Ідеться про Систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), яка мала в автоматичному режимі перепиняти незаконне відшкодування ПДВ за комерційні операції, які насправді не відбувалися. Ця система запрацювала в Україні з 1 липня 2017 року відповідно до наказу Міністерства фінансів №567 і мала на меті запобігти незаконному відшкодуванню ПДВ. Але, як у нас часто трапляється, разом з водою вихлюпнули дитину.
Перекупник кращий за виробника
Із самого початку було закладено неправильні принципи роботи системи. Через неточні, а подекуди просто нелогічні критерії оцінки ризиковості вона блокує всяку накладну, де на вході й на виході вказано різні товарні коди. Тобто якщо в одного щось купив і другому те саме продав, — це нормально, законно. А якщо купив тканину й нитки, а продав костюми — все, стоп, незаконно!
Тобто виходить, що система вважає законною лише діяльність перекупників, а підприємців, які виробляють реальну продукцію, — шахраями. Це фактично система презумпції винуватості, яка суперечить усім правовим нормам, починаючи зі Стародавнього Риму: не ДФС має довести нечесність підприємця, а навпаки, підприємець мусить доводити ДФС, що він не шахрай. А зробити це вкрай нелегко насамперед тому, що блокування відбувається без пояснення причини, адже блокує автоматика, від залізяки хіба відповіді дочекаєшся?
Доведи, що ти не верблюд
До чого це призводить? Передовсім до розриву ділових зв’язків, адже підприємство, податкову накладну якого заблоковано, не може отримати оплату своєї продукції від покупця, відповідно — до вимивання обігових коштів підприємства. Адже йому вже не вистачає коштів на закупівлю сировини і матеріалів, щоб продовжувати виробництво, зарплату працівникам. Так лише за жовтень тільки за офіційними даними, які підприємницька спільнота вважає заниженими, було заблоковано відшкодування ПДВ на 10 мільярдів гривень.
Щоправда, комісія ДФС у відповідь на скаргу підприємця має розглянути причину відмови в реєстрації його податкової накладної, і якщо ця дія неправильна, розблокувати реєстрацію. Але ж одна скарга має містити 60—70 сторінок додатків (зокрема копії всіх документів, що доводять законність операції), і таких скарг надходять тисячі щомісяця, а комісія одна! Мало того, комісія може відмовити у розблокуванні без пояснення причин: може, тобі одного-однісінького папірця не вистачає чи всього вистачає, але підпис не там стоїть — ніхто ж не скаже!
Тому підприємці надіслали відкритий лист голові Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніні Южаніній. У ньому зокрема зазначено, що ситуація, яка склалася, призводить не лише до вимивання оборотних коштів підприємств, а й до переплат податків, які в офіційній звітності подають як «зростання ВВП».
Кульгава система
Система повернення переплаченого ПДВ, передбачена Податковим кодексом, насправді не працює. Як не працює і пункт 3 того самого наказу Мінфіну, з якого все почалося. Згідно з цим пунктом, підприємство, яке постійно працює в одній сфері з тими самими товарами, може подати відповідну таблицю платника податків, якою підтверджується причина зміни кодів. Вона нібито має зараховуватися автоматично. Але ж не зараховується!
Одна з причин цього — досі не розроблено (принаймні, не оприлюднено) порядку заповнення такої таблиці: неправильно — і по всьому, як правильно — ніхто не каже, й іди гуляй! Крім того, якщо підприємець сам помітив, що помилився, не те вписав у податкову накладну (усі ми люди!), то скасувати подання такої накладної, повернути її для виправлення неможливо — оскаржуй її блокування у загальному порядку.
Щоправда, для сільгоспвиробників, які донедавна становили більшість постраждалих від дій ДФС, зробили поблажку — далася взнаки могутня підтримка сільськогосподарських асоціацій, Мінагрополітики та аграрного лобі в парламенті. Наказом Міністерства фінансів №776, зареєстрованим у Мін’юсті наприкінці вересня, для них запроваджено зміни до порядку автоматичної перевірки податкових накладних, які набагато спростили життя аграріям.
Проте не всім: щоб скористатися запровадженим спрощеним порядком, сільгоспвиробник повинен бути внесеним до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, застосовувати спеціальний режим оподаткування станом на 31 грудня 2016 року, а також мати загальну площу власної чи орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року. А решта як? На загальних підставах — тобто ніяк…
На користь шахраям
Цікаво, що система псує життя підприємцям, які працюють чесно, але ніяк не шахраям. Ніна Южаніна констатує: кількість неправомірно відшкодованого ПДВ не лише не зменшилася, а зростає. Адже у шахраїв, на відміну від товаровиробників, нема іншого заняття, крім змагання з ДФС, тож вони на подолання системи можуть спрямувати всі свої зусилля. Можливо, деякі працівники державних органів самі підказують, як заповнювати накладні, щоб не наразитися на відмову. Втім, це лише припущення…
Мало того. Роботою системи не задоволені в самій ДФС, адже часто причину, з якої автомат заблокував ту чи іншу накладну, вони не можуть зрозуміти. І як тоді її пояснити постраждалому від блокування? Податківці констатують: найбільше страждають невеликі підприємства, особливо недавно створені. Оце так у нас формується середній клас?
Найгірше те, що система, яка мала вивести бізнес із тіні, його туди заганяє. І справді, навіщо морочитися, якщо можна продавати за готівку без усяких там ПДВ?
І що робити? Дехто пропонує повернутися до роботи системи у тестовому режимі й ручного блокування підозрілих накладних. Ще краще! Недарма Мінфін категорично проти такої новації. Вихід лише один: удосконалювати критерії оцінки ризиків і не раз на півроку, а постійно. Щоправда, для цього знадобляться послуги кваліфікованих фахівців, які недешево коштують. Але ж якщо держава знаходить кошти на виплату кількасоттисячних зарплат людям, трудовий внесок яких вельми сумнівний, то невже на добру справу не знайдеться?
Ми в Google+