Миргород на Полтавщині відомий у світі не тільки як знаменитий курорт, а й як місто, відкрите до всього нового й прогресивного, де реалізують багато міжнародних пілотних проєктів. Особливий прогрес у різних галузях господарювання й життєдіяльності в Миргороді відчули завдяки децентралізації. Про нові можливості міської громади й реформи «Урядовому кур’єру» розповів Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА.
— Сергію Павловичу, ви казали, що хочете зробити Миргород туристським центром країни.
— Це одне із ключових завдань міської влади. Постійно здійснюємо його промоцію: створили віртуальні 3D-тури центральними вулицями Миргорода з показом об’єктів історико-культурної спадщини та туристсько-рекреаційної інфраструктури на нашому офіційному вебсайті.
Підвищенню якості презентації туристично привабливих локацій в інтернеті, кількості відпочивальників та гостей міста сприяють і панорамні фото та віртуальні тури на гугл-мапі.
Всебічно вдосконалюємо туристично-рекреаційну інфраструктуру. Активізували кластеризацію роботи суб’єктів господарювання туристично-рекреаційного бізнесу. Підготували план місцевого економічного розвитку цього бізнесу в межах реалізації європейської ініціативи «Мери за економічне зростання». Торік провели вісім фестивалів, з них два міжнародні і три всеукраїнські. Наймасштабніші — фестиваль національних культур «Місто миру збирає друзів», X фестиваль грузинської культури в Україні й VI всеукраїнський ковальський фестиваль ножових майстрів, присвячений пам’яті загиблих у зоні АТО українських майстрів-ковалів.
На мультикультурне дійство «Місто миру збирає друзів», яке відбулося у День міста, до нас уперше прибули дипломати з багатьох країн, керівники національних спільнот, творчі колективи міст-побратимів Миргорода й танцювальні та вокальні гурти більш ніж 20 національностей.
— Чи став Миргород велосипедним містом?
— Ще ні, але справді, згідно з підрахунками, за годину в центрі Миргорода велосипедистів проїжджає більше, ніж у Львові чи Києві, хоч у нас менше населення. Тому активно розбудовуємо велоінфраструктуру. Разом з експертами з Асоціації велосипедистів Києва за грантової підтримки розробили й затвердили на сесії велоконцепцію міста. Залучили 500 тисяч гривень з обласного бюджету й 5 мільйонів гривень з державного на будівництво велодоріжки на вулиці Гоголя.
Проводимо постійну промоцію велосипеда як екологічного й економного виду транспорту, креативні велопаради.
— Наскільки якісні транспортні послуги отримують миргородці?
— Пасажирська транспортна мережа в нас складається із 22 автобусних маршрутів, на яких працює 29 автобусів. Європейські партнери допомогли нам налагодити GPS-моніторинг міського пасажирського транспорту, обладнати зупинки інформаційними табло.
Є нагальна потреба створити комунальний автопарк для забезпечення пільгового проїзду, підвезення учнів до школи, перевезення у вечірній час. Поки що компенсуємо з міського бюджету витрати приватним перевізникам, які займають монопольне становище на ринку пасажирських перевезень. Актуальним для міста залишається запровадження електронних квитків для пільгових категорій населення.
— Як у Миргороді проходить адміністративно-територіальна реформа?
— На Полтавщині ми першими звернулися до представників сільських громад із пропозицією приєднатися до міста й стати миргородською громадою. Десятьом сільським радам було направлено офіційні листи. Але не всі вони готові до об’єднання.
Запропонували їм муніципальну співпрацю в межах проєкту міжнародної технічної допомоги ПРОМІС. Разом з Вовнянською, Гаркушинською, Дібрівською, Зубівською, Петрівцівською, Попівською, Слобідською, Хомутецькою, Шахворостівською і Ярмаківською сільськими радами розробили й затвердили стратегію розвитку Миргородського субрегіону на період до 2028 року. Фактично склали спільний план дій для нової територіальної громади.
— А які у вас реалізовані міжнародні проєкти із благоустрою?
— Місто задіяне у багатьох відповідних проєктах. Найвартісніший з них — проєкт USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії: м. Миргород» (20 мільйонів гривень), у межах якого проведено реконструкцію котельні.
У співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ реалізували проєкт «Енергоефективна реновація дошкільного навчального закладу № 5 «Сонечко». Знизили споживання теплової енергії в будівлі ДНЗ на 47%. Упроваджуємо два грантові проєкти на виготовлення документації з реконструкції будівлі Миргородської гімназії імені Т.Г. Шевченка тощо.
— Чи вдається вам залучати в економіку міста інвестиції?
— У нас створено сприятливі умови для інвесторів. Плідно співпрацюємо з Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCO. Нещодавно реалізували масштабний комплексний проєкт у галузі теплопостачання вартістю близько 700 тисяч євро. У співпраці з іншою організацією (Угода мерів) реалізуємо ще один, вартістю більш як мільйон євро.
Беремо участь у Надзвичайній кредитній програмі для відновлення України, яку фінансує Європейський інвестиційний банк. Її коштом реконструюємо історичні будівлі.
Співпрацюємо з Державним фондом регіонального розвитку, ЄС/ПРООН для ОСББ міста, Угодою мерів та Асоціацією енергоефективних міст України, Фондом держенергоефективності, впроваджуємо енергосервісні контракти й інше.
— У вашому місті відкрили перший на Полтавщині ЦНАП. Його вже, мабуть, треба модернізувати?
— Ми це вже зробили: розширили приміщення, тому що у ЦНАПу додалося повноважень, осучаснили його. Нині він надає більш як 170 адміністративних послуг, зокрема 10 послуг районної державної адміністрації. До речі, в області ми першими об’єднали міський і районний ЦНАПи. Торік у повному обсязі запрацював електронний сервіс Державного земельного кадастру.
Встановили у ЦНАПі обладнання для оформлення та видачі біометричних закордонних паспортів громадянам України та паспортів громадян України у вигляді ІD-картки. Забезпечили умови для осіб з обмеженими фізичними можливостями та осіб з малими дітьми. За грантові кошти закупили туди нові меблі, комп’ютерну техніку, стелажі для архівної кімнати, встановили електронну чергу. І нині це один з найкращих ЦНАПів в області.
— Півтора року тому громада Миргорода взяла під опіку первинну систему медицини, планували збільшити кількість ФАПів у мікрорайонах.
— За цей час ми зробили медичні послуги значно доступнішими для містян. Створили комунальне некомерційне підприємство «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», на утримання якого торік надали з міської скарбниці 4,7 мільйона гривень, у всіх мікрорайонах облаштували амбулаторії сімейної медицини. Таких сучасних медичних закладів сім. При амбулаторіях є денні стаціонари, і це зручно для людей, адже там створено належні умови для виконання певних маніпуляцій.
У цьому році плануємо реалізувати проєкт-переможець громадського бюджету Миргорода: встановити обладнання УЗД. Щоб якісне безплатне УЗД-обстеження могли проходити всі жителі міста, незалежно від того, з яким сімейним лікарем підписано декларацію.
— Чи виконало місто програму «Питна вода Миргородщини», розраховану на період до 2020 року?
— Так. Побудували 9 кілометрів вуличних водогонів, проклали труби до 50 будинків пільгових абонентів користувачів вуличних колонок, відремонтували 21 колодязь. І тепер набагато більше містян мають доступ до якісного централізованого водопостачання. На ці роботи використано 1,8 мільйона гривень грантових коштів, 2,3 мільйона гривень з міського бюджету й ще майже 200 тисяч гривень надали члени громади.
Торік почали капітально ремонтувати зливово-каналізаційну мережу на вулиці Комарова, орієнтовна вартість ремонту якої становитиме 2 мільйони 600 тисяч гривень, і в цьому році плануємо завершити роботи.
— Які завдання вирішуватимете у найближчій перспективі?
— Передовсім ті, які визначено Програмою соціально-економічного розвитку громади й Стратегією Миргородського субрегіону. І надалі капітально ремонтуватимемо міські дороги й тротуари, займатимемося благоустроєм, проєктною діяльністю, розвиватимемо туристичний напрям. Дуже хочеться, щоб життя у нашій громаді було комфортним, а громадяни — щасливими й забезпеченими.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій СОЛОМАХА. Народився у травні 1961 року в селищі Комишня Миргородського району Полтавської області. Закінчив з відзнакою природничий факультет Полтавського педінституту імені В.Г. Короленка (учитель біології та хімії), факультет економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (менеджер організацій). Трудову діяльність розпочав у 1983 році в Червонозаводській середній школі №2. 1985-го після служби у ЗС переїхав до Миргорода. Викладав хімію, працював заступником директора школи, заступником начальника відділу освіти міськради.
2002 року його призначено заступником Миргородського міського голови.
Із 31 жовтня 2010-го — Миргородський міський голова.
Ми в Google+