Якщо ви поїдете туди, нудьгувати не доведеться. Ви перенесетесь у середньовіччя і опинитесь у фортеці, де на вас чекають привиди. А в іншій епосі познайомитеся з Наполеоном, а потім перенесетесь у минуле століття і з’явитеся на сцені, виконуючи хіти з популярним гуртом.

Креатив туристських атракцій в Опольському воєводстві неймовірний. Майже все спричиняє ефект «вау!», тобто захопленого подиву. У цьому на власному досвіді переконався кореспондент «УК», побувавши у воєводстві на запрошення Польської туристської організації.

Опольська Венеція

Це старовинне місто заворожує з першого погляду. Вузькі бруковані вулички, будинки з вензелями, монументальні храми. А ось набережна річки Одри з каналами, мостами, які нагадують венеціанські. Місцевість так і називають: Опольська Венеція.

Цікаво, що в Опольського воєводства такий самий прапор, як український. Щоправда, кольори помінялися місцями. Але бачити ці кольори на вулицях українцеві завжди приємно.

Символ міста — вежа П’ястів XIV століття. Піднімаємося нагору крутими сходинками і зустрічаємо лицаря, який розповідає про її історію, а потім одягаємо лицарські обладунки. І ось винагорода: згори розгортається дивовижна панорама Ополе — будинки з червоними черепичними дахами, костел Святої Трійці, кафедральний собор Святого Хреста, Ринкова площа, видніється знаменита гора святої Анни.

З піснею по життю

Напевно, ви знаєте, що Ополе — це пісенна столиця Польщі. Тут із 1963 року проходить фестиваль польської пісні, який вивів на велику сцену багатьох артистів. На ньому, наприклад, дебютувала Анна Герман. Уперше там виступила Мариля Родович, яка співає й досі.

Тому побувати в Ополе й пройти повз Музей польської пісні неможливо. Здавалося б, що в ньому особливого? Але це не склад грамплатівок з метровим шаром пилу — це живий музичний світ, який ніби на машині часу переносить у минуле. Тут ти глядач на концерті, співак і музикант. Не вірите? Тоді поміряйте сценічний костюм, послухайте улюблених виконавців, поспівайте в особистому караоке.

Сам собі лицар

Поляки люблять дивувати і, що цікаво, креативні ідеї виникають не лише в туристичних агентств, а й у місцевих жителів. Так в Опольському воєводстві стали з’являтися тематичні села, міста.

Наприклад, село Мачеєв спеціалізується на виробництві меду. Тут відкрили музей бджільництва просто неба з різними пасіками, є розплідник маток. У музеї можна купити не тільки мед, а й усе необхідне для створення власної пасіки.

Жителі міста Бичина відтворили середньовічний стиль життя і живуть у його реаліях: носять одяг тих часів, на їхніх столах стародавній посуд, а їжу готують за старими рецептами.

У селі Пшеход організували футбольні чемпіонати пожежників. Щоправда, незвичайні — полем слугує басейн, а м’яч відбивають за допомогою води з пожежних рукавів! Такий футбол додає у місцевий бюджет чималий заробіток.

Битва за Нису

Ниса — місто красиве і цікаве. Саме тут одна з найкращих пам’яток середньовіччя — кафедральний собор святих Якова й Агнешки. На вулиці П’ястівській розташована будівля у вигляді півкола — це бастіон святої Ядвіги, який свого часу був фортецею. Збудовано його у XVI столітті. Нині тут можна скуштувати страви місцевої кухні, випити кави, а потім зазирнути в каземати, де французи Шарль де Голль і маркіз де Лафаєт відбували покарання — кожен у свій час.

Прогулюватися старовинними вулицями міста можна довго, але в нас інші плани. На нас чекає запекла битва за Нису.

Історія засвідчує, що спочатку це була чеська земля, а 1741-го Фрідріх Великий зробив із Ниси місто-фортецю. Після тривалої 114-денної облоги у 1807 році місто завоював Наполеон. Цей факт місцеві жителі взяли на озброєння — у прямому сенсі. Вони щороку проводять реконструкцію битви між французькими та австрійськими військами.

У цей час місто фактично вимирає. Містяни цілими сім’ями одягають костюми того часу і йдуть у фортецю. А там і Наполеон, і солдати французької та австрійської армій, маркітантки, світські дами. Стріляють так, що вуха закладає. Спалахують будівлі, горить трава. Добре, що пожежники напоготові, інакше б фортеця згоріла дощенту.

Замки і привиди

Замки Опольського воєводства вражають. Немов потрапляєш у казку — стаєш або принцесою, або лицарем. Традиційно в кожному замку живуть привиди. Наприклад, у замку Мошні ночами можна побачити привид Дами в білому, яка наклала на себе руки через нещасливе кохання. А в замку Немодлін мешкають кілька привидів. Особливо дошкуляє привид тітоньки Єлизавети, і щоб якось задобрити її, співробітники залишають їй цукерки.

— Хочете вірте, хочете ні, але в замку насправді існують духи, — розповідає екскурсовод Євгенія Вороніна. — Живу навпроти й бачу, як ночами раптом спалахує світло, а коли приходжу вранці, то всі двері в кімнатах зачинено, хоч увечері їх ніхто не зачиняв. У нас є Біла дама — це добрий привид, а ось тітка Єлизавета норовлива, її навіть поховали окремо від її родини. Тут знімали фільм «Жасмин» Яна Якуба Кольського, в якому замок Немодлін постав як середньовічний монастир. І знімальна група бачила привидів. Навіть на плівку зняли.

Фортеця й виноград

Пачкув називають польським Каркасоном — за аналогією з відомим французьким містом-замком. Це єдине польське місто, оточене оборонним муром XIV століття з 19 вежами, трьома вежами-воротами, що збереглися у чудовому стані. Зберігся також овіяний легендами будинок ката та знаряддя катувань. Нині там музей і туристський центр.

У цьому місті ніколи не вирощували винограду і не робили вина. Несподівано 2005 року тут з’явився виноградник площею 5 гектарів і виноробня, а поряд — музей ретроавтомобілів.

А передісторія така.

Один пан з Варшави вирішив влаштувати в Пачкуві місце відпочинку — тихе й затишне. Щоб душею й тілом відпочивати від столичних справ, прилітав раз на місяць на вертольоті. Але поряд з його невеликим маєтком вирішили побудувати котеджне містечко. Пан, звичайно, такому сусідству не зрадів і викупив усю територію, обіцяючи перетворити її на туристський об’єкт.

Думаєте, обдурив? Ні, слова дотримав! Відкрив музей авто, де не тільки можна подивитися на раритетні експонати, а й на практиці перевірити закони фізики, що залюбки роблять школярі. Посадив виноград і почав робити чудове вино, яке можна дегустувати. Цікаво й смачно! Рекомендуємо.

Еліна КАЛИНИЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

ДОВІДКА «УК»

Ополе — одне з найстаріших міст Польщі, засноване у ІХ столітті. Тривалий час було столицею шльонських П’ястів. У 1532 році регіон, а з ним і місто перейшли під владу Габсбургів. Майже через два століття опинилося під Пруссією і перебувало під німецьким впливом до 1945 року.

Ополе вважають другим серед найбагатших міст після Варшави. Рейтинг визначається шляхом поділу доходів міста на кількість його жителів. Середня зарплата у воєводстві — 4,8 тисячі злотих, а це приблизно 35 тисяч гривень.

ДО РЕЧІ

Короп у польській кухні

Мало хто знає, що в Польщі у Святвечір у кожному будинку на святковому столі обов’язково є страва з коропа. Ця риба займає особливе місце в польській кухні. У старовинних польських кулінарних книгах є безліч різноманітних рецептів: короп у паніровці з хроном, «бігоскі» — страва зі шматочків риби, заквашеної з лимонами, з додаванням білого вина, «чорний» короп з житнім хлібом, квашеними яблуками ... І ці кулінарні традиції зберігаються донині.

А місто Немодлін — це королівство коропів. Кожного третього коропа в Польщі виловлено в тутешніх озерах. Тут навіть щороку проводять фестиваль коропа. У цьому році він пройде 6 жовтня. Тож приїжджайте в Немодлін — і у вас буде можливість спробувати 50 різних страв з цієї риби.