Заступник голови  облдержадміністрації 
Сергій ГРАЧОВ

Як відомо, кожна область має свою специфіку. Приміром, Запорізька належить до зони ризикованого землеробства, але попри це тут більше розвинене рослинництво, ніж тваринництво. Про те, на що робитиме ставку область цього року, проблеми і здобутки запорізьких аграріїв — наша розмова із профільним заступником голови облдержадміністрації Сергієм ГРАЧОВИМ.

—  Сергію Володимировичу, які виклики постають перед запорізькими сільгоспвиробниками? І що робите для їх запобігання?

— Задля розв’язання проблем аграріїв нині реалізуємо 9 регіональних програм за кошти облбюджету. Зокрема, дрібним приватним  тваринницьким господарствам компенсуємо 5 тисяч гривень за голову молодняку великої рогатої худоби і 30% витрат на електроенергію при зрошенні. Наразі в області близько 50 тисяч гектарів зрошуваних земель, ще 150 тисяч  прагнемо відновити, аби наблизитись до 250 тисяч, що були за радянських часів. Щоб при посушливому літі та весні не втрачати  врожаї, торік провели інвентаризацію внутрішніх зрошувальних систем і зіткнулись із проблемою: чинні закони нічого не кажуть про безгоспні трубопроводи, які неможливо передати з балансу на баланс.

За програмою «Сільське подвір’я» селяни мають змогу отримати фінансову підтримку на газифікацію, придбання, ремонт житла,  індивідуальне житлове і промислове будівництво на селі, купівлю тварин або саджанців. Плануємо також регулювати і підвищувати якість місцевої агропродукції і преміюватимемо кращих комбайнерів під час  жнив-2013 «Призом Мартиненка» (заслужений механізатор України). На це передбачено 100 тисяч гривень.

Окремим рядком прописана програма підвищення родючості грунтів, за якою кожен фермер зможе замовити в нашому науково-дослідному інституті розробку карти поля для «точного землеробства».

Додаткового фінансування з бюджету потребує регіональна програма з оновлення рибного господарства. На неї передбачено витратити 700 тисяч гривень. А щоб досягти екологічного балансу у річці Дніпро і відновити  живі ресурси,  треба як мінімум 5 мільйонів.

Крім того, компенсуємо кредитні ресурси для хлібопекарів. За завданням голови облдержадміністрації Олександра Пеклушенка, розробляємо програму з підтримки малих пекарень потужністю 2—3 тонни хлібобулочної продукції на добу, щоб демонополізувати ринок і головне — постачати хліб  туди, куди великий виробник не хоче їхати. Щоб аграрії були в курсі всіх змін у галузевому законодавстві, новаціях тощо, двічі на місяць виходитиме електронний інформаційний «Аграрний бюлетень». Підписатись на нього  можна безплатно.

 

Телятко виблискує, якщо догляд належний. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ


—  З огляду на специфіку регіональних кліматичних особливостей і родючість грунтів, які культури найбільш прийнятні для аграріїв області? Чи справді запоріжці перебирають площі під соняшник і  виснажують родючість земель?

— Кожен власник чи орендар понад 100 тисяч гектарів землі розробляє проекти сівообігу. Там розписані всі види культур. У цілому для нас пріоритетними є ячмінь, пшениця, жито, соняшник. Треба збільшувати площі під ріпаком, соєю, горохом, проте, щоб ці високоприбуткові культури вродили,  потрібно зрошення.

Щодо соняшника, то більша частина зібраного насіння йде на експорт. Тоді як значну його частину можна було переробляти у нас, зважаючи на кількість переробних підприємств. Як на мене, зменшувати площі під соняшником не обов’язково. Якщо дотримуватись технологій і порад Науково-дослідного інституту олійних культур, втрати родючості грунтів будуть мінімальними. На жаль, сьогодні частіше вже йдеться не стільки про виснаження грунтів, а про потребу відновлення родючого шару — гумусу, у тому числі за рахунок органіки, побічного продукту тваринництва. Позиція регіональної влади така: сільгоспвиробник, який дотримуватиметься технології, отримуватиме підтримку обласного бюджету.

—  Чи спонукає конкуренція запорізьких тваринників  до впровадження високих технологій?

— Звичайно, це реалії сьогодення. Для нормального розвитку галузі потрібні великі площі під кормову базу і значні капітальні інвестиції. А це великі ризики. Якщо ринок обвалився, то інвестиції   перетворюються  не  у залишкову вартість, а в нуль. Адже нікому не потрібні поодинокі тваринницькі комплекси серед степу. Тваринництву потрібен стабільний банк землі. Адже немає землі — немає кормів.  Справді, можна годувати тварин сухими кормами, преміксами, але  одразу значно підвищується собівартість продукції. Сьогодні немає жорсткої конкуренції між тваринниками на території області. Втім, вона є між місцевою і привозною продукцією. Ми вступили в СОТ і, на жаль,  не захищаємо свого виробника. Тим часом, повинні не імпортувати  м’ясну і молочну продукцію, а   експортувати її.

У молочному тваринництві маємо ще одну проблему — якості молока. В ідеалі має бути, як у господарстві «Росія», що у Бердянському районі, де відбір молока від корови повністю механізований. Натомість досі отримуємо майже 80% промислового молока з приватно-індивідуальних господарств. Зрозуміло, у кожному дворі корів утримують по-різному, тож і якість молока там різна. А з іншого боку, дрібне приватне тваринництво чи не єдиний спосіб виживання населення на селі. Маємо вирішити ці два питання.

Вбачаємо вихід у створенні обслуговуючих або виробничих кооперативів: коли власником  поголів’я  буде широкий прошарок селян, а корів утримуватимуть  і  доїтимуть централізовано. Тоді й матимемо якісний продукт і відповідального за це.

—  Чи зможемо відродити  власні молокопереробні підприємства?

— Голова облдержадміністрації Олександр Пеклушенко доручив відродити  промислове виробництво молокопродуктів у регіоні і безпосередньо у Запоріжжі. Адже на відміну від переробки олійних культур, де щільність підприємств найбільша в Україні, з молокопереробкою маємо прогалину. Є кілька невеличких сирних  заводів у Дніпрорудному, Веселому тощо, але повною мірою вони не забезпечують потреби населення у молоці. Для того, щоб по-серйозному зайнятись промисловою переробкою, маємо досягти стабільного  виробництва доступної  і якісної сировини, над чим нині й працюємо.

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

 

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ГРАЧОВ. Народився 20 грудня 1974 року в м. Василівка Запорізької області.  Випускник  факультету приладобудування  Запорізького державного технічного університету. До листопада 2012-го очолював Василівську райдержадміністрацію (Запорізька обл.). Нині — заступник голови облдержадміністрації, депутат Запорізької  облради — член постійної комісії депутатської комісії з питань будівництва, транспорту, зв’язку та паливно-енергетичного комплексу.