Голова Національного
банку України
Сергій АРБУЗОВ 

На сьогодні є всі передумови для реалізації соціальних ініціатив Президента без збільшення зовнішніх запозичень, податкового тиску на бізнес та друку грошей. Про джерела їх забезпечення, курс гривні та перспективи розвитку української банківської системи  читайте в ексклюзивному інтерв’ю з головою Нацбанку України Сергієм АРБУЗОВИМ.

— Сергію Геннадійовичу, на вашу думку, бюджет сам упорається з навантаженням, пов’язаним із потребою виконання соціальних ініціатив Президента, чи варто очікувати емісії грошей?

— На це запитання частково вже відповів Президент. У цьому році, попри побоювання експертів, економіка країни зростає, що забезпечило додаткові надходження з ПДВ і податку на прибуток. Поступово додаткові надходження забезпечать податок на розкіш, детінізація економіки за рахунок скорочення готівкових розрахунків та лібералізація ринку корисних копалин. Усім гілкам влади також треба докласти зусиль для створення комфортних умов для приходу інвестицій в економіку, передбачуваності макроекономічних умов, стабільності податкової системи, щоб працював інститут захисту права власності. Через певний час це забезпечить  постійні джерела надходжень, які можна буде витрачати як на інвестпроекти, так і на соціальні ініціативи.

Хочу запевнити, що попри масштабність завдань, для виплат вкладникам Ощадбанку СРСР є всі необхідні кошти, і процес виплат, як і обіцяв Президент, почнеться з 1 червня. Для виконання соціальних ініціатив  Нацбанк не збільшуватиме зовнішні запозичення,  податковий тиск на бізнес і не друкуватиме гроші. Гривня з початком виплат залишиться стабільною, а інфляція — під контролем. Ми ретельно стежитимемо, щоб не поставити під загрозу макроекономічну стабільність у країні. Нині ми обговорюємо з комерційними банками, як стимулювати громадян залишати отримані кошти на депозитах. Особливу увагу приділимо забезпеченню максимально комфортних умов виплат заощаджень — без черг, додаткових довідок та стресів для громадян.

— Як відомо, з подачі Нацбанку можуть опинитися під забороною прогнози курсів валют. Чи не боїтеся, що населення сприйме цей крок як сигнал до обвалу гривні? І чи не могли б ви, зважаючи, що ще такої заборони немає, спрогнозувати курс гривні на 2012–2013 роки?

— Хочу всіх заспокоїти: навіть за найнегативніших сценаріїв розвитку в Нацбанку є достатньо резервів для зменшення різких коливань курсу. У червні в Україні відбудеться чемпіонат Євро-2012, і ми впевнені, що такий видовищний захід забезпечить додатковий приплив капіталу в країну на понад мільярд доларів.

Щодо прогнозів, то курс насамперед залежить від показників роботи національної економіки, стану платіжного балансу. В січні ми вперше за рік мали профіцит поточного рахунку — $307 млн. У лютому Нацбанк на міжбанківський валютний ринок майже не виходив. Ми продали лише на $113,4 млн більше зі своїх резервів, ніж купили (в січні ця різниця становила $893,6 млн). Покращити платіжний баланс допомогла також активізація реального сектору із залученням інвестиційного та боргового капіталів.

Курс залежить також від того, що ми виробляємо, що експортуємо, в якому бізнес-середовищі працюємо. Звісно, тут зусиль лише Нацбанку недостатньо. Але, попри всі побоювання експертів, не бачу серйозних передумов для девальвації гривні. У базовому сценарії ми прогнозуємо, що приплив капіталу буде достатнім для фінансування дефіциту поточного рахунку. Втім, експерти наші пояснення не беруть до уваги, і чим ближче до виборів, тим більше негативних прогнозів.

— Чи очікує НБУ дефолтів у першому півріччі 2012 року серед банків? Що буде з банками, які не встигли виконати норматив Н1 і наростити капітал понад 120 млн грн?

— Я не погоджуся з вашим припущенням щодо можливості дефолтів хоча б тому, що українська банківська система протягом минулого року демонструвала порівнянні або навіть вищі темпи зростання, аніж фінустанови країн єврозони. Активи українських банків зросли майже на 12%, у єврозоні — лише на 4,2. У нас удвічі швидше зростало кредитування: 9,3% проти 4,2% в єврозоні. Торік у жовтні–листопаді банківська система показала позитивний результат діяльності. У цьому році такі тенденції продовжують закріплюватися, і на сьогодні банківська система вийшла на прибуткову діяльність — за два місяці цього року обсяг прибутку становив 1,2 мрлд грн. Якщо за останні півроку в жодному банку не було призначено тимчасової адміністрації, банки стабільно працюють, а кредитування зростає, то про який дефолт можна казати?

Крім того, нам вдалося уникнути кризових явищ у банківській сфері, пов’язаних із розвитком боргової кризи в Європі та й світовій економіці загалом. Нині хоча кредитування й зростає, банки стали обережнішими та вимогливішими у роботі з позичальниками. А ми зі свого боку допомогли їм у роботі з проблемними кредитами, запропонували нові валютні інструменти і водночас посилили нагляд за банківською системою, щоб захистити її від повторення докризових помилок.

Щодо зростання капіталу, нормативу Н1, про який ви кажете, то після консультацій з банкірами ми встановили єдиний розмір регулятивного капіталу для здійснення всіх видів банківських операцій — 120 млн грн (замість 180 млн грн для валютних операцій раніше). Станом на 1 січня лише чотири банки процедурно не встигли завершити процес капіталізації, але цей процес триває. Крім того, Нацбанк тимчасово подовжив термін враховування при розрахунку регулятивного капіталу банку сплачених, але не зареєстрованих внесків до статутного капіталу.

— Нацбанк планує вводити якісь обмеження для іноземців або іноземних держбанків у банківській системі України? І чи немає побоювань щодо участі держбанків РФ у нашій системі?

— Тепер уряди всіх розвинених країн вдаються до нестандартних кроків для залучення інвестицій у свої економіки. Який вигляд ми мали б в очах світу, якби виштовхували банки з іноземним капіталом з України? Звісно, що про жодні дискримінаційні обмеження за ознакою походження капіталу не може йтися. Навпаки, ми зацікавлені у виході на український ринок іноземних банків з їхніми інвестиціями, новими технологіями. І не варто перебільшувати ризики участі іноземних банків, зокрема російських, в українській банківській системі. Розмови про російську експансію на банківському ринку — це міф, створений на догоду окремим політичним силам.

Так само, на мій погляд, зараз немає передумов говорити про те, що європейські банки стрімко покидають український ринок. Звісно, криза, додаткові вимоги європейського центробанку збільшити показник достатності капіталу першого рівня до 9%, вимоги австрійського регулятора обмежити кредитування обсягом залучених депозитів впливають на європейські банківські групи, які працюють в Україні. Дехто відмовляється від роздрібного бізнесу на користь корпоративного кредитування, інші об’єднують свої дочірні структури. Але поспілкуйтеся з керівниками банків з іноземним капіталом в Україні. Вони підтвердять, що український ринок є надто привабливим, аби так легко від нього відмовитися.

— Чи застосовували до банків санкції за порушення валютного законодавства, коли і які? Чи буде відновлено валютне кредитування населення і чи бачить НБУ у цьому кроці практичний сенс?

— Ми регулярно проводимо перевірки дотримання банками вимог валютного законодавства. Найбільшої уваги приділяють під час перевірок операціям торгівлі безготівковою іноземною валютою на міжбанківському ринку України, дотриманню законодавства щодо строків розрахунків за експортно-імпортними операціями суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також операціям обміну готівкової іноземної валюти.

Якщо за результатами перевірок встановлено порушення, ми згідно з чинним законодавством застосовуємо заходи впливу адекватно вчиненим порушенням або накладаємо на банк фінансові санкції. Загалом же матеріали перевірок свідчать, що здебільшого банки дотримуються вимог чинного валютного законодавства.

А у відновленні валютного кредитування населення ми не бачимо потреби. Як пам’ятаєте, під час першої хвилі кризи значно ускладнилося погашення валютних кредитів багатьма позичальниками. Це значно підірвало капіталізацію банків, яким довелося збільшувати резерви під проблемні кредити, і призвело до значних збитків банківського сектору. Тому вважаю, що така заборона істотно знизить валютні та кредитні ризики банків, а також зменшить доларизацію економіки. І керівники фінустанов підтримають нас у цьому.

— Коли НБУ очікує зниження ставок на кредитному ринку і які заходи для цього будуть вжиті у другому кварталі 2012 року?

— Необхідною умовою кредитування є наявність у банків достатнього обсягу ресурсів за низькою ціною. Ціна на ресурси залежить від співвідношення попиту та пропозиції на фінансовому ринку. Щоб хтось міг узяти кредит за низькою ціною, хтось інший має погодитися позичити йому гроші за такою ціною. А це можливо лише, якщо кредитор упевнений, що інфляція не знецінить його гроші. Тому найнадійніший метод стимулювання дешевого кредитування — це забезпечення стабільно низької інфляції, над чим увесь минулий рік Нацбанк працював спільно з урядом.

Нині інфляційні ризики значно знизилися, тому ми пом’якшили свою монетарну політику. Вже двічі протягом року знижували ставку рефінансування на 0,25 процентного пункта. У лютому знизили ставки за кредитами «овернайт» під забезпечення державними цінними паперами до 8,75%, а без забезпечення — до 10,75%. Так ми поступовому сигналізуємо ринку про те, щоб ставки кредитування реального сектору знижувалися.

Крім того, в міру поліпшення інфляційних очікувань та посилення довіри до гривні ми прогнозуємо зростання пропозиції вільних коштів від населення. Сьогодні вже можна казати, що довіра зростає. У 2012 році сума коштів фізосіб на рахунках у банках збільшилася вже майже на 6% (майже на 18 млрд грн, із них 13 млрд грн — це вклади у гривнях). Цей ресурс банки можуть спрямовувати на кредитування економіки.

— Які прогнози з повернення коштів, вкладених у рекапіталізовані банки («Укргазбанк», «Київ», «Родовід банк»)?

— 15 березня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому Закон «Про особливості продажу пакетів акцій, які належать державі в статутному капіталі банків, в капіталізації яких вона брала участь». У ньому визначено процедуру підготовки до продажу названих вами банків, підбору стратегічних інвесторів. Головна мета — отримати якомога більшу ціну за пакети акцій цих банків. Щодо строків, то, якщо ми хочемо, щоб їх продаж був економічно ефективним і держава повернула вкладені кошти, треба враховувати ситуацію на фінансових ринках, залучати фінансових консультантів для відповідних рекомендацій. Цей крок потребує дуже серйозної підготовки.

— Коли планується передача «поганих» кредитів у «Родовід», хто цим займатиметься? Чи є програми роботи з такими кредитами?

— Нацбанк розробив і зареєстрував у Мін’юсті Положення про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку і нагляду за ним. Попередньо ми погодили документ також із Кабінетом Міністрів та профільним комітетом Верховної Ради. Триває робота з перетворення «Родовід банку» на санаційний банк. Зокрема ми працюємо над механізмами передачі в санаційний банк проблемних активів від рекапіталізованих за участю держави банків — «Укргазбанку», банку «Київ». Після того, як ми «очистимо» баланси цих банків від безнадійної заборгованості, простіше буде вирішити питання продажу цих фінустанов.

— Чи контролює НБУ нав’язування банками сторонніх послуг (страховики, оцінювачі, нотаріуси тощо)?

— Нацбанк постійно відстежує ситуацію і процеси, які відбуваються як у банківській системі загалом, так і в кожній окремій фінустанові. Це особливо стосується ринку споживчих кредитів. Тут ми здійснюємо постійний моніторинг і якщо бачимо порушення прав громадян або негативні тенденції, то реагуємо на це системно. Ухвалений торік Закон «Про захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг», наприклад, заборонив нав’язування у договорі будь-яких зборів, платежів, процентів, комісій, які не є послугами і не передбачені чинним законом. Так само банки зобов’язані вказувати в договорі з надання споживчого кредиту всю сукупну вартість кредиту для споживача з урахуванням додаткових витрат: послуг реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача.

Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ «УК»

Сергій АРБУЗОВ. Народився 24 березня 1976 р. у Донецьку. Закінчив Донецький державний університет за спеціальністю «фінанси і кредит». Кандидат економічних наук. Працював економістом, начальником відділу, начальником управління у Донецькій філії КБ «Приватбанк», директором Костянтинівської філії КБ «Приватбанк». У 2003 році призначений головою правління АБ «Донеччина».

З 2004 р. — голова правління, президент, а потім радник АБ «Український бізнес Банк». З 2010 р. — голова Наглядової ради АТ «Укрексімбанк». З вересня 2010 р. — перший заступник голови Нацбанку. 23 грудня 2010 р. призначений Постановою ВРУ № 2854-VI головою Нацбанку України.