Консультує Наталія ПІДДУБНА,
керівник Центру безоплатної правової допомоги
Чернігівського громадського комітету захисту прав людини:

Що робити з нерухомістю на півострові?

Я не знаю, що робити далі з моєю нерухомістю та іншим майном, що розташоване в Криму, зокрема у місті Севастополі. Засоби масової інформації мало висвітлюють цю тему, тому в мене паніка. Та й у моїх знайомих також. Чи може хоч хтось щось порадити або підказати?

Валентина НАЗАРОВА, м. Черкаси

— Варто зазначити, що хвилюватися громадянам, що мають нерухоме майно в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, не потрібно, якщо у вас є на руках документи, що підтверджують ваше право власності на нього — на земельну ділянку, будинок або квартиру.

Документами, що підтверджують право власності, є власне свідоцтво про право власності на квартиру, будинок та земельну ділянку (якщо оформлювали право власності з 2013 року) або державний акт (на земельну ділянку — якщо оформлювали до 2013 року).

Окрім того, якщо ви отримували спадщину та маєте на руках свідоцтво про право власності на спадщину за законом або заповітом і не встигли оформити власність, вам також нічого не загрожує.

Однак у таких умовах, на жаль, реалізувати своє право розпорядження власністю ви не зможете, адже Міністерство юстиції України закрило доступ до реєстрів задля того, щоб не було спекуляцій з боку нотаріусів або інших осіб. Тому якщо ви хочете продати або подарувати своє нерухоме майно, маючи правовстановлюючі документи на нього,  можете звернутися до нотаріуса в Україні і реалізувати своє право.

Якщо ж ви не маєте взагалі жодних документів на нерухоме майно, що розташовується на території Кримського півострова, тоді ситуація неоднозначна. Саме тому ви можете звернутися до юристів за роз’ясненням цього питання та отриманням правової допомоги, адже кожна ситуація може по-різному вирішуватись.

Чи не втратимо службове житло?

Ми тривалий час мешкали в Криму, але власне житло так і не придбали, користувалися службовою квартирою. Після подій, що відбулися на півострові, змушені були виїхати на материк і тепер проживаємо в батьків у Чернігівській області. Однак продовжуємо сподіватися, що з часом повернемося до Криму. Та чи зможемо повернутися у свою квартиру? Тому цікавимось: якщо людина проживала у службовій квартирі в Криму, але нині виїхала на материк і зареєструвалась в іншому місті України, то чи не означає це, що разом з кримською пропискою вона втратить і житло?

К. ПОЛЯНИЧУК, Чернігівська область

— На це запитання досить складно відповісти, адже службовим житлом користується велика кількість громадян. Перелік категорій працівників, яким може бути надано в користування житлове приміщення, визначається законодавством. У ситуаціях, передбачених законодавством, Кабінет Міністрів України може визначити окремі категорії військовослужбовців, яким можуть бути надані в користування службові приміщення (ст. 119 ЖК України).

Службове жиле приміщення — це окрема квартира чи кімната в комунальній квартирі, що затверджена як службове житло і надається особам, які, з огляду на трудові відносини, мають проживати за місцем роботи чи недалеко від нього.

Чинне законодавство передбачає виселення із службових житлових приміщень з наданням іншого житлового приміщення або без надання такого.

Так, відповідно до ст. 124 КЗпП України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією за власним бажанням, підлягають виселенню із службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Законодавство передбачає й випадки, коли особа не може бути виселена із службового житла без надання їй та членам її сім’ї іншого приміщення. Це стосується інвалідів війни та інвалідів із загалу інших військовослужбовців, передбачених законодавством; учасників війни, їхніх сімей; інвалідів рядового та начальницького складу ОВС, які стали інвалідами під час виконання ними службових обов’язків; працівників, які відпрацювали в організації, що надала їм службове житло, понад 20 років; осіб, які звільнилися з посади, що дає право на службове житло, але не звільнилися з організації; осіб, яких було звільнено через ліквідацію організації, за скороченням чисельності або штатів працівників; пенсіонерів, інвалідів І та II груп і членів їхніх сімей; одиноких осіб, з якими мешкають неповнолітні діти (ст. 125 ЖК України).

Оскільки в таких ситуаціях набувальна давність не поширюється, а при переїзді особа отримає інше службове житло або компенсацію, можна вважати, що вона втратить право на службове житло в Криму, якщо переїзд пов’язаний зі зміною умов праці.

Сторінку підготувала Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр», за підтримки Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги 

 

Шановні читачі «Урядового кур’єра»!

Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його на адресу: 01008, м. Київ, вул. Садова, 1, редакція газети «Урядовий кур’єр» або на електронну скриньку az@ukcc.com.ua