Грубе порушення прав і переслідування кримських татар, правозахисників і журналістів у Криму зумовлене жорстким застосуванням окупаційною владою норм законодавства Російської Федерації. Російська влада має припинити застосування російських законів у Криму, зокрема щодо питань, пов’язаних із тероризмом і екстремізмом, та послуговуватися законами України. Росія має нести відповідальність за порушення прав людини, скоєні на території, яка перебуває під її контролем, і без зволікань покласти край насильницьким зникненням і катуванням кримських татар, до яких, ймовірно, причетні правоохоронці та сили ФСБ Росії. Про це йдеться в резолюції ПАРЄ «Порушення прав людини, скоєні проти кримських татар у Криму», ухваленій у Страсбурзі під час літньої сесії.

Становище з правами людини погіршується

У резолюції, авторкою якої виступила депутатка з Ісландії, котра представляє фракцію соціалістів, Торхільдур Сунна Аеварсдоттір, наголошується: «ПАРЄ рішуче засуджує тимчасову окупацію, що триває, частини території України — Криму — Російською Федерацією та не визнає її анексії». Порушення міжнародного гуманітарного права у Криму особливо негативно впливає на становище кримських татар. У зв’язку з цим ПАРЄ закликала російську владу звільнити всіх тих, кого було «незаконно затримано та ув’язнено через жорстке застосування російського законодавства», припинити примусовий призов жителів Криму до армії РФ, покласти край практиці переведення ув’язнених з Криму до місць позбавлення волі на території Росії.

Депутати ПАРЄ наполягають, щоб окупаційна влада Криму без зволікань провела ефективні розслідування, послуговуючись Європейською конвенцією з прав людини, «кожної справи про вбивство, викрадення, зникнення, катування й нелюдського поводження стосовно представників кримських татар». Усім затриманим має бути надано доступ до медичних послуг і юридичного захисту. Окрім цього, асамблея наполягає на скасуванні заборони на діяльність кримськотатарських масмедіа у Криму, а також на створенні належним умов для вивчення кримськотатарської мови. Російська влада має «анулювати рішення, яке забороняє діяльність Меджлісу кримськотатарського народу й дозволити його лідерам Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову повернутися до Криму».

Кримські татари платять високу ціну за непокору

Кримські татари — народ, поневіряння якого почалися у 1944 році після насильницької депортації сталінським режимом. Їхнє повернення до Криму в 1989 році супроводжувалося великою кількістю проблем, і за часів незалежної України в них виникало чимало складнощів. Але ситуація значно погіршилася після анексії Криму Росією. Про це під час дебатів, передували голосуванню за резолюцію, заявив турецький депутат від групи соціалістів Ахмет Чевікез.

Цю думку поділяє і його колега по фракції, латвійський депутат Борис Чілевіч, який розповів, що на початку та в середині 90-х років минулого століття в ПАРЄ створили підкомітет з реінтеграції кримських татар. «Проте ми побачили, що робота української влади була, можливо, не винятково хороша, але спільними зусиллями з допомогою міжнародної спільноти кримські татари змогли облаштуватися. І наш підкомітет було розпущено, тому що проблема зникла, українці, росіяни, кримські татари продовжували жити в Криму разом, але у 2014 році це все було зруйновано», — розповів політик.

Найбільшою проблемою в окупованому Криму стали порушення прав людини. «Кримські татари позбавлені права отримувати освіту рідною мовою, права на свободу слова та масові зібрання, вони стали мішенню для довільних арештів і політичних переслідувань, російська влада переслідує вільних журналістів, блогерів і звичайних користувачів соціальних мереж», — сказав британський депутат-консерватор Джон Говелл.

Російська влада організовує «репресії проти кримських татар під приводом боротьби з тероризмом», заявив депутат з Франції від «Європейської народної партії» Франсуа Кальве: «Цей народ платить надто високу ціну за те, що відмовився підтримати анексію Криму».

Москва не збирається виконувати резолюції ООН та ПАРЄ щодо Криму, тому в ситуації на анексованому півострові «не має жодного прогресу», зазначив позафракційний турецький депутат Галіл Оджавлі. Він нагадав, що Меджліс кримськотатарського народу внесено окупаційною російською владою до переліку екстремістських організацій, а його лідерам — Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову російський суд заочно виніс судові вироки, і тепер вони не можуть відвідувати Крим. «Кримські татари не можуть використовувати свої політичні права, не можуть брати участь в ухваленні політичних рішень, бо в цьому їм відмовляє влада окупантів», — наголосив політик.

Паралельна реальність російських депутатів

У підготовці тексту резолюції члени російської делегації у ПАРЄ участі не брали, оскільки вважають його повністю неприйнятним. За словами представниці делегації Держдуми, позафракційної депутатки Ірини Рукавишнікової, «у доповіді немає об’єктивної інформації щодо того, як змінилася ситуація в Криму після возз’єднання з Росією». «У документі свідомо не згадується, що лише після возз’єднання почалося духовне відродження кримських татар», — цинічно заявила вона, наголосивши, що «доповідачка не зробила спроби відвідати Крим» і послуговувалася інформацією, отриманою від «терористичних організацій».

Інший член російський делегації, також позафракційний, Олександр Башкін заявив, що «доповідь повна брехні, яку розповіли люди, котрі не живуть» у Криму, і тому «російська делегація не подавала жодних поправок до резолюції, бо її неможливо виправити». Його колега Юрій Олейніков звинуватив ПАРЄ у тому, що вона «зводить до абсолюту вимоги кількох дисидентів і роздратованих іммігрантів, які прагнуть помсти, ігноруючи реальний стан речей у Криму».

Відповідаючи на критику російських депутатів, Торхільдур Сунна Аеварсдоттір наголосила, що під час роботи над доповіддю російські колеги жодного разу не відповіли на повідомлення про факти арештів, зникнень, тортур серед кримських татар, які свідчать про серйозні порушення норм міжнародного гуманітарного права і прав людини. «Я була вражена цим, адже це все робить влада, а російські депутати взагалі на реагують, не надають своїх контраргументів», — сказала доповідачка, вказавши: якщо російська сторона не спростовує цієї інформації, то вона «мовчки погоджується з нею».

Будь-яка влада неодмінно б дослухалася до такої резолюції, якби хотіла залишатися в колі цивілізованих країн. Але Росії це не стосується, вважають «за порєбріком», продовжуючи нахабно ігнорувати рішення всіх без винятку демократичних інституцій. Не зовсім зрозуміло тільки те, як Кремлю досі вдається уникати ролі вигнанця й парії світової політики?