Виклики у сферах економічної інтеграції, зміцнення демократичних інституцій, підготовки до переговорів про членство в ЄС та гармонізація законодавства до європейських норм — ключові теми конференції «Як виглядає шлях України до ЄС». Її організував офіс віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної за підтримки USAID.

Самооцінка допомагає поступу

Україна на шляху до вступу в ЄС має більше викликів, ніж інші країни-кандидати. Адже у процесі реформ вона реформує й сам Євросоюз, заявила, виступаючи на конференції, Ольга Стефанішина. Вона нагадала, що у жовтні 2023 року Єврокомісія надасть рекомендації щодо відкриття переговорів про вступ України в ЄС, і наголосила, що Україна веде активну підготовку до цього рішення, повідомляє служба віцепрем’єр-міністра.

«Доти ми забезпечимо виконання всіх необхідних законодавчих та інституційних кроків і, сподіватимемося, відчинимо двері для політичного рішення про початок переговорів щодо членства», — наголосила Ольга Стефанішина.

У конференції взяв участь Посол ЄС в Україні Матті Маасікас. Він заявив, що Україна вже встановила чимало європейських рекордів щодо успішного впровадження змін за короткий час. «Ці реформи важливі не лише для безпосереднього вступу країни в ЄС. Вони сприяють верховенству права, корпоративному врядуванню, створенню конкурентного бізнес-середовища в Україні тощо», — зазначив Посол.

Ольга Стефанішина зауважила, що процес підготовки до членства в ЄС і впровадження необхідних реформ для вступу — джерело  розвитку для України. У цьому контексті вона нагадала, що український уряд проводить масштабну оцінку стану імплементації актів права ЄС в українське законодавство — селф-скринінг. «Процес самооцінки — один із ключових елементів нашої політичної стратегії, яка полягає насамперед у тому, що швидкість руху до ЄС забезпечуватиме сама Україна через ухвалення необхідних рішень», — сказала віцепрем’єр. 

На заході було представлено підсумки першого етапу селф-скринінгу за кожним із 34 переговорних розділів. До проведення оцінки долучилися понад 80 органів державної влади та державних установ. Загальна кількість опрацьованих актів — майже 28 тисяч. Приблизно 3 тисячі актів права ЄС підлягають повніи чи частковіи імплементаціі в украінське законодавство за підсумками попереднього моніторингу. Із них найбільше припадає на такі розділи: транспортна політика, свобода руху товарів, продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, фінансові послуги, довкілля.

 Великим інвестиціям потрібен захист від корупції

У межах заходу спікери присвятили увагу питанню повоєнного відновлення. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у виступі повідомив, що для залучення великих інвестицій питання дієвості антикорупційних механізмів ключове.

«Приблизно 85% проєктів відбудови України нині реалізують через міжнародні фінансові організації. Здебільшого це реструктуризовані кредити, які ми спрямовуємо на справді пріоритетні проєкти», — цитує Олександра Кубракова пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. За його словами, головну увагу сфокусовано на проєктах, які відновлюють критичну інфраструктуру, сприяють підвищенню експортного потенціалу, повертають базові умови життєдіяльності в українські громади.

Зокрема, це продовження до 30 червня 2024 року угоди між ЄС та Україною про вантажні автомобільні перевезення. Це дає змогу нашим перевізникам працювати на європейському маршруті без дозволів, що сприяє роботі експортерів. Завдяки транспортному проєкту «Шляхи солідарності» експортовано десятки мільйонів тонн агропродукції суходолом.

Разом з європейськими партнерами триває робота над нанесенням української частини Дунаю на карти Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів (TEN-T). В умовах блокування росією українських чорноморських портів розвивається автомобільна прикордонна інфраструктура з Польщею, Румунією і Словаччиною. За словами Олександра Кубракова, міністерство активно працює над адаптацією вітчизняного законодавства до загальноєвропейських вимог.

Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що для ефективної відбудови економіка України має зростати швидшими темпами, ніж у середньому в державах-членах ЄС.

«Нині наше завдання як урядовців — знайти, з одного боку, гармонійний вхід до ЄС. З іншого, — зробити так, щоб наші підприємці мали передумови для швидшого зростання. А це вже комплекс інших заходів», — зазначила вона.

У ЄС готуються до реформ заради розширення

Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма вважає, що доки триває війна, очікувати великого напливу інвестицій в Україну не варто. Адже на сьогодні «навіть найризикованіші фонди дуже обережно ставляться до ситуації у країні». Проте, за його словами, базис для майбутнього інвестиційного потоку у приватний сектор напрацьовують уже зараз. 

На питанні готовності самого Євросоюзу до вступу України зупинився член Державної ради Франції, ексрадник президента Франції з питань Європи Александр Адам.  За його словами, ЄС серйозно налаштований на приєднання України, і вже почалися зміни підходів блоку щодо розширення й підготовка до внутрішніх реформ.

«Ідеться про пошук компромісів і консенсусів під час переговорного процесу. Розширення може бути довготривалим процесом, на який впливає швидкість реформ, надання фінансової підтримки тощо. Але щодо ухвалення рішення, думаю, ЄС зробить квантовий стрибок», — прогнозує Александр Адам.