1. Які будівельні роботи не потребують документів на їх виконання і після їх закінчення об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію?
Звертаю увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 за №406 затверджено вичерпний перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
2. Які правопорушення у суб’єктів містобудування протиправні та яка відповідальність за ці правопорушення у містобудівній діяльності?
Правопорушення у сфері містобудівної діяльності — протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб’єктів містобудування — юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).
Аналогічну норму визначено у ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення і щодо фізичних осіб: «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено нормами ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та ст.ст. 96 та 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Чи потрібний підпис архітектора на відповідному акті в разі реконструкції об’єкта архітектури?
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Архітектор — автор проєкту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора — автора проєкту або уповноваженої ним особи такий акт нечинний.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації здійснюється прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. У декларації про готовність об’єкта до експлуатації зазначено звіт про проведення технічного обстеження (за потреби) та відмітку про проведення технічного обстеження (за потреби). Чи обов’язково подавати такий звіт про проведення технічного обстеження і зазначати його в декларації разом з відміткою про проведення технічного обстеження?
Подання звіту про проведення технічного обстеження та зазначення інформації щодо такого обстеження визначено лише у разі прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об’єктів.
Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі порядок №461), у разі визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду його приймають в експлуатацію згідно з цим порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за підсумками проведення технічного обстеження такого об’єкта.
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об’єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проєктної та іншої технічної документації на об’єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об’єкта і складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього порядку.
Пронумерований, прошнурований звіт підписують та скріплюють особистою печаткою виконавця і затверджує суб’єкт господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).
Форму декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, наведено у додатку 5 порядку №461.
Форму звіту про проведення технічного обстеження наведено в додатку 1 до Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 за №976/32428 (далі порядок № 158).
Згідно з п. 5 розділу II порядку №158, технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводить виконавець (експерт (інженер) з технічної інвентаризації) під час їх технічної інвентаризації лише за підсумками попереднього (візуального) етапу обстеження з проставленням у технічному паспорті відмітки про проведення технічного обстеження (далі відмітка) за формою, наведеною в додатку 2 до цього порядку.
Відповідно до п. 2 розділу IІI порядку №158, замовник або уповноважена особа подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта або через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта, до якої додає:
1) примірник заповненої декларації;
2) звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу II цього порядку);
3) засвідчені в установленому порядку копії:
— документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт;
— технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього порядку);
— звіт про проведення технічного обстеження (далі звіт) за формою, наведеною в додатку 1 до цього порядку.
Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.
Заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта підписують співвласники земельної ділянки та/або зазначеного об’єкта (у разі їх наявності).
5. Чи має право ДАБІ проводити позапланові перевірки?
Відповідно до ст. ст. 41, 41-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 19 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553, п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19.08.2015 №698, передбачено проведення Держархбудінспекцією позапланових перевірок.
Ці нормативно-правові документи визначають вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок.
6. Який перелік документів потрібно подати суб’єкту містобудування, щоб розпочати будівництво чи реконструкцію об’єкта?
З урахуванням положень ст. ст. 34 та 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовникові та генеральному підрядникові чи підрядникові (якщо будівельні роботи виконують без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт подає замовник (його уповноважена особа) особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта не пізніше, ніж за календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, не вимагається.
Згідно з ч. 10 ст. 35 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт.
Право на виконання будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надано замовникові та генеральному підрядникові чи підрядникові (якщо будівельні роботи виконують без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт подається заява за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі порядок), а також документи, перелік яких встановлено у п. 27 цього порядку та ч. 3 ст. 37 вищезазначеного закону.
7. Як правильно зареєструвати декларацію про підготовку чи початок будівельних робіт і які підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру?
Виконання підготовчих робіт можна здійснювати на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт (ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до ч. 1 ст. 34 цього закону, залежно від класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю або видачі йому органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.
Підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт встановлено у ч. 4 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.
8. Як оформити дозвіл суб’єкту містобудування на виконання будівельних робіт?
Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт слід подати заяву за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 №466, а також документи, перелік яких встановлено у п. 27 цього порядку та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
9. Як подати декларацію фізичній та/або юридичній особі в електронному вигляді?
Для створення сприятливого середовища для ведення бізнесу Кабінет Міністрів 27.03.2019 ухвалив постанову №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (далі постанова №367), якою у сфері містобудівної діяльності запроваджується функціонування електронного кабінету замовника в порядку, затвердженому Мінрегіоном.
Після затвердження цього порядку Державна архітектурно-будівельна інспекція запровадить відповідний електронний сервіс.
10. Як правильно зареєструвати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації?
Для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювали на підставі будівельного паспорта, замовникові необхідно подати декларацію про готовність об’єкта за формою та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів (ч. 1 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461. Цей порядок визначає і форми декларацій.
11. Як узаконити самочинне будівництво за прискореною процедурою «будівельної амністії»?
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 03.07.2018 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28.08.2018 за № 976/32428, затверджено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі порядок №158).
Цей порядок встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме:
- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 300 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року;
- будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих до 12 березня 2011 року.
12. Які послуги в ДАБІ можна отримати в електронному вигляді?
Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 р. №466, і Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461, до внесення змін постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 2019 р. №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (далі постанова №367) було передбачено можливість подачі повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у цих повідомленнях, декларації про готовність об’єкта до експлуатації через електронну систему здійснення декларативних і дозвільних процедур у будівництві (https://e-dabi.gov.ua/).
Постановою №367 запроваджено електронний кабінет замовника — інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує електронний документообіг з питань декларативних і дозвільних процедур у будівництві та консультування, функціонування якої забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до законодавства з питань захисту інформації в порядку, визначеному Мінрегіоном. У зв’язку з цим функціонування сервісу https://e-dabi.gov.ua/ було припинено.
Після затвердження цього порядку Державна архітектурно-будівельна інспекція запровадить відповідний електронний сервіс.
13. Які найбільш поширені правопорушення у сфері містобудівної діяльності здійснюють суб’єкти містобудування і які повноваження та механізми впливу в ДАБІ для запобігання цим правопорушенням?
Державна архітектурно-будівельна інспекція України не веде звітності щодо окремих правопорушень суб’єктів містобудування.
Відповідно до п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складають протокол, видають припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис). У приписі обов’язково встановлено строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Серед визначених цим додатком видів порушень у сфері містобудівної діяльності за підсумками загального аналізу звітності порушень до найбільш поширених належать:
1) виконання підготовчих або будівельних робіт без набуття права на їх виконання;
2) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил або затверджених проєктних рішень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки;
3) незабезпечення замовником здійснення авторського і технічного нагляду, якщо такий нагляд обов’язковий згідно із законодавством;
4) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, стандартів і правил;
5) нестача або невідповідність інформаційного стенда вимогам законодавства;
6) передача замовникові проєктної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об’єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта.
Повноваження та механізми впливу Державної архітектурно-будівельної інспекції України для запобігання правопорушенням у сфері містобудівної діяльності визначено ст. ст. 38, 41, 41-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 19 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності», законами «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 19.08.2015 №698.
14. Чи можна знести об’єкти самочинного будівництва на підставі невиконання вимог припису ДАБІ?
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого для усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм неможлива, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням. Згідно із практикою Верховного Суду, такий вид справ розглядають у порядку адміністративного судочинства.
15. Які контрольні та дозвільні функції у сфері будівництва ДАБІ передала органам місцевої влади?
Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» від 09.04.2015 №320-VIII, визначено реформування чинної системи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом надання можливості міським, сільським та селищним радам утворювати власні органи архітектурно-будівельного контролю і розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
На сьогодні повноваження передано вже 101 органу місцевого самоврядування. Повний перелік таких органів та їхні контакти можна отримати на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України https://dabi.gov.ua/ у розділі «Децентралізація системи Держархбудконтролю».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ці виконавчі органи забезпечують реалізацію функцій щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів, а також здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо цих об’єктів.
Запитання можете надсилати на електронну адресу: expert@ukcc.com.ua
Ми в Google+