Аграріїв можна прирівняти до бійців на передовій. У будь-якій ситуації у країні й світі вони змушені працювати і забезпечувати суспільство продуктами харчування. І нині, коли навіть вулиці великих міст спорожніли, вони перебувають на своїх звичних робочих місцях: виробляють молокопродукти, свинину, яловичину, сіють. Про будні сільгоспвиробників в умовах карантину «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.
— Сергію Олександровичу, як ідуть на Полтавщині весняно-польові роботи?
— Станом на понеділок, 6 квітня, уже здебільшого посіяли ранні зернові — 105 тисяч гектарів і приблизно 5—7 тисяч гектарів соняшнику. Його ще масово не сіють, бояться приморозків, хоч торік на цю дату в області вже було посіяно його майже 30 тисяч гектарів.
Іще не починали сіяти кукурудзу і цукрові буряки. Але рослинників стримує тільки погода.
— Скільки і яких культур плануєте посіяти?
— Про ранні зернові я сказав, кукурудзи посіємо, як і в торік, — 600 тисяч гектарів, соняшнику — 320 тисяч і сої — 160 тисяч гектарів. Круп’яних (гречки, проса) — відповідно 3 й 4 тисячі гектарів. У господарствах їх не хочуть вирощувати, бо порівняно з кукурудзою та соняшником ціна на них низька. А ніхто не хоче працювати збитково.
— Які особливості цьогорічної посівної кампанії?
— Основна її відмінність у тому, що в ґрунті дуже мало — удвічі менше — ніж торік, вологи. Її вистачить тільки на те, щоб рослина проросла. І якщо найближчим часом не буде опадів, можемо недорахуватися врожаю. Вегетацію сільгоспкультур, зокрема озимої пшениці, пригнічують і нічні морози.
— У якому стані нині озимина?
— Озимі перезимували добре. Майже нічого не вимерзло, трохи пошкоджено незначні площі озимого ріпаку. Але, наприклад, 237 тисяч гектарів озимої пшениці в задовільному стані.
— Чи вплинуло на роботу аграріїв рішення влади зробити землю товаром?
— Ні, люди все одно сіятимуть. Рух землі сільгосппризначення якщо й почнеться, то не раніше 2021 року, тому селяни не панікують. А вже навесні наступного року подивимося, що буде. Нині ніхто не має права продати й купити землю.
— Як працює ваш департамент? Чи виїжджаєте в господарства?
— У нашій роботі без цього не обійтися, але здебільшого комунікуємо через засоби зв’язку. Днями провели у режимі онлайн селекторну нараду з фермерами, обговорили проблемні питання посівної.
— І чим переймаються фермери Полтавщини?
— Їм, особливо дрібним фермерським господарствам, не вистачає обігових коштів, а банки нині неохоче надають кредити. Також під час селекторної наради мене запитували, коли держава поверне борг за урядовими програмами підтримки сільгоспвиробників за минулий рік. Пояснив їм, що ці кошти вони, ймовірно, отримають у травні. Найближчим часом державний бюджет переглядатимуть, але підтримку АПК центральна влада обіцяє зберегти.
Також фермерів турбує ухвалення закону про ринок землі, тож запитували, чи буде тепер у них доступ до кредитів, щоб було за що купувати пальне, добрива, засоби захисту та інше.
— Хтось забезпечує господарства захисними масками, респіраторами?
— Навпаки, усі звертаються до них, щоб допомогли лікарням, ФАПам придбати ліки, медичне обладнання, маски тощо. Керівники підприємств кажуть: надаватимемо благодійну допомогу, але своїм місцевим громадам.
— Як, на вашу думку, розвиватиметься сільськогосподарське виробництво у 2020 році?
— Прогнозів щодо майбутнього врожаю не робитиму. Він залежатиме від багатьох чинників, передовсім метеоумов. Якщо не буде дощів, то жодні біотехнології не допоможуть. Карантин теж вносить певні обмеження в нашу роботу. Спілкувався з аграріями, і вони рішуче налаштовані працювати. В усіх районах закривають вологу, згідно з відповідною урядовою постановою дозволено реалізовувати добрива, засоби захисту й насіннєвий матеріал. Усе це має сприяти виробництву рослинницької продукції.
Щодо тваринництва, гадаю, в області й надалі скорочуватиметься поголів’я корів, тому що в цьому році скасовано державну дотацію на кожну корову, а підтримуватимуть тільки будівництво тваринницьких комплексів. Але цього року вперше дотуватимуть фермерів, які утримують від 5 до 30 корів. Також держава обіцяє підтримати пасічників. Згідно з урядовою постановою, по 200 гривень на бджолосім’ю отримають ті з них, хто утримує від 10 до 300 сімей.
— До речі, скільки Полтавщина виробила меду торік?
— 3 тисячі тонн від 140 тисяч бджолосімей. Наша область виробляє меду чи не найбільше в Україні. Але мало його експортує, тому що за кордон нині не проб’єшся. У лютому вже було використано квоту на постачання меду в країни Євросоюзу, передбачену на весь цей рік.
— У якому стані в області цукрова галузь?
— Два наші основні виробники цукру — підприємство «Астарта» і Ланнівський цукрозавод у Карлівському районі — торік працювали. Але останніми роками в нас потроху зменшують виробництво цукру й площі під цукровими буряками. Цьогоріч їх буде посіяно 25 тисяч гектарів, а ще зовсім недавно ми сіяли 30—37 тисяч і більше. Так диктує ринок.
— Чи розвивається на Полтавщині органічне виробництво?
— У нас нині 30 підприємств мають статус органічних і відповідні ліцензії. Перед оголошенням карантину деякі з них взяли участь у міжнародній виставці органічної продукції у Нюрнберзі (ФРН). Представники ПП «Агроекологія» Шишацького району, де засновник Герой України Семен Антонець, повернулися звідти з укладеними контрактами на постачання їхньої продукції у країни Європи. Тож наших органіків у світі знають, їм довіряють.
— Недавно дізнався, що за минулий рік українці імпортували насіння у 27 разів більше, ніж виробили.
— На Полтавщині 34 насіннєві господарства, які повністю спроможні забезпечити потребу наших рослинників у якісному насінні озимих, ранніх та ярих зернових культур. З-за кордону завозять хіба що насіння соняшнику та кукурудзи. Але в нас достатньо й виробників такого насіння. Наприклад, недалеко від Полтави, у селі Стасі Диканського району, працює велика компанія, яка виробляє насіння кукурудзи й соняшнику. Якісне насіння кукурудзи й сої продукують і на підприємствах «Рост Агро» Глобинського району та «Урожай» Кобеляцького. Тобто проблеми з насінням абсолютно немає.
— Щоб виростити елітне, та й будь-яке насіння, потрібна вода. Яких заходів вживатимете, якщо весна, літо й осінь знову будуть сухими?
— У цій ситуації є тільки один спосіб урятувати врожаї: поливати рослини. Раніше на Полтавщині під зрошенням були 58 тисяч гектарів. Частина зрошувальних мереж може працювати, їх треба тільки розконсервувати й запустити в роботу. Працюємо над цим. Поки що в області під поливом 5 тисяч гектарів.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ФРОЛОВ. Народився 4 квітня 1962 р. в Донецьку. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавська державна аграрна академія) за фахом економіст-організатор сільгоспвиробництва. З 2003 року — перший заступник начальника управління сільського господарства Полтавської облдержадміністрації, із серпня 2012-го — начальник управління, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації.
Ми в Google+