ВИТОКИ
Образ Великого Кобзаря, його творчість
супроводжують українців,
хоч би в яких
закутках планети вони перебували
Юрій КОСТЕНКО,
Надзвичайний і Повноважний Посол у Китайській Народній
Республіці
Не є винятком і Китай. З другої половини ХІХ століття українці активно освоюють північно-східну частину Піднебесної, переважно Манчжурію та Харбін.
У цьому місті у 1920-1930 роках проживало приблизно 15 тис. українців, а загалом у Манчжурії — від 30 до 45 тис. осіб. Діяли українські школи і гімназії, об’єднання, зокрема, Рада української національної громади, Союз української молоді, Просвіта, видавались газети. У Харбіні і Шанхаї українці мали свої радіопрограми. Звичайно, українські громади регулярно проводили заходи, присвячені Т. Шевченку, друкували у своїх виданням його твори.
Твори видавалися 44 рази
Уперше ім’я Т. Шевченка прозвучало в Китаї у 20-ті роки ХХ століття. 1912 р. в газеті «Мінсінь жибао» («Воля народу») відомий китайський письменник Чжоу Цзожень (1885—1968) умістив докладну розповідь про Т.Шевченка і подав перекладений старою літературною мовою «веньян» вірш «Ой три шляхи широкії». 1921р., до 60-х роковин від дня смерті Т.Шевченка, у журналі «Сяошо Юебао» («Щомісячник прози») інший відомий китайський письменник Лу Сінь (1881 — 1936) надрукував переклад розділу «Стислий огляд української літератури» із книжки німецького літературознавця Густава Карпелеса «Загальна історія літератури».
Цей розділ став першим систематизованим дослідженням української літератури в Китаї. У ньому особлива увага приділена творчості Кобзаря, вміщено два його вірші, перекладені з німецької та російської мов. Перший — «Заповіт» у перекладі самого Лу Сіня, другий — «Сонце заходить, гори чорніють» у перекладі видатного китайського письменника, головного редактора журналу «Сяошо Юебао» Мао Дуня.
Відтоді, особливо в період 1949-1965 років, коли відбувався інтенсивний культурний обмін, твори Шевченка видавалися 44 рази, серед них понад 170 поезій, п’ять прозових творів, 33 уривки зі щоденників і листів. Майже 40 китайських літературознавців брали участь у перекладі та популяризації творів Кобзаря в Китаї. Серед них, окрім згаданих, — Сяо Сань, Чень Юань, Сунь Вей, Мен Хай, Чжан Тесянь, Ге Баоцюань та ін.
Найвидатнішим китайським шевченкознавцем на сьогодні залишається знавець слов’янських літератур, перекладач, літературний критик професор Ге Баоцюань (1913 — 2000), який тривалий час обіймав посаду старшого наукового співробітника Інституту зарубіжної літератури Академії суспільних наук Китаю.
У 1983 році у шанхайському видавництві «Івень» («Перекладна література») в серії «Бібліотека шедеврів світової літератури» вийшла книжка «Вибране віршів та поем Т. Г. Шевченка». До неї увійшло близько 80 поем і віршів, автобіографія поета, його автопортрети, із десяток малюнків, відтворено скануванням частину оригіналу «Заповіту». У передмові Ге Баоцюаня докладно розкрито основні віхи життя та творчості Т.Шевченка, його ставлення до китайського народу, китайської цивілізації.
Переклав «Катерину»
Вважається, що найдосконаліші переклади творів поета ввійшли до «Збірки поезій Т.Шевченка», виданої у 1990 році Видавництвом іноземної літератури «Ілінь» («Ліс перекладів»). Ге Баоцюань зробив переклад з українського оригіналу — академічного видання «Кобзаря» 1984 р.
До творчості Т. Г. Шевченка зверталися й інші діячі культури Китаю. Видатний перекладач, письменник і художник, який нині працює у Пекіні, Гао Ман у статті «Розмова про Україну» так пояснює своє захоплення постаттю Кобзаря: «...Багато років потому я пережив різні політичні рухи, став мудрішим, став глибше розуміти творчість Шевченка. З почуттів глибокої поваги до нього я переклав поему «Катерина», «Заповіт» та ін. Я звертався до досвіду перекладачів-попередників, проте у власних перекладах хотів втілити свої почуття, ще раз виявити повагу та любов до цього видатного поета-співця України.
У 1989 році я реалізував свій давній задум: власним пензлем на папері «сюаньчжи» створив величний образ видатного українського поета, над яким зібралися хмари».
Репродукції картин з відповідними коментарями автор опублікував у своїх книжках. Так, у виданні «Крила історії — вивчаючи видатних діячів культури» Гао Ман викладає розгорнуту біографію поета, вміщує портрети Кобзаря та зображення його пам’ятника у Києві. «Сповнений глибоких почуттів любові до Шевченка, я намалював його портрет на фоні Дніпра», — пише китайський митець.
Оригінал цієї виразної картини, у верхній частині якої китайською мовою викладено текст «Заповіту», на постійному зберіганні перебуває у Музеї літератури Пекіна.
Твір художника став темою для вірша відомої української поетеси Людмили Скирди, що увійшов до її виданої у Пекіні книжки китайською мовою «Мелодії чотирьох сезонів»:
О, Гао Мане,
твій портрет Тараса,
Мабуть, один з найкращих
в цьому світі,
Твоя рука лежить
на «Заповіті»,
Рядки якого – вічності
окраса,
Тому ви вдвох, неначі
друзі разом
Десь летите над людством
і над часом.
Один з найкращих у світі пам’ятників
Є в китайській столиці ще одне місце, пов’язане з пам’яттю про Т. Г. Шевченка. В одному з центральних парків міста «Чаоян» 8 серпня 2008 року, у день відкриття Пекінської Олімпіади, було урочисто відкрито пам’ятник Кобзарю. Його автором є видатний китайський скульптор, куратор Музею мистецтв Цзіньтай, член Постійного комітету Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради КНР Юань Сікунь. Пам’ятник являє собою бронзове погруддя поета на постаменті.
У виданій в Пекіні у 2010 р. китайською мовою книжці поезій Людмили Скирди «Подих Китаю» є цикл «Вірші з нагоди знайомства зі скульптором Юанем Сікунем». В одному з них поетеса пише:
З мого вікна видно
парк Чаоян.
Я бачу озеро, на ньому
безліч човнів,
Довкола озера алея,
здається безкінечна...
Саме на цій алеї, але
з тамтого боку озера,
Стоїть пам’ятник Шевченку —
один з найкращих у світі.
Поет іде супроти вітру
у потужному пориві,
І, здається, немає
такої сили, щоб його зупинила.
Прекрасне творіння
Юаня Сікуня!
Варто зазначити, що окремі університетські курси вищих навчальних закладів Китаю, наприклад, зі світової літератури, передбачають вивчення поетичної творчості Великого Кобзаря, а наукові програми Інституту світової літератури Академії суспільних наук Китаю та Центру вивчення Росії та України Уханського університету — відповідні дослідження.
З відкриттям у березні 1993 року в Пекіні Посольства України в КНР щороку в українському диппредставництві проводяться заходи зі вшанування пам’яті Великого Кобзаря. Інформацію про них розміщують на сайті Посольства. З 2009 року вже стало доброю традицією у шевченківські свята покладання дипломатами квітів до пам’ятника Т. Шевченку в парку Чаоян.
7 квітня 2009 р. уперше в одному з найстаріших вищих навчальних закладів КНР — Пекінському університеті було проведено літературно-мистецький вечір, присвячений 195- річчю з дня народження Т. Шевченка. Серед промовців з китайської сторони були керівники університету, літератори, вчені, викладачі та перекладачі творів поета. На заході була вдова відомого китайського знавця творчості видатного українця та перекладача Кобзаря Ге Баоцюаня пані Лян Пейлань та один з найавторитетніших у Китаї дослідників слов’янських літератур професор Лі Мінбінь. У виконанні китайських студентів та аспірантів лунали безсмертні вірші та пісні Тараса українською та китайською мовами.
На вечорі розповсюджували буклет, виданий китайською мовою, з біографією поета, репродукціями його картин, кількома поезіями, а також статті китайських науковців: доцента Науково-дослідного інституту світової літератури Пекінського університету Лін Цяньхоу й магістра факультету російської мови та літератури цього університету Тан Вея «Тарас Шевченко в Китаї», професора Пекінського педагогічного університету Тань Деліня «Незабутня подорож на батьківщину Шевченка»; професора Лі Мінбіня «Дослідження Шевченка знавцем української літератури Ге Баоцюанем». Матеріали літературно-мистецького вечора згодом були видані у формі інформаційного диска.
18 березня 2011р. у Пекінському музеї мистецтв Цзіньтай відбулося урочисте відкриття виставки факсимільних копій офортів Тараса Шевченка з нагоди 197-ї річниці від дня його народження. На заході були представники місцевих мистецьких і ділових кіл, Пекінського університету іноземних мов, викладачі та учні початкових класів двох столичних шкіл. У виступі куратора музею Юань Сікуня йшлося про блискучу форму, глибоку змістовність Тарасових офортів та необхідність передавати художні традиції прийдешнім поколінням. Школярі Балічжуанської та Ванхуалуської шкіл Пекіна прочитали уривки із «Заповіту» та поеми «Сон» в перекладі китайською мовою.
Виставка офортів Т. Г. Шевченка була представлена також 28 березня 2011 року в Китайському університеті політичних наук і права у рамках проведення Дня України в цьому вищому навчальному закладі китайської столиці.
Отже, сьогодні можна із впевненістю говорити, що ім’я Т. Г. Шевченка має постійну прописку в культурному просторі сучасного Китаю. Але, безперечно, його творчість ще мало відома широкому загалу китайського суспільства. Тому пріоритетним завданням є перевидання «Збірки поезій Т.Шевченка» у перекладі Ге Баоцюаня, що стане вагомим внеском у світову шевченкіану.