ТРАДИЦІЇ

Святий вечір і багата кутя — суто родинне свято 

Сподіваємося, що Новорічне та Різдвяні свята будуть, як і годиться, зі снігом і морозами. Зима, хоч завдала клопотів, настала  чітко за календарем. Будемо надіятися, що головні свої сили вона витратила у грудні, а середина зими  мине без природних катаклізмів. Але народна приказка застерігає: «Січень снігом січе і морозом пече».

На січень припадає найбільше з релігійних свят і народних прикмет. Зокрема старі люди здавна спостерігали за природними явищами у такі дні: 6, 7, 13, 18, 19. Завершення різдвяного посту (6) урочисто відзначаємо святою вечерею. Це суто родинне свято. До столу подається 12 ритуальних пісних страв.  Якщо хтось із сім’ї відсутній, на столі повинна стояти тарілка для нього з першою стравою. Ще одну тарілку ставлять для духів померлих родичів. Порядок подавання страв приблизно такий: кутя з медом і маком, капусняк чи борщ із грибами або рибою, голубці, риба заливна чи смажена, вареники з вишнями, каша пшоняна або гречана, пиріжки зі сливами,  горохом або квасолею. На  завершення трапези подається узвар із сухофруктів. Батьки бажають дітям щастя і здоров’я, а діти, навзаєм, обіцяють бути слухняними,  поважати батьків і доглядати їх у похилому віці.

Якщо на Святвечір буде повний місяць, весна буде з повенями; якщо небо зоряне — на врожай ягід; тиха, гарна погода — до посушливого літа; снігопад з вечора на ніч — на врожай садовини. У день Різдва хороша прикмета, якщо до оселі зайде чоловік. Зранку вітають зі святом родичів і сусідів колядники. Добрих сповісників про народження Ісуса Христа обдаровують гостинцями. На Різдво споживають скоромну їжу: ковбасу, кров’янку, холодець, смаження, пироги з печінкою, нарізку сала з часником. Квашена капуста, помідори, огірки, мочені яблука — традиційні українські закуски.

Якщо на Різдво йде сніг, крутить заметіль, то погода наступного місяця буде мінлива; якщо на річках і озерах тріщатиме крига — весна буде холодною.     Зверніть увагу на такі прикмети: якщо небо з 13 на 14  січня зоряне, влітку буде врожай на гриби, горох та квасолю; якщо день видасться теплим — літо буде вологе;  вітер з півдня — літо буде засушливе.

 

Колядники, що уславлюють Різдво Христове, — головні герої січня. Фото Володимира ЗAЇКИ

Весь день під Водохреще постяться, готується голодна кутя. Зерно ячменю або пшениці облущують у ступі і зволожують. Потім зерно доводять до кипіння і тримають у духовці до готовності. Приправляють кутю розтертим маком і медом, додають родзинки, горіхи, прянощі. Причащаються кутею перед початком вечері. Спочатку господар, а за ним, по колу, вся родина. У цей день завершуються святочні ворожіння. Слід запастися свяченою водою. Хрещенська вода має цілющі властивості. Найдавніший дохристиянський обряд — освячення води — проводять і в наш час. Первісна назва «Водохреща» пізніше змінилася християнською «Йордан» (назва річки, на якій хрестили Ісуса Христа).

Якщо у цей день шибки на вікнах потіють, настануть сильні морози; якщо йтиме сніг — літо буде врожайним. Якщо цього дня погода тиха, сонячна — літо буде засушливим. Якщо йтиме сніг, — на  врожай.

НАШ КАЛЕНДАР

1 січня — Новорічне свято.

6 січня — Святий вечір. Багата кутя.

7 січня — Різдво Христове.

13 січня — Меланки. Щедрий вечір.

14 січня —  Василя. Свято старого Нового року.

18 січня — Голодна кутя. Йорданський Святвечір.

19 січня — Богоявлення. Водохреще Господнє.

20 січня — День Автономної  Республіки Крим.

22 січня — День Соборності та свободи України.

25 січня — Тетяни. День студентів.

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

29 січня — День пам’яті Героїв Крут.