвалену постанову, міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна зазначила, що попередньо вже можна говорити про успіх нашого пілотного проєкту на прикладі перших чотирьох областей. Мінветеранів йде з новою ветеранською політикою в регіони, до громад, де зустрічатимуть ветеранів із фронту. Тому поширення експерименту ще на шість регіонів дасть змогу за досить незначний для такого масштабного проєкту проміжок часу в умовах війни апробувати інститут помічника ветерана, досягти синергічного ефекту в реалізації ветеранської політики. «Дякую керівництву та громадам регіонів за активну співпрацю», — наголосила вона.

Помічники ветеранів стануть тими, хто фактично першим надаватиме ветеранам війни, членам їхніх сімей та демобілізованим воїнам сервісну підтримку з переходу до цивільного життя за принципом «рівний з рівним». Це зокрема консультативний, інформаційний, процедурний супровід в межах переходу від військової служби до цивільного життя. К

Мінветеранів нагадує, що в Україні триває розвиток експериментального проєкту із запровадження інституту помічника ветерана. Проєкт буде масштабовано на всю Україну, загалом до кінця 2024 року заплановано роботу 15 тисяч помічників ветеранів.

Кабінет Міністрів продовжує реформу ВЛК та МСЕК для створення швидкої, інклюзивної та прозорої системи без бюрократії та корупції за принципом «довідки ходять за військовими». Розвиває електронні сервіси, щоб кожен захисник міг у кілька кліків отримати потрібну послугу.

«Допомагаємо становленню ветеранського бізнесу. 47 мільйонів гривень грантів уже нараховано ветеранам та їхнім родинам. Готуємо відкриття сучасних реабілітаційних центрів у всій Україні. Збільшуємо державне замовлення на фахівців­реабілітологів. Даємо доступ ветеранам до пільгової іпотеки в межах програми «єОселя», — поінформував на засіданні уряду Денис Шмигаль.

Він зазначив, що на 2024 рік буде вдвічі збільшено фінансування ветеранських програм. На підтримку захисників і захисниць передбачено 14,3 мільярда гривень.

«Кожен українець вдячний воїнам за подвиг, героїзм і самовідданість. Тому ветеранська політика — один із пріоритетів нашої спільної роботи», — наголосив Прем’єр­міністр.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ