Парламентська асамблея Ради Європи висловлює стурбованість наявністю в зоні АТО можливості превентивних затримань до 30 діб осіб, причетних до терористичної діяльності. Асамблея вважає цей захід диспропорційним. Про це йдеться у резолюції ПАРЄ «Надзвичайний стан: пропорційність у питанні відходу згідно зі статтею 15 від Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ)», ухваленій у Страсбурзі на весняній сесії Асамблеї.

У тексті резолюції, автор якої депутат від Швейцарії Рафаель Комт, розглядаються випадки застосування статті 15 ЄКПЛ урядами Туреччини, України та Франції. У цій статті зазначено, що у випадках, які становлять загрозу нації, влада країни має право оголосити про відступ від своїх зобов’язань за нормами конвенції. Щоб запустити цю процедуру в дію, уряд країни має повідомити про це Генерального секретаря Ради Європи (РЄ) і пояснити ситуацію, яка до цього призвела, заходи, які держава змушена застосувати, й у чому саме вони порушують ЄКПЛ.

Україна надіслала відповідне повідомлення Генсеку РЄ у червні 2015 року після того, як у серпні 2014-го внесла поправку до Закону «Про боротьбу з тероризмом» щодо превентивного затримання у зоні АТО осіб, причетних до терористичної діяльності, терміном до 30 діб. Наш уряд оголосив, що відходить від виконання деяких положень ЄКПЛ у зоні АТО на Донбасі й залишає за собою право на цих територіях на затримання без судового рішення на період, що перевищує 72 години, осіб, яких підозрюють у терористичній діяльності, а також має повноваження здійснювати в особливому порядку досудове розслідування справ про тероризм та про злочини, вчинені у зоні АТО. А військово-цивільні адміністрації в Донецькій та Луганській областях мають право на встановлення обмежень на переміщення людей та обшуки. Всі ці заходи є відхиленнями від деяких статей ЄКПЛ.

Після спілкування з представниками української влади в Києві та аналізу попередніх резолюцій ПАРЄ щодо ситуації на Донбасі доповідач дійшов висновку, що «безпекова ситуація на деяких територіях Донецької та Луганської областей, на які поширюються згадані заходи, безсумнівно, задовольнить вимогу Європейського суду з прав людини щодо наявності надзвичайної ситуації, яка загрожує життю нації».

Проте, на думку доповідача, деякі із заходів, які українська влада вирішила застосовувати у зоні АТО, непропорційні й не виправдані з огляду на ситуацію. Йдеться про норму, яка дозволяє попереднє затримання особи, котру підозрюють у тероризмі, терміном до 30 діб без рішення суду. «Хоча це положення, схоже, не застосовували, його потенційна тривалість може вважатися диспропорційною», — йдеться в резолюції. Тому Асамблея рекомендує українській владі переглянути необхідність цього й радить передати цю норму закону на розгляд Конституційного Суду.

Під час дебатів жоден із депутатів не критикував дії жодної з трьох країн, згаданих у резолюції. Депутат із Великої Британії Джон Говелл наголосив, що під час застосування країною статті 15 Конвенції треба брати до уваги «всі обставини, які склалися», і при цьому наголосив, що «важко уявити обсяг проблем, які виникли внаслідок вторгнення Росії на територію України».

За словами литовського депутата Егідіуса Варейкіса, об’єктом доповіді стали три зовсім різні країни, які мали різні підстави для відходу від норм ЄКПЛ. «Такий крок — спосіб захистити права людини в умовах надзвичайного стану, але тут важливо дотримуватися принципу пропорційності», — зауважив він.

Відхід від виконання ЄКПЛ не може тривати роками і має бути обмеженим у часі, переконаний французький депутат Бернар Фурньє. На його думку, скасувати надзвичайні заходи в Україні «допоможе реалізація мінських домовленостей». «Треба продовжувати діалог сторін, щоб врегулювати конфлікт із Росією», — вважає політик.

А сьогодні у ПАРЄ готуються до гарячих дебатів. На обговорення депутатів буде винесено доповідь, підготовлену членом регламентного комітету, депутаткою від Бельгії Петрою де Суттер, щодо реакції Асамблеї на звіт незалежної комісії з розслідування фактів корупції серед чинних і колишніх членів ПАРЄ. Серед осіб, визнаних комісією причетними до корумпованих дій, зокрема до підготовки нечесних моніторингових звітів про ситуацію в Азербайджані, — колишній президент ПАРЄ Педро Аграмунт, голова моніторингового комітету Штефан Шеннах, колишній очільник групи лібералів Хорді Шукла.