Уряд і надалі продовжуватиме реалізацію стратегії з восьми кроків щодо подолання тарифної кризи й створення справедливих правил на ринку газу. Це стосується і граничної ціни на газ та його розподіл цієї зими, ненарахування пені в січні, представлення газопостачальниками річних продуктів для населення, компенсацій українцям, які встановили електричне опалення, а також доступу до отримання субсидій. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

Зміни потрібні давно

Фахівці Міністерства соціальної політики підготували пакет законопроєктів, які змінять застарілі підходи до формування прожиткового мінімуму. Адже досі для цього використовували нормативи, які не відповідають реальним потребам громадян.

«Сьогодні прожитковий мінімум прив’язано не тільки до великої кількості соціальних виплат, а й до податків, внесків, штрафів. І це певний дискредитаційний підхід, який суперечить логіці соціальної політики», — пояснив Прем’єр.

Має бути проведено відповідну реформу для вдосконалення методології визначення прожиткового мінімуму та оптимізації механізму його застосування. Адже зміни в законодавстві з цього питання потрібні давно. І нині це вже не просто вимога часу, це справді нагальна потреба.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна, презентуючи проєкти законів, уточнила, що їх спрямовано на виконання указу Президента й програми діяльності уряду. Їх опрацьовано з Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

«Ми кажемо, що прожитковий мінімум — це має бути вартісна величина для визначення основних соціальних потреб людини на мінімальному рівні. Тобто його визначатимуть і застосовуватимуть виключно для визначення основних соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходу. Це мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям та інші види державної соціальної допомоги», — пояснила вона.

У Мінсоцполітики разом з іншими міністерствами провели масштабний аудит законодавства щодо зростання величини прожиткового мінімуму.

«На сьогодні в українському законодавстві прожитковий мінімум — розрахункова величина для визначення не лише розміру соціальних виплат: це і штрафи, збори, платежі, стягнення. Майже 180 норм передбачають використання його в таких кодексах: Кримінальний, Господарський, Адміністративний. А це вдвічі перевищує кількість тих норм, які регулюють питання соціальних виплат», — уточнила міністр.

Тому Мінсоцполітики пропонує запровадити в законопроєктах базові величини для розрахунку таких виплат і зборів. «Якщо буде ухвалено такий законопроєкт, буде базова величина для соціальних виплат на дітей, базова величина для соціальних виплат населенню, пропонується встановити базову величину для грошових платежів і стягнень тощо. Усі ці базові величини відповідатимуть тим розмірам, якими вони сьогодні є. І це буде структурована і чітка політика», — переконана урядовець.

Денис Шмигаль наголосив, що важливим моментом для формування справедливого пенсійного забезпечення слугують правильні підходи до індексації цих виплат. Задля досягнення цієї мети уряд затвердив і передасть до Верховної Ради законопроєкт про вдосконалення пенсійного законодавства для зростання пенсійного забезпечення громадян. У ньому йдеться, що з 2022 року, не пізніше 1 березня, передбачено встановлення щорічної індексації пенсій. Тож це питання більше не буде елементом політичних маніпуляцій. Також буде виправлено несправедливість, коли окремим категоріям громадян пенсії не індексували вже багато років.

Окремим проєктом буде збільшено стипендії дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування. Таке підвищення може становити до 150% розміру прожиткового мінімуму.

«До 18 років відсоток вираховуватиметься від розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а після 18 — як відсоток цього мінімуму для працездатних осіб. Фактично така стипендія може становити понад 3 тисячі гривень», — поінформував очільник уряду.

Стимулюватимуть працювати в Україні

Прем’єр зазначив, що мета уряду — зробити так, аби українці хотіли жити і працювати у своїй державі. А для цього основу держави має становити розвинений середній клас. Це люди, які мають малий і середній бізнес, сімейні підприємства. Тож уряд затвердив законопроєкт, який передбачає надання грантової підтримки для трудових мігрантів, які повернулися на батьківщину і хочуть відкрити тут власну справу. На це можна буде отримати допомогу від держави в розмірі до 150 тисяч гривень. Важлива умова — те, що й сама людина має інвестувати кошти у не меншій сумі в таку справу. Денис Шмигаль висловив сподівання, що ця ініціатива уряду надасть стимул українцям повертатися додому, інвестувати у свої громади, створювати там підприємства й робочі місця.

Пріоритетом уряду залишається підтримка малого і середнього бізнесу за програмою доступних кредитів 5—7—9%. Уже видано понад 19 мільярдів гривень таких позик, програмою скористалися близько 8 тисяч підприємств у всій Україні. Відтепер нею може повноцінно користуватися середній бізнес із річною дохідністю до 20 мільйонів гривень.

Прем’єр повідомив, що Президент доручив уряду запровадити у країні механізми доступного іпотечного кредитування. Адже це позитивно вплине на розвиток економіки і має стати додатковим стимулом для молодих українців залишатися жити й працювати у своїй державі. Нацбанк ухвалив відповідні рішення, які полегшать отримання іпотечних кредитів для людей і спростив нормативну документацію для вітчизняних банків, аби значно зменшити бюрократичну складову в цьому процесі.