Рада взялася за владу

За кілька останніх днів депутати побили всі рекорди результативності. Рішення ухвалювали з шаленою швидкістю, адже від роботи народних обранців залежало, як надалі розгортатимуться події в країні. Тому Верховна Рада взяла на себе відповідальність, визначивши, що тепер буде чинною Конституція зразка 2004 року, яка передбачає парламентсько-президентську форму правління.

Нове життя  за старими  правилами

За закон про повернення України у рамки Конституції 2004 року проголосувало 386 народних депутатів. За збігом обставин, саме така Конституція стала компромісом у вирішенні політичної кризи десять років тому. Головні зміни, внесені тоді до Основного Закону, стосувалися функціонування Верховної Ради і порядку формування уряду. Тоді було введено порядок формування Кабінету Міністрів коаліцією депутатських фракцій, яку складала більшість депутатів.

Але у 2010 році 252 народних депутати, переважно із фракції Партії регіонів, направили в Конституційний суд подання щодо конституційності такої політичної реформи. Прийняття судом рішення про скасування поправок, які було внесено до Конституції в 2004 році, означало повернення тодішньому президентові Вікторові Януковичу повноважень, які мав президент Леонід Кучма у період з 1996 по 2004 рік. Існування коаліції вже не було обов’язковим, а всі рішення приймали простою більшістю голосів.

Нині Україна знову повертається до парламентсько-президентської форми правління. Так, саме парламент безпосередньо контролюватиме роботу виконавчої влади. А народні обранці відповідають за формування коаліції, затверджуватимуть уряд і можуть звільнити будь-якого міністра.

Глава держави у свою чергу може пропонувати лише кандидатури на посади міністра оборони, міністра закордонних справ, генпрокурора і глави Служби безпеки. Інших міністрів пропонує прем’єр.

Крім того, Верховна Рада отримала право призначати і звільняти глав Антимонопольного комітету, Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, Фонду державного майна. Голів обласних державних адміністрацій призначає уряд за пропозицією прем’єра.

Змінився і термін повноважень депутатів. За словами народного депутата України Арсенія Яценюка, цим законом чітко передбачено, що Верховна Рада здійснюватиме свої повноваження до жовтня 2017 року.

Також законом про повернення до Конституції 2004 року передбачено, що всі законодавчі акти, які були незаконно прийняті 2010 і 2011 року і наділяли президента надмірними повноваженнями, повинні бути скасовані в п’ятиденний термін.

«Це перший крок до відновлення права і справедливості в нашій країні, — підкреслив Арсеній Яценюк. — Нам треба ще дуже багато зробити, щоб принести мир і стабільність в Україну, щоб відбудувати Україну, щоб притягнути до відповідальності кожного, я хочу підкреслити: кожного, хто видавав незаконні накази, вбивав і знущався з людей. І тут роль українського парламенту є визначальною».

Вихід чи глухий кут?

Формування коаліції депутатам минулих скликань давалося не найкращим чином. А найдовшою в історії України була «коаліціада» 2006 року. Тоді політичні партії не могли домовитися майже чотири місяці. Та й тривав союз «Нашої України», БЮТ і соціалістів недовго. Антикризова коаліція, яка прийшла йому на зміну, не стала ефективнішою.

Позачергові парламентські вибори 2007-го принесли нову конфігурацію: Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої України» та «Народної Самооборони». Але і ця конструкція виявилася недовговічною.

Голосуючи за закон, а потім і за постанову, яка зробила чинною Конституцію 2004 року, політики пообіцяли домовитися й оголосити про нову коаліцію якомога швидше. І встановили досить жорсткий термін щодо обрання нового складу уряду. Про те, що не братимуть участі у його формуванні, вже встигли заявити представники фракції КПУ. Що стосується колишньої провладної фракції Партії регіонів, то її члени озвучили різні заяви. Одні говорили про можливість долучитися до коаліції, інші стверджували, що тепер представлятимуть опозицію.

На перехідний період, з огляду на те, що голова Верховної Ради Володимир Рибак та перший віце-спікер Ігор Калєтнік написали заяви про звільнення, на посаду спікера було обрано Олександра Турчинова. Він запевнив, що звільнить це крісло, щойно буде сформовано більшість і депутати визначаться з кандидатурою, яка влаштовуватиме усіх учасників коаліції.

Народні депутати також доручили пану Турчинову тимчасово координувати діяльність уряду, аргументуючи тим, що нині конче потрібно налагодити роботу всіх гілок влади, вивести країну не лише з політичної, а й з економічної кризи. І насамперед гарантувати безпеку громадян, розслідувати масові вбивства людей, але не допустити самосудів.

З огляду на ці міркування парламентарі проголосували за те, щоб обов’язки міністра внутрішніх справ тимчасово виконував Арсен Аваков. Того самого дня Верховна Рада призначила уповноважених Верховної Ради з питань контролю за діяльністю СБУ, Міноборони та Генеральної прокуратури. Так, Валентин Наливайченко став уповноваженим з контролю над діяльністю СБУ. Володимира Заману обрано уповноваженим ВР з питань діяльності Міноборони. Також парламент підтримав постанову про призначення Олега Махніцького уповноваженим за контролем діяльності Генпрокуратури.

Як відомо, раніше Верховна Рада підтримала постанову про висловлення недовіри генпрокуророві Віктору Пшонці, чим фактично усунула його з обійманої посади.

Чиновниками-втікачами  займеться  Інтерпол

Силові структури виявилися обезглавленими навіть на рівні обласних управлінь, що оперативно з’ясували т. в. о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков і уповноважений парламенту з контролю за СБУ Валентин Наливайченко. Зате підготовленими і боєздатними виявилися прикордонники, що почали перестрілку з охороною колишнього генпрокурора Віктора Пшонки та в. о. міністра доходів і зборів Олександра Клименка, які намагалися перетнути державний кордон.

Виступаючи з трибуни Верховної Ради, уповноважений з питань контролю за Генеральною прокуратурою Олег Махніцький розповів, що найважливіше нині — це розслідування за фактами масового вбивства людей вищими керівними службовими особами правоохоронних органів. За його словами, створено слідчо-оперативну групу, до складу якої увійшли слідчі з особливо важливих справ органів Генеральної прокуратури України, працівники Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.

«Усі вбивства на Майдані раніше були розкидані по окремих кримінальних справах, ними займалися органи внутрішніх справ на низовому рівні, — пояснив він. — Тобто ви розумієте, що міліція розслідувала справи, де людей убивала міліція. Я дав доручення, щоб ці всі справи було передано до провадження слідчих з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України і об’єднано в одне провадження. На сьогодні всі ці справи об’єднані в одне провадження, і розслідування здійснюється в не поодиноких вбивствах, а за фактом масового вбивства людей».

Олег Махніцький підкреслив, що всіх чиновників, яких підозрюють у масовому вбивстві демонстрантів, буде оголошено в міжнародний розшук. Він заявив, що підозрювані у злочинах не повинні залишити країну, а якщо їм це все-таки вдасться, то їх шукатиме Інтерпол.

Суди вивели  з-під «опіки»  президента

Під час недільного засідання одним із важливих питань також було внесення змін до законодавства про судоустрій і статус суддів, як того потребують норми Конституції України 2004 року.

«Коли було змінено Конституцію рішенням Конституційного суду, в тому самому процесі провадилася також і так звана судова реформа, — зазначив Олег Махніцький. — Було внесено зміни до законодавства України, яке регулює статус суддів і судоустрій, норми, що не відповідають Конституції України.

Так, було прийнято неконституційні законодавчі акти, внаслідок яких порушено механізм стримування і противаг та конституційний принцип розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову. Внаслідок цього президентська влада Віктора Януковича повністю узурпувала судову владу, і всі були свідками того, які судові рішення виносили наші суди, не несучи жодної відповідальності. Вони звітувалися лише на Банковій.

І одним з чинників того, що спричинило народне протистояння, що спричинило народне повстання, що спричинило Майдан, і були дії й рішення судових органів».

Депутати підтримали зміни до законодавства і тим самим відновили своє право призначати суддів, обговорюючи окремо кожну кандидатуру.

Депутати переконані, що згодом повернуться до написання нової Конституції, а найближчим часом обіцяють провести реформу правоохоронних органів. На думку народного депутата Миколи Джиги, треба насамперед децентралізувати міліцію. Він пояснив, що нині Закон «Про міліцію» позбавляє органи самоврядування можливості контролювати міліцію, адже всі призначення вирішуються на рівні міністерства. За словами нардепа, перше, що потрібно зробити, — це поставити міліцію під контроль громадськості та органів місцевого самоврядування. Політик переконаний, що можна скоротити кількість правоохоронців, а також позбутися деяких служб. Наприклад, служби з боротьби з економічними злочинами, зусилля якої, за його словами, частіше були спрямовані на те, щоб перешкоджати роботі малого й середнього бізнесу. При цьому радить зміцнити районні й міські відділи внутрішніх справ, куди найчастіше звертаються громадяни, аби люди насправді відчували, що їм надають допомогу та захист.

Політик також зазначив, що, проводячи реформу, потрібно вирішити питання з матеріально-технічним забезпеченням правоохоронних органів та переглянути заробітну плату. «Дешева міліція дуже дорого обходиться державі, — зазначив Микола Джига. — Ми це вже побачили».

Щоб морально очистити лави правоохоронців, на його думку, варто провести незалежну переатестацію.