Парламент підтримав у цілому законопроект №0922 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначивши, що ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років. При цьому закон встановлює для фізичних та юридичних осіб квартирну повинність з розквартирування особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, а також евакуйованого населення.

Юристи вважають, що в разі виникнення потреби в розміщенні особового складу чи евакуйованого населення, здебільшого використовуватимуть дитячі табори, профілакторії, гуртожитки тощо. Фото УКРІНФОРМУ

Депутати знайшли житло переселенцям

Законодавча норма щодо розквартирування військових мала досить широкий резонанс, адже російськими ЗМІ одразу перетворили це на нову «сенсацію». Мовляв, у такий спосіб людей можуть позбавити права власності на нерухомість. Але юристи переконують, що такі оцінки не мають під собою жодних підстав. І підкреслюють, що, згідно зі статтею 41 Конституції України, нікого не можуть протиправно позбавити права власності. Право приватної власності — непорушне. Примусове ж відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їх вартості.

«Не може бути, щоб власника примусово виселили, а когось вселили. Вважаю, якщо потреба в розміщенні особового складу органів і підрозділів цивільного захисту чи евакуйованого населення і виникне, то, швидше за все, це буде не виселення, а підселення, — пояснює адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Готін. — Наприклад, виявлятимуть порожні приміщення і туди вселятимуть. Здебільшого використовуватимуть дитячі табори, будинки відпочинку, профілакторії, студентські гуртожитки, приміщення шкіл, підприємств тощо».

Адвокат також додає, що за загальним правилом військове командування зобов’язане погоджувати такі питання з місцевою владою. За умови, якщо хтось спробує перевищити свої повноваження, люди зможуть оскаржити такі дії, звернувшись до вищого військового командування, в прокуратуру або до суду. Навіть в умовах воєнного часу військові, правоохоронні органи та суди зобов’язані й розглядатимуть питання порушення прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

«Слід зазначити, що положення про квартирну повинність це не якась принципова новація Закону «Про правовий режим воєнного стану». У  законі №1647-III ще з самого моменту його ухвалення 6 квітня 2000 року одвічно існувало й існує донині положення (п. 14, ч. 1 ст. 15) про квартирну повинність для фізичних і юридичних осіб з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ, — продовжує Олександр Готін. — Просто відтепер відповідно до знову запроваджених законодавчих новацій у разі введення воєнного стану громадяни і юридичні особи за рішенням військового командування зобов’язані будуть розміщувати у своїх приміщеннях (житлових та нежитлових) не тільки військовослужбовців, військові частини, підрозділи й установи (як це було в законі ще з 2000-го), а також особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту й евакуйоване населення».

Страховка для добровольця

Цим законом також було внесено зміни в Кримінальний кодекс України. Зокрема, набуває чинності нова стаття 336-1, яка передбачає, що ухилення від проходження служби у цивільному захисті в особливий період (крім відновного періоду) або в разі проведення цільової мобілізації карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

«Очевидно, таким чином ми хочемо вирішити проблеми з призовом, які виникли в кількох областях, — зазначає народний депутат України II-IV й VI скликань Юрій Кармазін. — Але є питання, які треба порушувати в першу чергу та шукати на них відповіді, а не вдаватися до таких радикальних дій. Зокрема ми маємо забезпечити соціальний захист людей, які підпадають під мобілізацію, аби їхні сім’ї мали певну страховку. Який сенс гарантувати їм, що за ними залишається робоче місце, на якому вони працювали, якщо вони отримують там 1000 гривен легально, а решту — в конверті? Потрібно прирівняти їхні зарплати до тих, що отримують військовослужбовці за контрактом. Тоді охочих служити побільшає. При цьому люди не повинні самі себе забезпечувати обмундируванням».

На переконання Юрія Кармазіна, варто також порушити питання про альтернативну службу й створення будівельних батальйонів. Аби відновлювати летовища, аеродроми, військові містечка, які занедбала попередня влада.

Проте головне — це поставити всіх, хто підпадає під мобілізацію, у рівні умови, ліквідувавши корупцію у військкоматах. Тоді більшість проблемних питань буде вирішено.