СВЯТО
Цьогоріч перший дзвоник покличе до школи понад 410 тисяч першокласників
Наталя БОРОДЮК,
Наталя ЗВОРИГІНА,
Ольга ЛОБАРЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Загалом сьогодні за парти сядуть 4 мільйони 200 тисяч
школярів. Переважна більшість з них почне новий навчальний рік у
відремонтованих класах. Для когось ця подія стане ще урочистішою, бо їхнє
шкільне подвір’я прикрасить новобудова. Скажімо, у Старожинецькому районі
Буковини — це Кам’янська школа. А от школа в Молодії Глибоцького району йшла до
свого 1 вересня довгих 20 років. Як кажуть, не факт, що й цього року було б
свято на її вулиці, хоч державний і
місцевий бюджет виділили 29 млн гривень, аби своїх рук не доклала громада. Тут
працювали і батьки, й старшокласники, і
вчителі. Зате школа не тільки стала окрасою села — тут створено всі
умови для успішного навчання: двоповерхова споруда оснащена сучасною системою
газового опалення, гарячим водопостачанням, душовими кабінами. 24 просторі
класні кімнати обладнані сучасними меблями, звуковою апаратурою, є актовий і
спортивний зали.
До речі, в цьому районі відбулося ще одне освітянське новосілля. У селі Поляна реорганізували малокомплектну початкову школу в дошкільну установу. А кількох п’ятикласників, які тут навчалися, підвозитиме «Школярик» до сусідньої Турятської школи. Ще 30 таких автобусів напередодні свята вирушили в сільські школи з центральної Соборної площі обласного центру.
Напередодні нового навчального року й десять районів Харківської області отримали шкільні автобуси. Однак на організований підвіз на Харківщині ще чекають 12705 учнів та 2114 вчителів. Тож обласна влада в нинішньому році виділила для їх придбання 3 млн грн. Наступна партія автобусів прибуде до Харкова у жовтні.
Для кого належне, а кому — подарунок
Згадаймо, хто з нас, нині дорослих, сприймав у шкільні роки батьківську турботу про придбання підручників, канцелярського приладдя як подарунок? Тільки як належне. Так, мабуть, вважав би і семирічний Мурат Бакунов із Запоріжжя. Та коли заступник голови облдержадміністрації Микола Ярмощук вручив йому ранець, «начинений» канцелярщиною, реакція у хлопця була зовсім іншою. Здавалося, він тримає на плечах неабиякий скарб.
— Я мамі дав слово, що навчатимуся відмінно, гадаю, мені це буде нескладно, бо дуже люблю дізнаватися про щось нове, — розповідає Мурат. — А ще обожнюю малювати, відвідую художній гурток, ці заняття не полишу — мрію стати знаменитим художником.
Крім Мурата, у дружній родині Бакунових семеро дітей. Тож для них та ще 150 багатодітних сімей ініціатива місцевої влада, яка попіклувалася не тільки про змістовні подарунки для першокласників, а й запросила їх до Театру молоді на виставу «Муха-цокотуха», стала справжнім святом.
За словами начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації Анастасії Склярук, в області таких сімей, де виховують трійко і більше дітей, понад 6 тисяч, цьогоріч вони вперше до школи відправляють 1049 своїх нащадків. Тож на подарунки в обласному бюджеті заздалегідь було передбачено 81 340 грн.
Втім, тут не тільки влада опікується проблемою збору першокласників до школи. Запорізька громада також долучилася до цієї шляхетної справи, організувавши благодійницьку акцію «Збери школяра».
З однолітками навчатися краще
Ще більшим подарунком поки що для шістьох незрячих дітей стало піклування дорослих про відкриття відділення у Запорізькому навчально-реабілітаційному центрі-інтернаті «Орієнтир». Віднині вони навчатимуться в колі своїх однолітків, а не індивідуально. За словами фахівців, це суттєво полегшує їх подальшу соціалізацію.
Директорка центру Ганна Тихомирова зазначає, що Запоріжжя стало третім обласним центром в Україні після Харкова і Дніпропетровська, де працюють спеціальні класи для навчання і виховання сліпих дітей.
Варто зазначити, що з ухваленням постанови Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 року щодо порядку організації інклюзивного навчання, слід очікувати, що в межах усієї країни пришвидшиться процес налагодження навчання для дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх закладах за місцем проживання. Адже при розробці цього документа враховано досвід 22 експериментальних навчальних закладів. Один з них — київська школа № 168, де з 2006 року в підготовчий та перший клас прийшло 9 дітей з ДЦП, а вже у 2010-2011 навчальному році навчалося 78 дітей-інвалідів з підготовчого по 9-й клас.
Експеримент показав, більшість дітей з особливими освітніми потребами можуть навчатися у загальноосвітній школі. Більше того, багато з них почали ходити, жити життям звичайних українських дітей, займатися паралімпійськими видами спорту. Виграють від цього і здорові діти — вони вчаться бути уважними до проблем інших. Не забуваймо й ми, дорослі, про проблеми дітей — і здорових, і хворих упродовж усього року.