ПРОГНОЗИ

Чи не доведеться невдовзі Тарасові слова перефразовувати на новий лад?

Навряд чи хто забув сюрпризи минулого літа. Неймовірна спека, посуха упродовж тривалого часу були темою номер один. Кожен відчув на собі, що несуть зміни клімату, вже й цього року. Згадаймо низку жарких днів, після яких раптово настало похолодання. Та ще й яке! Як повідомили в Центральній геофізичній обсерваторії, 27 червня в Києві побито рекорд найнижчого значення максимальної температури повітря, що тримався 117 років, — 14,9° С. Попереднє значення найнижчої температури (17° С) зафіксували 1894 р. Друга половина липня і серпень, за даними Укргідрометцентру, знову обіцяють бути спекотними.

Про причини цього явища останнім часом мовлено та написано багато. Головною передумовою глобального потепління вчені називають збільшення концентрації парникових газів в атмосфері. Насамперед це вуглекислий газ і метан, джерелами яких є промислові підприємства, транспорт, а також розораний ∂рунт. Стурбовані таким становищем, багато країн, у тому числі й наша, підписали відомий Кіотський протокол, зобов’язавшись скоротити викиди газів у повітря. Але посилюють потепління й природні процеси, насамперед знищення рослинності, зменшення зеленої маси. Найбільшим «пилососом», який вбирає вуглекислий газ, є ліс, однак площа його дедалі зменшується. Сильно забруднені й океани, чиї води теж є регуляторами вуглекислого газу.

До фатальної межі залишилося…

…зовсім мало. Про це застерігають учені. Як може зміна клімату позначитися на Україні — такою була тема «круглого столу», організованого нещодавно посольством Великої Британії в партнерстві з Державним агентством екологічних інвестицій  України. Відкриваючи засідання, посол Великої Британії в Україні Лі Тернер зазначив:

— Наша держава зацікавлена в співпраці з Україною, аби разом долати ті виклики, які зараз стоять перед людством. Спільна боротьба, спрямована на зменшення наслідків змін клімату та очищення довкілля, є одним з основних пріоритетів для ЄС та Великої Британії у відносинах з Україною, і нинішній Захід демонструє потребу в продовженні такої співпраці заради суспільного блага.

Учасники засідання ознайомилися з висновками дослідження «Наслідки зміни клімату. Україна», виконаного 2010 року Національною метрологічною службою Великої Британії на замовлення МЗС цієї країни в рамках співробітництва під егідою ООН. Як відзначили експерти з Лондона, їхня праця є однією з небагатьох, яка стосується саме України, — раніше вивчалася ситуація з кліматом у Європі загалом. У підсумковому документі представлено прогнози кліматичних змін та їх вплив на різні галузі господарства до кінця ХХІ сторіччя. Що ж чекає на нас?

Відповідно до результатів дослідження, основаного на аналізі поточної екологічної ситуації в країні, середня температура за цей час зросте на 5 — 8 градусів, це викличе скорочення морозного та снігового періодів у середньому на 50 днів. Кліматичні зміни призведуть до опадів у вигляді злив холодної пори року та збільшення посух улітку. В глобальному потеплінні англійські метеорологи вбачають загрозу життєдіяльності людей, прогнозують зростання захворювання серцево-судинної системи та дихальних шляхів, збільшення смертей людей похилого віку від теплових ударів. Гостро постане проблема якісної питної води. Потепління також негативно позначиться на виробництві електроенергії: «Зі зростанням температури зменшиться попит на опалення взимку, але зростатимуть потреби в охолодженні влітку й тут не можна не враховувати, що енергетична інфраструктура в Україні дуже вразлива (понад 95% електростанцій вичерпали свій експлуатаційний ресурс)».

Водночас дослідники наголошують: зміни клімату та переваги використання нових сортів, досконаліших технологій можуть забезпечити, зокрема, 30-відсоткове зростання врожаїв зернових. Вони вбачають перерозподіл сільськогосподарських угідь з південних і східних територій на північ країни, збільшення зрошуваних площ. Чи не єдиною галуззю, на якій глобальне потепління може позначитися позитивно, названо туризм: «Через те, що інші країни, наприклад середземноморські, стануть менш привабливими для відпочивальників через ризик високих температур та повеней, туристичний потік в Україну зростатиме».

Коментуючи ці тенденції, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін наголосив: «Очевидно, що держава має вжити необхідних заходів, аби адаптувати суспільство й економіку країни до змін, які чекають на Україну внаслідок глобального потепління». А голова Державного агентства екологічних інвестицій Сергій Орленко, підбиваючи підсумки засідання «круглого столу», зауважив: «Будемо надалі проводити активну просвітницьку роботу з питань кліматичних змін та їхнього впливу на життя України й українців, адже знань з цієї проблематики бракує не лише пересічному громадянинові, а й фахівцям. Ми вітаємо такі кроки посольства Великої Британії та сподіваємося на продовження співпраці».

Північ: степ та степ навкруги?

Існує немало сценаріїв розвитку подій, прогнозованих і вітчизняними вченими. Про один із них, найвірогідніший, що стосується Європи після 2025 р., розповів  доктор фізико-математичних наук, ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко. За його словами, Центральна Європа опиниться між двома кліматичними піками на півночі та півдні. Пов’язана із глобальним потеплінням зміна глобальної структури атмосферної циркуляції, тобто шляхів переміщення циклонів і антициклонів, призведе в цілому по земній кулі до збільшення уп’ятеро площ, схильних до посухи. Нині сильна посуха загрожує 2% усієї площі, а до 2050 р. вона вразить 10% території.

Що стосується України, то в нас, передбачає академік НАНУ, доктор біологічних наук Дмитро Гродзинський, почнеться опустелювання півдня, і ця пустеля дійде ледь не до центру країни. Зона степів буде зміщуватися на північ, зменшуватиметься кількість опадів, змінюватимуться напрямки вітрів. А Крим з півострова може перетворитися на острів.

Як завжди в таких випадках, виникає запитання: що робити?

— Окрім різкого зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу, слід потурбуватися про навколишню природу, — каже Дмитро Михайлович. — У галузі сільського господарства ми повинні замислитися над напрямом селекційних робіт — створювати такі сорти, які були б у змозі перенести зміни, пов’язані з глобальним потеплінням. Нині в Україні думають лише про високі врожаї, а не про те, щоб сорти були стійкі до різних змін клімату. Треба садити ліси. Їх, вважають екологи, в країні має бути від 37 до 45%. Академія наук стверджує, що для інтенсивного сільського господарювання вистачить 23-24 млн га орної землі, а в нас її — близько 35 млн. Маємо шукати заміну ресурсам, які не відновлюються, докорінно змінювати технології на безвідходні, розробляти способи реутилізації відходів, аби вони слугували ресурсом для того, що потрібне людству.

…Так, більшість втрат  неминучі, оскільки викид газів, що призводить до глобального потепління, вже стався. Тому першочерговим завданням має бути опрацювання заходів для мінімізації цих наслідків. Таку роботу на замовлення урядів уже ведуть у багатьох країнах світу. А як у нас? Звернемося за роз’ясненням до керівника Держагентства екологічних інвестицій.

Як адаптуватися до змін клімату

КОМЕНТАР

Сергій ОРЛЕНКО,
голова Державного агентства
екологічних інвестицій України:

— Кліматичні зміни та необхідність адаптації до них уже не є предметом дискусій для переважної більшості країн світу. Понад те, останніми роками зафіксовано концептуально новий підхід: слід сконцентрувати зусилля не лише на заходах із запобігання кліматичним змінам, а й на адаптації до них.

В Україні настав час для системної та планової роботи науковців, представників влади реального сектору економіки з метою напрацювання єдиних підходів та вироблення програми конкретних заходів, що зведе до мінімуму можливий негативний вплив на довкілля, економіку та соціальну сферу від зміни клімату. Адже певні регіони та сектори економіки України — водне, сільське та лісове господарство, енергетика — вразливі щодо такої зміни. Регіональні відмінності чутливості екологічних та економічних систем є істотними, наприклад, надто різним буде вплив зміни клімату на водний баланс регіонів.

Водночас слід зауважити: реальна робота з адаптації до кліматичних змін є складною, проте розпочинати її необхідно вже зараз з «малих» речей. Варто проаналізувати наявні в країні або в регіоні соціальні, природоохоронні й економічні проблеми та розглянути, наскільки вони загостряться у випадку зміни клімату. Так, ретельний аналіз виявить і нові проблеми, але їх буде не більшe 10-15 %. Крім того, для України зміна клімату може мати не лише негативні наслідки. Ми зможемо отримати й певний зиск, наприклад, вирощування кількох врожаїв за рік, за умови, якщо вже сьогодні почнемо адаптувати наше сільське господарство до нових кліматичних умов.

Що має робити держава задля оперативного та якісного реагування на  виклик природи? По-перше, розпочати цілеспрямовану роботу з розроблення та виконання програм адаптації до змін клімату. Держекоінвестагентство вже взялося до розроблення такої програми, перший її драфт надіслано всім профільним та зацікавленим міністерствам і центральним органам виконавчої влади, а також обласним державним адміністраціям. Перші зауваження та пропозиції почали надходити.

Основою роботи має бути системний науковий підхід і насамперед — підготовка прогнозу зміни клімату в національному масштабі та в розрізі регіонів. Ці прогнози слід надавати органам центральної та територіальної влади для розроблення адаптаційних планів на національному, обласних рівнях та у відповідних секторах економіки. По-друге, стратегії й плани адаптації мають інтегрувати як територіальний (у водному секторі — басейновий), так і галузевий підходи. Стратегії й плани адаптації можна розробляти на основі найвірогідніших сценаріїв зміни клімату з подальшим доопрацюванням у разі уточнення прогнозу. Правильно  сформульоване завдання — вже половина його розв’язання.