За роки незалежності Збройні сили та інші військові формування України отримали півмільйона призовників, що пройшли військовий вишкіл в автошколах і спортивно-технічних клубах Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Цифра може (і повинна) значно зрости в непростих нинішніх умовах. Для цього у нас є все: кваліфіковані викладачі, матеріальна база, яку вдалося зберегти, незважаючи на інколи відвертий тиск та нерозуміння. Потрібне лише хоча б мінімальне держзамовлення на підготовку найбільш затребуваних фахівців. Це дасть змогу синхронізувати щоденну роботу з реальними потребами армії.
КамАЗи на сході необхідніші
Наші організації в різних куточках України нині безкоштовно ремонтують автомобілі, купують бойове
спорядження і надають матеріальну допомогу пораненим учасникам Антитерористичної операції, готують резерви для добровольчих батальйонів.
Так, фахівці Броварського спортивно-технічного клубу, який очолює М. Точка, відремонтували й відправили у війська кілька автомобілів.
— Вони й нам потрібні, але на фронті без них — ніяк, — кажуть водії-інструктори, які у вихідні відновлювали КамАЗи.
У Рівненській обласній організації товариства теж вважають справою честі допомогти нашим захисникам. Її голова Сергій Кошин відвідав шпиталь, де лікуються поранені військовики, та ініціював надання їм фінансової допомоги і придбання діагностичної апаратури.
— За домовленістю з місцевими органами влади на наших рахунках акумулюються благодійні кошти, призначені для допомоги нашій армії, — говорить Сергій Кошин. — Наприклад, на рахунок Радивилівської районної організації вже переказано понад 130 тисяч гривень, частина з яких витрачена на придбання бронежилетів, камуфляжної форми, взуття і термобілизни. Усе це вже отримали представники Рівненщини, які захищають Україну.
Адміністрація Світловодського спортивно-технічного клубу, що на Кіровоградщині, провела екскурсії для дітей, які змушені були залишити рідні домівки на Донеччині та Луганщині. За словами директора спортивно-технічного клубу Сергія Шеховцова, діти побували в яхт-клубі «Кристал», покатались під вітрилами, відвідали Спасо-Преображенський храм, інші відомі місця Кіровоградщини.
До речі, за рішенням загальних зборів практично всіх осередків товариства, наші працівники перерахували на потреби армії свій одноденний заробіток. З огляду на чисельність нашого «особового складу», це сотні тисяч гривень.
На сьогодні наші співвітчизники опановують науку захищати Батьківщину. Працівники товариства, серед яких багато афганців, їм допомагають. Наприклад, у Знам’янському міському спортивно-технічному клубі на Кіровоградщині для цього використовують стрілецький тир, спортивні майданчики. Щоб умови, в яких проходять заняття, максимально наблизити до реальних, створили блокпост, завдяки якому можна було тренуватись у стрільбі з різних положень. Учасники занять розділяються на дві команди, одна з яких грає роль терористів, а інша — захисників міста.
— До занять з вогневої і спеціальної підготовки ми залучаємо й офіцерів військового комісаріату, — розповідає директор Знам’янського МСТК Олександр Колебіденко, колишній воїн-афганець. — Більшість з тих, хто їх відвідує, служив свого часу в армії і знає, як поводитись із зброєю. Та є й такі молоді люди, які ніколи не тримали в руках автомат, але мають неабияке прагнення, у разі необхідності, захистити свій край, своє місто. Наше завдання — дати їм хоча б мінімум необхідних знань.
Матеріальна база є!
Хоч уже кілька років товариство не отримувало держзамовлення від Міністерства оборони на підготовку фахівців, його навчальні заклади продовжують співпрацю зі Збройними силами. Лише за останні місяці кілька сотень військових водіїв за заявками військових частин підвищили свою кваліфікацію, опанувавши навички водіння вантажівок з причепами. Не відмовляється від нашої допомоги і Харківський університет ПС ЗС України імені І.М. Кожедуба — лише кілька днів тому на аеродромі «Коротич» Харківського аероклубу імені В.С. Гризодубової ТСО України завершила польоти за програмою первинного навчання на надлегких літаках вітчизняного виробництва ХАЗ-30 чергова група майбутніх захисників українського неба.
Активно працює нещодавно створене в апараті ЦК ТСОУ управління військово-патріотичної роботи і сприяння територіальній обороні, яке очолює Юрій Чижмар. Так, на спорткомплексі ТСОУ «Снайпер», військових полігонах «Десна» і «Гончарівське» в Борисполі, на вечірніх курсах при СТК товариства пройшли первинний вишкіл та навчились користуватися бойовою зброєю декілька тисяч добровольців, які поповнили батальйони Нацгвардії та Збройних сил України. Зібрано та використано для оборони понад мільйон гривень добровільних пожертв. Частина коштів пішла на придбання безпілотних літальних апаратів та підготовку їх операторів. 59 випускників курсів здобули навички виконання розвідувальних польотів, більшість з них відбула до діючих батальйонів, які відрядили їх на навчання. Натомість приступила до занять чергова група.
Вирішується й питання виробництва власних дронів. Активісти і наші добровільні помічники забезпечують супровід караванів з гуманітарним вантажем на схід України, продуктивно співпрацюють з Балтійсько-скандинавським центром підтримки української армії, залучають патріотично налаштованих підприємців до забезпечення бойових підрозділів мапами та спецзасобами.
На кошти меценатів надруковано та направлено до діючих підрозділів книги «Тотальний опір», «Українська звитяга і мужність», «Системно-концептуальні основи діяльності у військово-технічний галузі», невеличкі за розміром (так звані захалявні) видання «Кобзаря», «Нового заповіту і книги псалмів» у камуфльованій обкладинці. Розробляється проект зйомок фільму «Український Севастополь», у Києві, в Харківській та Одеській областях розміщено філіали музею «Народна війна». Друкуються плакати, листівки, активно використовуються можливості сайту і бюлетеня ЦК ТСО України. Фахівці товариства беруть участь у підготовці проектів законів щодо територіальної оборони, української резервної армії, співпраці з НАТО.
А й справді, чому б Україні не піти шляхом Фінляндії чи Швейцарії, де практично кожен громадянин є резервістом? До того ж розгорнути таку підготовку цілком реально на матеріальній базі ТСОУ. Для цього нам потрібна лише бодай мінімальна державна підтримка.
Віктор ТИМЧЕНКО,
голова Товариства сприяння обороні України,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+