Сергій ФРОЛОВ: «Цього року область знову матиме майже п’ятимільйонний ужинок»
Полтавські землі сільськогосподарського призначення є найбільшим матеріальним багатством області, що не можна порівнювати навіть із нафтою і газом, на які вона також багата. Тому від того, яку ці землі дають віддачу і як використовуються, значною мірою залежать добробут полтавців і майбутнє їхніх нащадків. Про це напередодні Дня працівників сільського господарства і ведемо розмову з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергієм Фроловим.
Посусі протиставили технології
— Сергію Олександровичу, саме нагода порахувати «курчат». Яким видався для полтавських аграріїв нинішній рік?
— Як і кілька попередніх років, він виявився для нас несприятливим. Навесні посіви були дружні, культури
розвивалися задовільно, і ми вже розраховували на гарний врожай. Але потім настала посуха, і по основній нашій культурі — кукурудзі, ми побачили, що він буде меншим, аніж очікували. Хоча рослинники і технологій дотримувалися, і добрива вносили, і посіви від шкідників захищали. Та й посіяно було насіння високих репродукцій.
Найбільше від посухи постраждали Глобинський, Семенівський, Кобеляцький, Козельщинський, Кременчуцький і частково Новосанжарський райони, тут маємо урожай зернової кукурудзи 30-40 центнерів з гектара. Як для Полтавщини, то це майже неврожай. У середньому зараз намолочуємо на круг 53 центнери зерна кукурудзи, а в минулому році мали до 70 центнерів. Попри це Полтавщина вже зібрала понад 4 мільйони тонн збіжжя. А до кінця року буде ще близько семисот тисяч тонн. Це непогано, враховуючи, що на кожному із 600 тисяч гектарів качанистої ми втратили 1,5 тонни зерна. Фактично один мільйон тонн збіжжя ми втратили саме на кукурудзі.
Цього року понад 15 відсотків у структурі посівних площ області займає соняшник. Його вже намолочено 670 тисяч тонн зерна за середньої урожайності 25 центнерів з гектара. Зараз завершуємо збирати сою, якої в нас посіяно чи не найбільше в Україні — 208 тисяч гектарів. Уже маємо 300 тисяч тонн сої, середня врожайність якої становила 16 центнерів. Ранні зернові у нас цього року вродили гарно, але не так щедро, як у 2013-му.
— Тактика області щодо збільшення площ пізніх культур була виправданою?
— Звичайно, бо це культури експортоорієнтовані. Крім того, соя потрібна на корм худобі. Правда, ціни на неї і на соняшник цього року нижчі, ніж торік. А якщо в перерахунку на долари, то це взагалі ціна неадекватна, водночас матеріально-технічні ресурси різко подорожчали.
Експортують утричі більше, ніж імпортують
— У РФ через неврожай у Сибіру більш ніж удвічі подорожчала гречана крупа. А ми їстимемо гречаники?
— Так, бо в нас цього року гречка і просо вродили краще, ніж минулого. Для них такі погодні умови виявилися сприятливими. За потреби області по 4 тисячі тонн обох видів круп маємо їх відповідно по 6 тисяч тонн. А ось належних потужностей із переробки круп’яних культур у нас немає. Миргородський комбінат хлібопродуктів ледь не збанкрутував і тільки-но стає на ноги. І зараз питання узгоджується з радою кредиторів для того, щоб залучити туди інвесторів. У відділенні «Ромодан» уже зроблено відповідну реконструкцію, але сам завод із переробки круп’яних культур на сьогодні працює упівсили. А невеликі крупорушки, що є в області, не забезпечать повністю потребу ринку в цих крупах. Тому вони надходять сюди з інших областей. Хоча, повторюся, у нас є з чого приготувати ці крупи.
— А свого цукру і за помірною ціною полтавцям вистачить?
— Його вистачить, але скільки він коштуватиме у роздрібній торгівлі, наразі невідомо, бо цукровики заявляють, що собівартість кілограма цукру буде не менш ніж 10 гривень. На сьогодні ми вже 85 відсотків цукрових буряків зібрали. Середня врожайність цукристих становила 400 центнерів із гектара. Їх переробляють на п’яти заводах області. Процес йде активно, з нового врожаю вже виготовлено понад 100 тисяч тонн цукру. А до кінця сезону цукроваріння його буде вироблено близько 220 тисяч тонн. Полтавщина залишається лідером і з виробництва олії.
— Область продає сільгосппродукцію за кордон?
— За минулий рік у загальному експорті з області сільгосппродукція становила 22 відсотки, а тільки за перше півріччя поточного — 25 відсотків. При цьому реалізація здійснюється саме в європейські країни. Позитивне у нас і сальдо експорту. Останніми місяцями експортуємо сільськогосподарської продукції утричі більше, ніж імпортуємо.
— Чи продовжуєте відроджувати тваринництво, залучати сюди новітні технології й інвестиції?
— Так, у цій галузі в нас позитивна динаміка розвитку. За 9 місяців приріст валового виробництва продукції тваринництва становив 104 відсотки, а у сільгосппідприємствах — 108 відсотків. За цей період всіма категоріями господарств вироблено 621 тисячу тонн молока — на 3 відсотки більше порівняно з відповідним періодом минулого року, і це другий показник в Україні. У сільгосппідприємствах його вироблено 320 тисяч тонн, а це майже 7 відсотків приросту.
З початку року в нас вироблено від корови 4,6 тисячі кілограмів молока — на 273 кілограми більше, ніж торік. А до кінця четвертого кварталу вийдемо на цифру 6 тисяч кілограмів. А в окремих підприємствах буде і 7 тисяч кілограмів, і навіть більше. Виробництво м’яса з початку року в області збільшилося на 12 відсотків. Тобто за темпами і обсягами виробництва тваринницької продукції Полтавщина останніми роками стабільно на перших позиціях у країні.
Прем’єр аграріїв не зобидить
— На ринках області реалізується тваринницька продукція власного виробництва чи є польська, білоруська?
— Сьогодні наші ринки без кордонів, глобалізуються, тому до нас заходить продукція і з-за меж області. Це закономірний процес, Полтавщина поки що не виробляє стільки м’яса, щоб його вистачило для задоволення потреб населення у цьому продукті. Разом із тим у нас немає засилля імпорту, полтавці споживають м’ясну продукцію переважно вітчизняного виробника. Наскільки мені відомо, така ситуація і в інших областях.
— А як в області пройшла осіння посівна кампанія?
— Добре. Цього разу під озимі культури ми відвели 266 тисяч гектарів, майже стільки ж, як і торік. Із них на зерно посіяно 260 тисяч гектарів, або на сім тисяч гектарів більше, ніж у 2013 році, і на 20 тисяч гектарів більше посіяли озимої пшениці. Усе посіяне вже зійшло.
— А я люблю житній хліб!
— І я люблю, з висівками. Але жита ми, на превеликий жаль, посіяли лише 2,5 тисячі гектарів, тоді як минулого року його в нас було 8 тисяч гектарів. Причиною стала закупівельна ціна. Аграрії не хочуть його сіяти тому, що хлібопекарські підприємства пропонують за тонну жита всього 1 300 гривень. Така ціна жита не перекриває навіть його собівартості. Це велика проблема, про яку я доповів і представникам Мінагрополітики. Треба вживати якихось заходів, бо через таку цінову політику цю культуру в нас узагалі ніхто не сіятиме. Аграрії собі на збиток не працюватимуть. Мені про це так і сказали у приватних розмовах.
Трохи заспокоїлися аграрії, коли, перебуваючи в Полтаві, Прем’єр-міністр заявив, що у 2015 році не переглядатимуть розмір і форму оподаткування сільгоспвиробників.
Але ми всі розуміємо, що коли МВФ вимагає від України зняття пільг із ПДВ, щодо сплати фіксованого податку, то рано чи пізно їхні вимоги задовольнять. Сподіваємося на Прем’єра, який пообіцяв, якщо це відбуватиметься, зробити так, щоб аграрії це не відчули.
Я також підтримую аграріїв у тому, що має бути єдиний земельний податок, який би акумулював усі види податків. І щоб були преференції для підприємців, які займаються тваринництвом. Тільки таким чином зможемо зацікавити людей і надалі ним займатися.
Насамкінець зазначу, що через інфляцію ми матимемо у цьому році значне зниження рентабельності виробництва, прибутковості господарств. Але я вірю, що це явище тимчасове, і як тільки запрацює наша новообрана ВР, Кабмін у оновленому складі, вони всі наші наболілі питання вирішать, і в аграрному секторі працювати буде не тільки вигідно, а й престижно.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ФРОЛОВ. Народився у квітні 1962 року в Донецьку. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавська державна аграрна академія), за фахом — економіст-організатор сільськогосподарського виробництва. З 2003 року — перший заступник начальника управління сільського господарства Полтавської облдержадміністрації, із серпня 2012-го — начальник управління, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.
А ТИМ ЧАСОМ
Курс — на Захід!
Тваринники Полтавщини вже готові експортувати свою молочну продукцію до країн Європи. Як повідомив голова Полтавської облдержадміністрації Віктор Бугайчук, на цей час більшості критеріїв щодо якості та інших необхідних показників для відправки полтавської продукції за кордон відповідають тамтешні яйця і м’ясо птиці. Але вже найближчим часом закордонні споживачі матимуть змогу ласувати і полтавськими сирами та молоком. Підприємства області вже приводять своє виробництво до технічних вимог ЄС.
За його словами, такому повороту подій посприяло зменшення експорту вітчизняної тваринницької продукції до Росії. З вересня в області працюють моніторингові місії Євросоюзу, що вивчають рівень якості продукції наших сільгоспвиробників. Остаточно висновки оприлюднять після завершення роботи місій. Однак за попередніми результатами європейці задоволені рівнем якості нашої тваринницької продукції.
Ми в Google+