Вироблення й ухвалення ефективних управлінських рішень неможливе без прогнозування різних явищ і процесів, передбачення перспектив їх розвитку. Виявлення тенденцій, що назрівають, проблем і суперечностей суспільного життя, пошук шляхів і методів їх вирішення — важливе завдання соціального прогнозування.

Своєрідний показник потенціалу Урядового контактного центру, який незабаром відзначатиме 10-річчя створення, — прогнозні дослідження, які проводять в установі з 2013 року шляхом телефонного опитування громадян, які звертаються на урядову «гарячу лінію», через веб-сайт центру.

Усього впродовж 2013—2019 років проведено 40 досліджень. У межах взаємодії з контактними центрами областей, які є суб’єктами Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади, із 2017 року розпочато їх залучення до проведення опитувань. Нині вже 12 контактних центрів співпрацюють із центром, що дає змогу докладніше дослідити питання,  актуальні для конкретного регіону.

Результатом досліджень стає комплексний аналіз проблем у відповідній сфері, визначення актуальності окремих питань для різних груп населення  (за статтю, віком, місцем проживання, типом населеного пункту, соціальним станом тощо), що дає змогу зробити висновки та рекомендації з конкретної проблематики. За останні роки налагоджено співпрацю з міністерствами, органами виконавчої влади, які особливо зацікавлені в підсумках опитувань для використання у розробленні та втіленні пріоритетних для країни реформ.

Спробуємо, спираючись на аналіз даних, отриманих під час опитувань у 2017 році, зокрема на прикладі реалізації реформування системи надання житлових субсидій та реформи  у галузі  медицини, показати, чи підтверджуються або спростовуються прогнози.

Про житлові субсидії

За підсумками прогнозного дослідження, система субсидій засвідчила недостатню ефективність, потребу у вдосконаленні. На момент опитування виявилося, що 66% респондентів  уже користуються програмою субсидій і ще 6% планують звернутися. За даними дослідження центру, запропоновані урядом інновації у сфері ЖКП та самій субсидійній програмі, населення сприймає позитивно. Перспективний вигляд має монетизація субсидій, призначена для стимулювання економного використання енергоресурсів громадянами, її підтримує населення (66,2%).

Можливість розстрочки ­під час сплати за послуги централізованого опалення мала безпрецедентну підтримку: так чи так її підтримують 72,8% опитаних. Врегулювання непростої ситуації значно ускладнюється завдяки психологічній складовій (неготовності населен­ня відмовитися від державної підтримки у вигляді субсидійних виплат), і тому пропонували діяти з особливою обережністю. На той час одним із заходів удосконалення чинної системи житлових субсидій могла стати обговорювана в уряді «монетизація субсидій» — більшість населення таку урядову ініціативу підтримала б.

У підсумку Кабінет Міністрів схвалив постанову від 27 грудня 2018 року №1176 «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі». Правила призначення допомоги у сплаті комунальних платежів залишаються незмінними, за винятком алгоритму її виплати. Основний нормативно-правовий документ, який визначає умови призначення житлових субсидій, — постанова Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Із 1 січня 2019 року участь у монетизації субсидій взяли ті сім’ї, які звернулися по допомогу вперше. А з 1 жовтня 2019-го запрацює повномасштабна монетизація, коли кожен одержувач житлової субсидії отримуватиме за підсумками опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено.

Про екстрену  допомогу

З даних  дослідження (2017 року) центру випливає, що потреба в екстреній допомозі у населення суспільно важлива: майже кожен другий опитаний (46,0%) повідомив, що хоч раз викликав екстрену медичну допомогу в 2016 році. У розрізі однієї з найважливіших складових ефективності — часу прибуття бригади, наявна система надання екстреної медичної допомоги потребує істотного доопрацювання.

З огляду на певні недоліки (особливо з часом очікування бригади ЕМД) результати цього дослідження центру переконливо свідчать, що сучасна система екстреної швидкої допомоги населенню — одна з найефективніших складових вітчизняної системи охорони здоров’я. Вона має високий рівень довіри населення, а її фахівців здебільшого визнають як професійних та кваліфікованих.

Найбільше населення непокоїть у роботі бригад ЕМД дві групи проблем: недостатність кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

З огляду на узагальнення даних дослідження, пропонували  вжити таких заходів  з удосконалення системи надання ЕМД:

• оптимізація подачі карет екстреної медичної допомоги — створення ефективнішої мережі розташування пунктів екстреної допомоги та online-контроль за перебуванням вільних карет;

• запровадження селекції непрофільних викликів — розвантаження диспетчерів та бригад ЕМД, що сприятиме розв’язанню значної частини проблем з часом очікування ЕМД у великих містах;

• підвищення інформованості населення про симптоми і випадки, в яких виклик екстреної медичної допомоги життєво необхідний, і такі, коли ця допомога — не нагальна потреба, й набуття загальних навичок надання самостійної домедичної допомоги (ввести такі курси у навчальних закладах або посилити контроль за їх викладанням там, де вони вже є, — автокурси тощо).

Як уже повідомляли, з 1 квітня у всіх регіонах України розпочалася  модернізація оперативно-диспетчерських служб, а у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві впроваджують  пілотний проект щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги.

Перша допомога у разі невідкладного стану має бути доступною протягом перших 4 хвилин після екстреного випадку — ще до прибуття швидкої.

Виклики мають диспетчеризуватися за допомогою сучасного обладнання та нових автоматизованих протоколів.

У бригадах ЕМД мають працювати фахівці нового рівня, кваліфікацію яких перевірятиме незалежна агенція. Здобути новий рівень зможуть усі працівники ЕМД через програму перекваліфікації.

Узагальнені висновки результатів прогнозних досліджень свідчать, що українське суспільство характеризується недостатнім рівнем поінформованості щодо урядових програм та ініціатив, проведення реформування в різних сферах. Органам виконавчої влади рекомендовано підсилити їх інформаційний супровід більш адресно. Про ефективність запроваджуваних урядом ініціатив свідчить те, що категорія респондентів, які демонструють достатню інформаційну компетентність, схильна давати помітно вищу оцінку результатам упровадження цих ініціатив порівняно з менш інформованими громадянами.

За період з 17 по 23 квітня  на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано       21 621  звернення, з них телефоном – 20 290,  через інтернет – 1 331.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

► Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: 
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.

► Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

► Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

► Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: 
+38(044)284-19-15.

► Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua