Пандемія коронавірусу боляче вдарила по трудовій діяльності сільських жителів. Аби подбати про створення робочих місць у громадах, розвиток малого сімейного бізнесу, кооперативів, торік на Тернопільщині взялися втілювати ініціативу «Щедре Опілля». Її реалізували в межах спільного проєкту уряду Швеції та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку». Сьогодні можна говорити вже про перші підсумки цієї важливої справи.

В основі партнерства — співфінансування

Серед активних партнерів програми «Щедре Опілля» — агрокомпанія «Контінентал Фармерз Груп», кооперативне об’єднання сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів «Файні ґазди», громадська організація «Тернопільська аграрна дорадча служба» тощо.

Керівник проєкту «Щедре Опілля» Василь Мартюк, начальник соціально-інвестиційного відділу «Контінентал Фармерз Груп», каже, що наголос передусім робили на розв’язанні проблеми працевлаштування сільських жителів, аби зменшити рівень трудової міграції, запобігти руйнуванню родинних стосунків і цінностей та подбати про покращення ефективності використання сільськогосподарської землі. Нові робочі місця шукали через розвиток нішевих напрямів, як-от ягідництво, вирощування лікарських рослин.

Цільовою аудиторією проєкту були саме сільські жителі, домогосподарства, які мають невеликі присадибні ділянки. До цієї ініціативи долучилися багатодітні родини, безробітні і п’ять учасників бойових дій на сході країни. Загалом у проєкті взяли участь 51 особа, чотири об’єднані територіальні громади.

Бюджет «Щедрого Опілля» сумарно передбачили в 1,6 мільйона гривень. Половину окресленої суми мало надійти від ПРООН в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку» і стільки само залучили від співфінансування від громад, кооперативів, жителів. Насправді вдалося зібрати на 100 тисяч гривень більше. Найбільший внесок зробив сільськогосподарський обслуговувальний кооператив «Файна поляна». Понад пів мільйона гривень цей СОК інвестував у власне виробниче розширення. Жителі громад, учасники проєкту надали 184 тисячі гривень, органи місцевого самоврядування — 140 тисяч. Доклалися й кооперативне об’єднання «Файні ґазди» та Тернопільська аграрна дорадча служба.

За кошти проєкту придбали обладнання для облаштування пункту попереднього охолодження ягід у Саранчуківській громаді та для розширення цеху із замороження ягід у селі Городище. Подбали й про оприскувач вентиляторний для якісного догляду за саджанцями, подрібнювач залишків ягідних кущів. На 200 тисяч гривень придбали пакувальні матеріали. Понад пів мільйона гривень витратили на закупівлю нових насаджень у професійних розсадниках Вінниччини та Румунії. Завдяки проєкту селяни оплатили тільки 25—50% вартості саджанців залежно від розміру співфінансування їхніх громад.

Спершу виявили потреби

Ще перед початком упровадження «Щедрого Опілля», каже Василь Мартюк, провели анкетування серед усіх учасників ініціативи та зацікавлених осіб, аби дізнатися, які в них нагальні потреби й проблеми, що потребують термінового розв’язання. Насамперед ішлося про організацію спільної закупівлі якісного посадкового матеріалу, мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Висловлювали пропозиції про проведення навчальних семінарів з вирощування ягідних культур і лікарських трав.

На ці думки респондентів партнери проєкту не просто зважили, а постаралися втілити в життя. На цей час уже провели шість семінарів, демонстраційні виїзди, тобто заходи на полі, подбали про агрономічний супровід вирощування певних культур. Науковці Західноукраїнського національного університету допомагали, крім навчальних дисциплін, у консультуванні учасників конкурсу проєктних ідей, розробленні технологічних карт з вирощування ягід і лікарських рослин. Ті, кому була потрібна фінансова підтримка для втілення власних проєктів, мали змогу на певних пільгових умовах отримати кредитні ресурси. Задля цього кредитна спілка «Вигода» розробила спеціальну пропозицію.

Зборівська, Підгаєцька, Козівська, Саранчуківська громади стали основними партнерами «Щедрого Опілля». З ними підписали меморандум про співпрацю, в межах якої розробили програму підтримки розвитку сільських територій на подальші п’ять років.

Об’єдналися заради розвитку

Важливо, що в межах проєкту, як і передбачали, створили сільськогосподарський кластер «Щедре Опілля». А це означає, що влада, громади, наука та бізнес об’єднуються на певній території, щоб подбати про нові робочі місця. Кожна із цих структур повинна активно долучитися до втілення цієї доброї й необхідної соціальної справи.

«Влада має ухвалити програму, яка стимулювала б розвиток малого сімейного бізнесу, кооперативів, визначити певні кошти чи допомагати з відведенням земельних ділянок, як це роблять у Зборівській та Козівській ОТГ, — ділиться думками Василь Мартюк. — Бізнес повинен створювати додаткові переробні потужності, аби місцеві жителі могли здавати та реалізовувати власну продукцію».

Мають з’являтися підприємства, які забезпечуватимуть міндобривами, засобами захисту рослин, що потрібні в ягідництві, вирощуванні лікарських трав. Науці відводять роль підготовки кадрів.

У межах проєкту «Щедре Опілля» розробили методичні рекомендації зі створення кластерів у краї, виготовили певні промоційні матеріали. Створили передумови для експорту продукції на міжнародні ринки, а саме розробили систему безпечності продукції — сертифікацію.

Регіональний координатор ПРООН з досягнення цілей сталого розвитку в Тернопільській області Ігор Стефанів зазначає, що коли аналізують дев’ять проєктів у всій Україні, то «Щедре Опілля» звучить як один з найкращих щодо реалізації. Тут досягнення організаторів і всіх його учасників. Завдання було не просто допомогти 51 учасникові чи чотирьом громадам, а в тому, щоб налагодити дієве партнерство.

Дедалі більше земель відводять під ягоди

Що ж вирощували до проєкту його учасники? Більшість — ремонтантну малину, дехто — суницю садову, троє — смородину, овочі, картоплю. Були й такі, хто не займався ні ягідництвом, ні овочівництвом.

«Віддавати перевагу лише одній сільськогосподарській культурі недоречно, бо ринок перенасичується нею. На деякі рослини дуже впливають погодні умови, — розмірковує Василь Мартюк. — Тому вигідніше вирощувати різні плоди чи лікарські рослини, щоб мати стабільний прибуток».

Популяризували літню малину, суницю садову, серед лікарських рослин — нагідки, мальву мавританську, обліпиху. Вирощування цих рослин дає зайнятість у різні сезони з ранньої весни й до пізньої осені. Допомагали в межах «Щедрого Опілля» й технологічно. Завдяки участі у проєкті 23 підприємці розв’язали проблему із крапельним поливом, дев’ять — із придбанням шпалер для літньої малини.

Автослюсар за фахом Олег Романишин із села Саранчуки працював певний час у Польщі. Заробивши трохи грошей, повернувся додому, щоб зайнятися ягідництвом. Спочатку малину посадив на п’яти сотках. Був період, коли здавав її по 6 гривень, але не розчаровувався. Навпаки, наступного року закупив бетонні опори, чому односельці дуже дивувалися. Але він уперто розвивав справу, бо з дитинства його цікавить земля і робота на ній.

Тепер Олегові 25 років. Він очолює місцевий кооператив «Добрий продукт». Збирає малину з плантації пів гектара, посадив ще на 10 сотках два сорти суниці садової. Та планує засаджувати більші площі — щонайменше мати гектар малини, 2—3 гектари обліпихи. І молоді саджанці обліпихи вже пнуться вгору на Олеговій земельній ділянці. Хлопець вважає її дуже перспективною культурою.

У межах «Щедрого Опілля» було передбачено облаштувати пункт попереднього охолодження ягід. Він уже приймає щодня кілька тонн малини. Олег прагне, щоб наступним кроком було створення цеху із замороження ягідної сировини.

«Силу відчуваємо в об’єднанні, — стверджує голова Саранчуківської ОТГ Володимир Петровський. — Ті, хто вирощує малину хоч на 10—15 сотках землі, порахували, що їм у Польщу вже їхати не треба».

Ця громада одна з найактивніших у розвитку кооперації в області. Тут відводять земельні ділянки тим, хто бажає займатися ягідництвом, садівництвом, овочівництвом.

Місцевий СОК «Добрий продукт» займається не лише ягідництвом, а й вирощуванням лікарських рослин. Члени цього об’єднання Віра та Петро Русини чи не першими в селі почали їх культивувати.

«Лікарські трави нам допомагають трохи більше заробити на чомусь іншому, крім малини», — зазначає пан Петро. На своїй земельній ділянці сіють нагідки, мальву мавританську, вирощують ревінь. Збирають липовий цвіт. Нагідки вирощують уже другий рік, насушують їх до 100 кілограмів. З мальви мавританської збирають квіти, насіння, викопують корінь. Кажуть, що обов’язково на їхньому городі ростиме ехінацея. Кооперативне об’єднання сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів «Файні ґазди» допомогло Русинам у придбанні деякого потрібного виробничого інвентарю.