ПРОБЛЕМА

Як боролися із "сміттєвими завалами" в містах?

...Селище Мала Корениха розділяє з центром Миколаєва 25 кілометрів. Знаходиться воно в межах міста і є частиною півмільйонного мегаполісу, але за всіма ознаками скоріше нагадує село. Тут немає багатоповерхівок та супермаркетів, а проблем, які не відомі мешканцеві "центру", - чимало.

Ні село, ні місто

І серед основних - вивезення твердих побутових відходів. Балки та лісосмуги селища перетворилися на справжній смітник. Жителі вважають, що розв'язати цю проблему до смішного просто: на окремих вулицях Малої Коренихи слід поставити сміттєві контейнери. Але... У Миколаївському міськвиконкомі кажуть, що знають про неї. Як, власне, і про інші, що накопичилися в селищі. Після виїзного прийому в Малій Коренисі, який провів міський голова Володимир Чайка, дещо зробили для наведення порядку. Та щодо вивезення сміття - тут до вирішення питання ще далеко.

Як повідомили в міськвиконкомі, на більшості вулиць мікрорайону встановити контейнери неможливо. Але можна зробити по-іншому - проводити збір відходів способом ручного завантаження. Вирішили так і зробити. Графік вивезення сміття повідомили всім жителям, за мікрорайоном закріпили особистого майстра абонентської служби "Заводський".

Проте... З'ясувалося, що чистоти на своїх вулицях хочуть усі жителі Малої Коренихи, а от платити за послугу згодні не всі. Лише 600 жителів сумлінно укладають договори на вивезення сміття і не мають проблем. А більшості - 900 особам - за звалища правлять балки, чим забруднюють мікрорайон і викликають справедливі нарікання сусідів.

Було проведено рейди з перевірки санітарного стану території мікрорайону, за результатами яких складено сім протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з несанкціонованим скиданням сміття, видано 12 розпоряджень. Такий контроль триватиме і надалі. Адже потрібно, щоб не лише влада "докладала зусиль", а й люди прагнули, аби було чисто і комфортно жити - і їм, і сусідам. Бо інакше Мала Корениха надовго залишиться "ні селом, ні містом"...

Питання про оплату майже непристойне

І таких "ні сіл, ні міст" в Україні надто багато. З утилізацією побутових відходів у мікрорайонах з багатоповерховою забудовою все зрозуміло - люди звикли, що під будинками стоять контейнери, куди можна викинути непотріб, який заберуть спеціальні машини. І так само звикли за це платити. А от у приватному секторі це одвічна проблема. Контейнери встановлені далеко не скрізь, бо протягом кількох десятиліть вважалося, що "сміттєву" проблему кожен господар будинку має розв'язувати самотужки. Та якщо одні закопували непотріб, інші тягли до найближчого контейнера біля багатоповерхівки, то треті просто викидали де попало. Аби тільки не біля свого будинку. От і виходить, що тепер, коли місцева влада і має намір організувати вивезення відходів, і закликає до цього, чиновники наштовхуються на відверте ігнорування з боку людей. Бо питання про оплату за вивіз сміття жителі мікрорайонів з приватною забудовою вважають майже непристойним.

Ми запитували кількох міських голів, як вони розв'язують цю проблему, і чули у відповідь в основному скарги на те, що "менталітет" мешканців приватного сектору змінити майже неможливо. Отже, "місія нездійсненна"?

Проте вдалося знайти того, кому вдалося і з "менталітетом" впоратися, і порядок навести. Це - міський голова Новограда-Волинського на Житомирщині Микола Боровець. Щоправда, зізнався Микола Петрович, для цього довелося трохи на людей натиснути - інакше не виходило. Та, власне, і вийшло не відразу.

Новоград- Волинські "методи впливу"

- Найперша складність, з якою я зіткнувся, коли став міським головою, - як здолати пасивність громади і зацікавити людей у тому, щоб вони самі підключалися до розв'язання власних проблем. Так-от, один із проектів, який ми реалізували разом із громадою і депутатами минулого скликання, - це прибирання сміття з приватного сектору. Надто часто нам доводилося чути, що околиці міста, лісосмуги - все завалене сміттям. І люди нарікали, що міська влада нічого для цього не робить. Проаналізувавши ситуацію, ми розробили певні заходи. Спочатку "методом впливу" показали людям, наскільки зручно, коли відходи забиратимуть машини, обладнані спеціальними позначками, мигалками, звуковими сигналами. У визначений день і час машини об'їжджали вулиці, комунальники роздавали людям мішки і забирали сміття. Потім, приблизно через рік, наштовхнувся на проблему з укладенням договорів: усі нібито погоджувалися, що це вкрай необхідно, але переважна більшість платити ті 3-5 гривень не хотіли. Знаєте, що вони сказали? - "У мене сміття немає". Тобто очікували, що хтось за них це має робити. Довелося міняти "методи впливу". Скажу чесно, було й таке, що я працівників міськвиконкому вранці не допускав до роботи, поки вони не обійдуть вулиці, поки не поговорять з людьми і не переконають їх підписати договори на вивезення побутових відходів. Відтак було прийнято рішення на сесії, якщо людина не укладе договір, не заплатить гроші, то її запрошують на адмінкомісію, за ухвалою якої вона має сплатити штраф у п'ятикратному розмірі. Довелося застосовувати й такі "методи впливу". Але таким чином домоглися порядку.

"Квартальні" на зарплаті

А в Херсоні пішли іншим шляхом. Міський голова Володимир Сальдо запропонував запровадити грошову винагороду головам квартальних комітетів. Першу свою зарплату - 300 грн -вони отримають за жовтень. А починаючи з 2011 р., ця сума зросте до 550 грн. Тож очікується, що "квартальні" ставитимуться відповідальніше до тієї роботи, яку раніше виконували практично на громадських засадах. Окрім зарплати "квартальним", міська рада підтримає грошима на благоустрій "одноповерховий Херсон". Під час формування міського бюджету на наступний рік передбачається не менше 30% коштів, необхідних для вирішення проблемних питань сектору приватної забудови.

Ольга ПОНОМАРЬОВА,
Інна КОСЯНЧУК


Вся надія на сміттєпереробку

ЧЕРКАЩИНА

Вулиці Черкас, як і інших населених пунктів області, потопають у смітті. З початку року Державна екологічна інспекція в Черкаській області виявила 24 несанкціонованих сміттєвих звалища. Десять із них уже ліквідували.

... Два роки тому розробили обласну програму утилізації твердих побутових відходів. Сподівалися навести порядок. Проте населені пункти не стали чистішими - ще існує чимало нерозв'язаних проблем. 449 сільрад досі не отримали дозволів на розміщення відходів, а паспорти місць видалення сміття розроблені лише на 195 об'єктах.

Безумовно, контролюючі органи проводять перевірки. За їх результатами тільки цього року до адміністративної відповідальності за засмічення довкілля було притягнуто 322 посадові особи та громадяни, їх оштрафовано на 76 тис. грн.

Як пояснює член комісії з питань екології та природокористування обласної ради Любов Майборода, найбільша проблема - цим питанням ніхто всерйоз в області не займається, хоча формально за це відповідає 20 різних служб. А тим часом Черкащині вже давно потрібен свій сміттєпереробний завод. Голова цієї комісії Андрій Дзюба переконаний, що будівництво давно назріло. Він повідомив, що переговори з німецькою компанією, яка має намір збудувати перший такий завод вартістю 70 млн євро, уже вступають у завершальну стадію. Це підприємство планують розмістити між Черкасами і Смілою. І до чинної обласної програми, говорять екологи, необхідно внести зміни, адже вона має базуватися на втіленні сучасних технологій переробки сміття, а відтак і необхідності планування більш масштабних полігонів сміттєвих звалищ, залученні інвестиційних проектів тощо.


Владислав КИРЕЙ

 ... А кращий під'їзд - у "хрущовці"

ХМЕЛЬНИЧЧИНА

У конкурсі на кращий благоустрій "Хмельницький - наш дім" у номінації "Кращий під'їзд" перемогли мешканці піввікової "хрущовки", а не елітного житла. Коли потрапляєш у цей "кращий під'їзд", мимоволі спадає на думку, що номінацію варто було б назвати "За завзятість і наполегливість мешканців". Адже їм, аби навести лад, довелося докласти чимало зусиль. Передусім, капремонт потребує неабияких коштів. А яку суму можуть зібрати жителі 15-ти квартир? Отож Галині Шимковій, Людмилі Блідченко та Тетяні Вавренюк спочатку довелося бути будинковими касирами, поступово, у кілька етапів, накопичуючи внески мешканців. За ці кошти придбали будматеріали, встановили броньовані двері, нові поштові скриньки. Працівники ЖЕКу допомогли виконати малярні роботи.

- Потім ЖЕК за рахунок списання квартплати повернув нам кошти, - розповіла Галина Шимкова. - Але головне було -зрушити проблему з мертвої точки. Про те, в якому стані був наш під'їзд, навіть згадувати не хочеться.

Наразі він виблискує чистотою, працює освітлення, на підвіконнях різноманітні кімнатні рослини, а на стінах -композиції зі штучних квітів та репродукції картин. І, звичайно, графік чергування по під'їзду. Адже кожен мешканець докладає всіх зусиль, аби підтримувати створений власноруч добробут у старому, але рідному будинку.


Руслана ПОДОЛЬСЬКА
 

Хто бажає підмести?

ДОНЕЦЬК

До суспільно корисної праці в Донецьку залучають осіб, які засуджені до виправних робіт та інших стягнень. Таке рішення прийняли депутати Донецької міської ради. "Тимчасово працевлаштовані" правопорушники облаштовуватимуть житловий фонд, прибиратимуть у парках, скверах, обрізатимуть дерева, вивозитимуть сміття. Багатьом із них запропонують взяти в руки мітли. "Йдеться про санітарне прибирання територій, оскільки у нас хронічно не вистачає двірників, особливо у центральних районах", - пояснив міський голова Донецька Олександр Лук'янченко.
 

Павло КУЩ