Спеціально для «Урядового кур’єра» практичні аспекти Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС прокоментував Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції, заступник глави делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, керівник робочої групи з питань створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом Валерій Пятницький.
.jpg)
1 Зона вільної торгівлі створить унікальні можливості для прискорення модернізації української економіки. Цими можливостями потрібно буде грамотно скористатися. Як швидко доведеться перебудовуватися.
У рамках угоди Україна бере на себе зобов’язання щодо гармонізації законодавства з міжнародними та європейськими правилами, нормами та стандартами. Безумовно, перехід на нові правила, наприклад у сфері технічного регулювання або санітарних та фітосанітарних заходів, потребуватиме від вітчизняних виробників у тому числі і модернізації виробництв. Та потреби у модернізації актуальні і без підписання угоди, адже ринкові умови вимагають ефективної конкурентоздатності.
Водночас угодою передбачені перехідні періоди для імплементації. Для кожного сектору обумовлені свої часові рамки.
Треба зазначити, що, враховуючи закінчення переговорного процесу та підготовку проекту Угоди про асоціацію до підписання, український уряд уже сьогодні здійснює грунтовні заходи щодо підготовки внутрішнього ринку до умов роботи в рамках ЗВТ між Україною та ЄС.
Зокрема, здійснюються реформи у таких сферах, як санітарні та фітосанітарні заходи, технічне регулювання та стандартизація, державні закупівлі, державна допомога тощо. На постійній основі проводиться робота щодо гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в рамках Порядку денного Асоціації Україна — ЄС та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Поряд з цим, з метою врахування інтересів українських товаровиробників та посилення конкурентоспроможності українських товарів в умовах функціонування зони вільної торгівлі, а також у рамках реалізації Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» Кабінетом Міністрів України 15 червня 2011 року прийнято розпорядження № 548-р «Про затвердження плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України». У 2012 році відповідні заходи було актуалізовано (розпорядження КМУ від 10.10.2012 № 762-р).
Водночас, у рамках реалізації Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» проводиться робота щодо створення національного механізму імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
2 Згідно з досягнутими домовленостями лібералізація торгівлі охоплює понад 97% тарифних ліній, або понад 95% обсягу двосторонньої торгівлі між сторонами. Розкажемо докладніше про решту відсотків, тобто про винятки.
Стосовно решти 3% тарифних ліній (це здебільшого сільськогосподарські товари) передбачено інші режими.
З боку сторони ЄС — це режим квотування чутливих товарів, які зазвичай вилучаються з режиму лібералізації при укладенні угод про вільну торгівлю, тобто підпадають під загальний режим оподаткування при митному оформленні.
Йдеться не про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні. Таким чином, українські виробники отримують можливість завозити певні обсяги цих товарів без справляння ввізних мит у рамках тарифної квоти.
На сьогодні сторонами досягнуто домовленості щодо 36 видів сільськогосподарських товарів, стосовно яких запроваджуються тарифні квоти для імпорту в ЄС. Серед цих товарів є: свинина, м’ясо птиці, цукор, зернові культури тощо.
Застосування квот ЄС здійснюється на основі принципу «Перший прийшов, перший отримав».
Інформацію щодо того, які товари підлягають квотуванню з боку сторони ЄС, обсягів відповідних квот та невикористаних обсягів квот можна буде знайти на сайтах Європейської комісії та Служби підтримки експорту.
З боку України щодо таких товарів запропоновано зниження мита на 20% та 50% протягом певних перехідних періодів (7 та 10 років), а також режим квотування (цукор, м’ясо птиці, свинина).
3 Відомо, що скасування більшості ввізних мит, які сьогодні діють в Європейському Союзі щодо українських товарів, відбудеться вже в перший рік дії угоди. Наскільки швидко це зможуть відчути українські споживачі.
Що стосується українських споживачів, то вони одні з перших зможуть відчути результати запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. Оскільки ввізні мита на товари будуть повністю скасовані, а на деякі товари почнуть поступово щорічно знижуватись, вже з першого дня дії положень, відповідно і товари походженням з ЄС подешевшають. Прикладом може бути набуття чинності угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), в яку входять чотири країни: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. В перший же місяць можна було спостерігати зниження цін на товари походженням з цих країн, наприклад на сири та рибну продукцію.
4 Як процеси, що відбуватимуться на українсько-європейському ринку, позначаться на конкурентоспроможності наших виробників на ринках третіх країн.
У рамках угоди Україна бере на себе зобов’язання прийняти для використання на внутрішньому ринку міжнародні та європейські норми та стандарти виробництва і якості продукції. Для споживачів це означає, що якість та безпечність української продукції значно підвищаться та відповідатимуть аналогічним показникам, які прийнятні в провідних країнах світу. Безумовно, автоматично підвищиться конкурентоспроможність вітчизняної продукції не лише на ринку держав—членів ЄС, а й на ринках третіх країн.
5 Наявність міжнародного договору, що передбачає вільну торгівлю з Європейським Союзом, має стати потужним аргументом на користь збільшення прямих іноземних інвестицій. У разі вільнюського успіху на нас чекає інвестиційний бум.
Імплементація положень щодо запровадження зони вільної торгівлі, зокрема поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, має стати потужним додатковим аргументом на користь збільшення надходження прямих іноземних інвестицій у виробництво товарів або послуг, орієнтованих на експорт до держав—членів ЄС, використовуючи наявні конкурентні переваги української економіки.
6 Наскільки перебудова вітчизняної економіки відкриє нові перспективи інтенсифікації співробітництва з країнами Митного союзу та СНД.
Підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом не призведе до значної зміни торговельного режиму з країнами Митного союзу. Наразі Україна та країни-члени Митного союзу регулюють свої торговельні відносини в рамках Угоди про вільну торгівлю країн СНД. Водночас, режим вільної торгівлі з ЄС позитивним чином позначиться на російських підприємствах, що зареєстровані і діють в Україні. Це дасть змогу їм скористатися перевагами доступу на ринок ЄС.
Крім того, підписання та належна імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС створить нові можливості для міжнародної економічної співпраці та в перспективі матиме позитивний вплив на розвиток коопераційних зв’язків між підприємствами України та інших країн світу, включаючи країни Митного союзу.
У перспективі належна імплементація положень угоди матиме, як наслідок, загальне поліпшення умов для ведення економічної діяльності, інвестиційного клімату в Україні та підвищення рівня довіри потенційних зовнішніх та внутрішніх інвесторів до вітчизняної судової системи, що сприятиме розвитку галузевого співробітництва у виробничій сфері та залученню прямих інвестицій у розвиток виробництв, у тому числі високотехнологічних, що потребують довгострокових інвестицій. Це відкриє нові можливості для розвитку національної економіки України та її стратегічних партнерів, розвитку коопераційних зв’язків між підприємствами України та інших країн світу, серед яких не лише країни-члени ЄС, а й, зокрема, країни-члени МС.
Поліпшення умов доступу на найбільший у світі ринок створюватиме умови для виходу обсягів та якості продукції, що спільно розробляється і виробляється підприємствами України та країн МС, на принципово новий, вищий рівень. Наближення внутрішніх норм і стандартів України до норм і стандартів ЄС може сприяти активізації співробітництва не лише з країнами-членами ЄС, а також з іншими країнами, зокрема країнами-членами МС.
Це стосується також розвитку коопераційних зв’язків на рівні окремих підприємств в Україні та країнах МС, що у власній діяльності орієнтуються на кращі світові стандарти управління, безпеки та якості. При цьому, зважаючи на стратегічне партнерство, позитивні результати та динаміку багаторічної тісної співпраці окремих країн МС з ЄС у багатьох секторах, у перспективі можна очікувати поступової конвергенції норм і стандартів країн-членів МС до норм і стандартів ЄС, що сприятиме ще інтенсивнішому розвитку економічних відносин між ними та Україною на якісно новому рівні.
7 Угода з ЄС — не догма. Які можливості для перегляду цього двостороннього договору передбачені.
Згідно зі статтею 481 Угоди про асоціацію сторони забезпечують її всебічний перегляд протягом п’яти років з дати набрання нею чинності, а також у будь-який інший час за взаємною згодою сторін. Окрім цього, створений у рамках угоди комітет з питань торгівлі може періодично переглядати та вносити корективи до положень угоди.
Рада асоціації, засідання якої проходять на щорічній основі, також періодично переглядає функціонування цієї угоди у світлі її цілей (стаття 461).
Ми в Google+