Нещодавно чернівецький видавничий дім «Букрек» спільно з київською журналісткою, письменницею, лауреаткою всеукраїнських літературних премій Галиною Дацюк за сприяння Українського культурного фонду та інформаційного партнерства UA:Радіо Культура втілили в життя унікальний культурологічний проєкт, який став соціальним. Ідеться про книжку «Одна з нас», де на 240 сторінках вмістилося 55 історій непересічних жінок, серед яких 17 — долі мужніх людей з інвалідністю.
Чому кожна розповідь проникає в душу? Добирала їх авторка-жінка, яка сама долає важку хворобу, допомагає не лише собі, а й ближнім, працюючи на радіо, очолюючи столичний жіночий центр «Спадщина», де й знаходила своїх героїнь.
Чому проєкт став соціальним? Бо книжка запрацювала на головну мету: підтримує тих, непересічні історії яких залишаються за лаштунками широкої аудиторії, допомагає не здаватися і зробити наступний визначальний крок у житті, зібравши в кулак всю волю і силу характеру. На щастя, учасники проєкту подбали про доступність видання: крім паперової, є аудіо— та електронна версії. Його отримали безплатно бібліотеки Донецька та Запоріжжя, Центр морально-психологічного забезпечення Збройних сил України, Асоціація жінок «Берегиня» в Луганську, волонтери.
За сприяння директора видавничого дому «Букрек» Дарини Туз-Максимець книжки як подарунки отримала старший науковий працівник відділу сучасної історії музею «Дрогобиччина» Марія Головкевич. Вона вже кілька років працює волонтеркою в Україні, підтримуючи морально й матеріально учасників АТО, родини загиблих.
У її рідному місті живе відома на всю Україну парамедик Ірина Іванюшко, яка втратила на сході України, підірвавшись на міні, обидві ноги й око. До її долі, п’ять років тому 25-річної студентки-першокурсниці Дніпропетровської медакадемії, поетеси була прикута увага людей з усіх куточків України, лікарів з різних країн. Художники проводили благодійні пленери та виставки, щоб зібрати кошти на її лікування і протезування. Однак з певних причин зробити наступний крок до нового народження не вдалося.
Закрилася, може, й не давши, як написала у своїй історії п’ятиразова паралімпійська чемпіонка майже землячка — уродженка Коломиї Олена Юрковська (залишилася через хворобу без обох ніг у 2,5 року) скласти руки навхрест для ланцюжка порятунку, який би витягнув з-поміж нас ще одну потребуючу. Такий ланцюжок дала Олені спершу матір, потім тренер Олександр Каурайнін, ще пізніше — щирі вболівальники, чоловік, теж паралімпієць, Людмила Кучма, подбавши про омріяне помешкання у Вишневому.
А що ж дрогобичанка Іринка? Нещодавно втратила матір. Через маленьке віконечко запаленої душі, каже пані Марія, пропускає її й дітей із продуктами та збіркою її поезій, що вийшла нещодавно. Дуже сподіваюся, додає, що вона і книжка, щирі сповіді бойових побратимів, учасників АТО Олени Якубової, Вікторії Дворецької, Ольги Смоленської та інших допоможуть їй. Наприклад, Ірини Цвіли, кінодокументалістки, яка зазнала важкої травми хребта, та повернулася до життя і творчості. Можливо, їхні історії розрадять нині Ірину Іванюшко, дівчину з поетичною душею і ніжним псевдо «Лютик».
«Іду до неї з книжкою «Одна з нас», — завершує сумні роздуми волонтерка і науковець Марія Головкевич, — щоб вона, побувши наодинці із зібранням дивовижних людських історій, нарешті, з’явилася поміж нас».
Ольга ЛОБАРЧУК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+